Ухвала

від 15.01.2024 по справі 160/1070/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 січня 2024 року Справа 160/1070/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілмар Україна» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілмар Україна» (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ілмар Україна на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по Списку № 2 за період жовтень-грудень 2023 року у розмірі суму 285 грн 18 коп. на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО: 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Позовна заява обґрунтована наявністю у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/1070/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Приписами ч. 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписам ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено позовну вимогу у розмірі 285,18 грн, за подання позовної заяви належить сплатити судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Враховуючи подання позовної заяви через систему «Електронний Суд» згідно ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Таким чином, позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Проте, в порушення вищевикладених норм права позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з цим, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Клопотання обґрунтовано тим, що затвердження кошторису видатків на фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду, є складовою частиною бюджету Пенсійного фонду, та , відповідно, є складним і тривалим за часом процесом. Також наводить положення законодавства щодо права суду на відстрочення сплати судового збору виходячи з майнового стану позивача.

Суд зазначає, що обов`язковою передумовою для прийняття судом рішення про відстрочення сплати судового збору є надання доказів на підтвердження відповідного майнового стану позивача. Така оцінка проводиться на підставі доказів, які мають бути надані позивачем. Водночас, враховуючи ненадання позивачем жодних доказів на підтвердження своїх тверджень про тяжке майнове становище, суд вважає відповідне клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору необґрунтованим та відмовляє у його задоволенні.

Приписами статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Однак позивачем, в порушення зазначених вище норм, до суду не надано належним чином засвідчених доказів протиправної поведінки відповідача, зокрема, доказів направлення розрахунку відповідачу та отримання ним відповідного розрахунку.

Згідно ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

В порушення вказаних нормативних положень до позовної заяви не додано докази її надсилання разом з додатками позивачу.

Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ілмар Україна» про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати до суду:

- оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн за наступними реквізитами: «Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача -№UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- засвідчені належним чином копії доказів на обґрунтування позовних вимог, доказів направлення розрахунку відповідачу та отримання ним відповідного розрахунку;

- докази направлення позовної заяви з додатками позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко