Рішення

від 11.01.2024 по справі 160/28561/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2024 рокуСправа №160/28561/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Придніпровської державної академії фізичної культури та спорту, в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 05540712) щодо не нарахування та невиплати випускнику навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразової грошової допомоги, передбаченої ч.7 ст.8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів;

зобов`язати Придніпровську державну академію фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 05540712) нарахувати та виплатити випускнику навчального закладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одноразову грошову допомогу, передбачену ч.7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

В обгрунтуванння позовної заяви позивач зазначила, що рішенням Жовтневої районної у місті ради виконавчого комітету від 19 листопада 2014 року за №433 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини-сироти.

30 червня 2023 року Придніпровською державною академією фізичної культури і спорту видано диплом серії НОМЕР_1 , про закінчення ОСОБА_2 у 2023 році вказаного вищого навчального закладу за освітньою програмою фізична культура.

24 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту з письмовою заявою про надання одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування відповідно до положень частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.

Оскільки грошова допомога відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту щодо не здійснення нарахування та виплати одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку, у зв`язку з чим звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/28561/23 визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній адміністративній справі, провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

06 грудня 2023 року на адресу суду від представника Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту надійшов відзив на позовну заяву вх.№104738/23, в якому представник Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту позовних вимог не визнає та заперечує проти їх задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 22.08.2019 року за №1/11 -7696 для виплата допомоги при працевлаштуванні, що є предметом даного позову, позивачці потрібно надати до закладу освіти, який вона закінчила, довідку районного управління праці та соціального захисту населення про отримання допомоги по догляду за дитиною до трьох років; довідку центру зайнятості про те, що особа зареєстрована як така, що шукає роботу.

Станом на день складення відзиву на адміністративний позов ОСОБА_1 не було надано до навчального закладу, який вона закінчила. жодних з вище перелічених документів.

У випадку надання повного пакету документів необхідних для призначення та виплати зазначеної допомоги така допомога буде виплачена в повному обсязі.

З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є передчасними.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, 03 квітня 2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що рішенням Жовтневої районної у місті ради виконавчого комітету від 19 листопада 2014 року за №433 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини-сироти.

30 червня 2023 року Придніпровською державною академією фізичної культури і спорту видано диплом серії НОМЕР_1 , про закінчення ОСОБА_1 вищого навчального закладу за освітньою програмою фізична культура.

24 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту з письмовою заявою про надання одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування відповідно до положень частини 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів.

Придніпровська державна академії фізичної культури і спорту відповіді на вказану заяву не надала.

Оскільки грошова допомога відповідачем не нараховувалася та не сплачувалася, ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту щодо не здійснення нарахування та виплати їй одноразової допомоги дітям-сиротам та дітям позбавленим батьківського піклування після досягнення 18-річного віку, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері, є Закон України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року №2402-ІІІ.

Згідно зі статтями 5, 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема, проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей. встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про охорону дитинства" діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтями 52, 53 Конституції України передбачено, що утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

02 лютого 2005 року набув чинності Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 року №2342-IV, який визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень цього Закону, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

За змістом статті 3 Закону №2342-IV одним з основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист майнових, житлових та інших прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Статтею 4 Закону №2342-IV передбачено, що державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку.

Частиною 1 статті 8 Закону №2342-IV встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Частиною 2 статті 9 Закону №2342-IV встановлено, що витрати на фінансування заходів щодо соціального забезпечення дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа передбачаються в Державному бюджеті України окремим рядком.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в розмірі 2684 грн.

У силу частини 7 статті 8 Закону №2342-IV випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Абзацом 16 статті 1 Закону №2342-IV передбачено, що випускники закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи, які перебували на повному державному забезпеченні у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і закінчили своє перебування у зазначеному закладі у зв`язку із закінченням навчання.

Навчальний заклад, який закінчила ОСОБА_1 - Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту, що підтверджується дипломом серії В23 №121914, від 30 червня 2023 року за освітньою програмою фізична культура.

У порушення вимог статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" Придніпровською державною академією фізичної культури і спорту, незважаючи на законодавчо встановлений обов`язок після закінчення навчального закладу виплатити одноразову грошову допомогу позивачеві, як випускнику навчального закладу з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у 2023 році протиправно не нараховано та не виплачено вказані кошти.

Так, в постанові Верховного Суду від 26 травня 2020 року №303/5848/16-а при розгляді аналогічного спору зазначено, що частина 7 статті 8 Закону №2342-IV встановлює обов`язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався та інші.

Таким чином, всі діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, незалежно від форми їх утримання та виховання, гарантовано перебувають на повному державному утриманні.

Крім того, сам факт випуску з навчального закладу є підставою для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі не менше 6 прожиткових мінімумів, встановлених законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 303/5849/16-а, від 04.11.2020 року у справі № 303/5842/16-а, від 18.09.2019 року у справі № 493/407/16-а та враховується судом на підставі ч.5 ст.242 КАС України.

Відповідно, ОСОБА_1 , має право на одержання одноразової грошової допомоги, у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Доводи представника відповідача щодо того, що позивачем не надано повного пакету документів для нарахування відповідної допомоги, суд не бере до уваги.

Разом з тим, суд зазначає, що статтею 25 Закону №2342-IV передбачено, що порядок відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м`який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється КМУ відповідно до державних соціальних стандартів.

Матеріальне забезпечення та, зокрема виплата грошової допомоги, регламентується постановою КМУ від 05.04.1994 року №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування".

Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Постанови №226, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом.

Тобто, порядок виплати одноразової грошової допомоги випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка підлягає виплаті при випуску з навчального закладу, визначений Законом, не узгоджується з порядком виплати такої одноразової грошової допомоги згідно з Постановою №226.

Водночас, відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють в частині, що не суперечить цьому Закону.

Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" №2342-IV прийнятий 13.01.2005 року та набрав чинності 02.02.2005 року.

Натомість постанова Кабінету Міністрів України №226 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 05 квітня 1994 року.

Згідно з частиною 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, та оскільки норми Постанови КМУ №226 прийняті до набрання чинності Законом №2342-IV та не приведені в його відповідність, при вирішенні спірного питання підлягають застосуванню норми Закону №2342-IV, згідно з якими одноразова грошова допомога підлягає виплаті саме в розмірі шести прожиткових мінімумів.

Суд також враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону дитинства" забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

У Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що в порушення частини 7 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" протягом 2023 року, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У силу частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволено, відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній адміністративній справі. З урахуванням чого розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту щодо не нарахування та не виплати випускнику навчального закладу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Зобов`язати Придніпровську державну академію фізичної культури і спорту (код ЄДРПОУ 05540712) нарахувати та виплатити випускнику навчального закладу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) одноразову грошову допомогу, передбачену частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник