Рішення

від 16.01.2024 по справі 240/23084/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Житомир справа № 240/23084/23

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії 10 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, які полягають у відмові сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України висновок щодо виплати ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням з 06.04.2021 ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

- зобов`язати 10 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації висновок щодо виплати ОСОБА_1 у зв`язку із встановлення з 06.04.2021 II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивач, як особа з інвалідністю ІІ групи, внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності, у 300-кратному розмірі прожиткового мінімуму, визначеному пп.1 п.6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Наголошує, що наявність такого права підтверджено висновками, викладеними у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року та Верховного Суду від 22.06.2023 у судовій справі №240/17222/20. Вважає, що таке право може бути реалізоване шляхом направлення 10 Територіальним вузлом урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - відповідач, 10 ТВУЗ Держспецзв`язку) до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - Адміністрація Держспецзв`язку) відповідного висновку, у формуванні та направленні якого йому було відмовлено.

Такі дії 10 ТВУЗ Держспецзв`язку позивач вважає протиправними, а тому його представник звернувся до суду за захистом порушених прав.

Ухвалою суду від 09.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та за наявними у справі матеріалами.

13.09.2023 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Наголосив, що 10 ТВУЗ Держспецзв`язку направлено на адресу Адміністрації Держспецзв`язку висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності ОСОБА_1 , який затверджено Адміністрацією, позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 42 040,00 грн. Із розміром отриманої допомоги позивач не погодився та безпідставно вважає, що такий має дорівнювати 300-кратному розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у зв`язку із чим, на своє звернення, отримав роз`яснення 10 ТВУЗ Держспецзв`язку щодо відсутності підстав для формування нового висновку задля повторної (додаткової) виплати такої допомоги.

Разом із відзивом на позов представник відповідача подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду, у зв`язку із яким ухвалою суду від 25.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

09.10.2023 на виконання вимог ухвали суду представником позивача подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, яку ухвалою суду від 11.10.2023 задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом, поновлено пропущений строк звернення до суду, продовжено розгляд адміністративної справи та у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 проходив військову службу у 10 ТВУЗ Держспецзв`язку та під час проходження якої отримав захворювання, які відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово - лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 24.03.2020 №131, пов`язані із захистом Батьківщини та проходженням служби.

20.05.2020 під час первинного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 24.03.2020 встановлено III групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, у зв`язку із чим, позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 147 тис. 140 грн, що складало 70 - кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року.

13.04.2021 під час повторного огляду органами МСЕК ОСОБА_1 з 06.04.2021 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини.

З метою отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановлення вищої групи інвалідності, позивач 22.04.2021 звернувся до 10 ТВУЗ Держспецзв`язку із заявою щодо призначення і виплати йому одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю ІІ групи.

За результатами розгляду питання про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як особі з інвалідністю ІІ групи, головою Адміністрації Держспецзв`язку прийнято наказ №32-ф від 24.05.2021, яким призначено виплату такої допомоги у розмірі 90-кратному прожитковому мінімумі, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням раніше виплаченої суми. Доплата одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності здійснена у розмірі 42 040,00 грн, про що свідчить банківська виписка від 11.06.2021, яка міститься в матеріалах справи.

Із розміром отриманої допомоги позивач не погоджується, у зв`язку із чим його представник звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Частиною першою статті 18 Закону України "Про Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України" від 23 лютого 2006 року №3475-IV, встановлено, що соціальний та правовий захист військовослужбовців Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та членів їхніх сімей здійснюється відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та інших законів.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 05 березня 1992 року (далі - Закон №2232-XII), відповідно до статті 41 якого виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону №2011-ХІІ соціальним захистом військовослужбовців є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 16 Закону №2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога) - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону №2011-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Пунктом 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 глави 4 розділу V Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, затвердженої наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 13 березня 2018 року №151 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за №404/31856, далі Інструкція) встановлено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців здійснюється відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 (із змінами) (далі - Порядок №975, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з положеннями пункту 1 Порядку №975 такий визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст).

Пунктом 1 вказаного Порядку встановлено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

За змістом пункту 3 Порядку №975 (в редакції станом на день звернення позивача із заявою про виплату йому допомоги) днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 6 Порядку №975, передбачено, що військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

У свою чергу підпунктом 1 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі, зокрема, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;

Системний аналіз положення підпункту 1 пункту 6 Порядку №975 дає змогу дійти висновку, що для призначення і виплати військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби) одноразової грошової допомоги необхідна наявність однієї із наступних умов: настання інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж настання інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби, або ж встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби.

Згідно з частиною сьомою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ, якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Формулювання для постанов військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначені Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 (в подальшому - Положення).

Згідно з пп. "ґ" п. 21.5 Положення, постанови ВЛК приймаються в формулюванні "захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Підпунктом "а" пункту 21.5 Положення про ВЛК встановлено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові від 15 листопада 2019 року у справі №761/31180/16-а Верховний Суд вказав, що поняття «військовий обов`язок» включає у себе поняття «захист Батьківщини» та «захист Вітчизни». Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки поняття «захист Батьківщини» є синонімом «захисту Вітчизни», включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку №975.

Як свідчать матеріали справи, позивач у період з 23.12.2015 по 23.01.2016 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зокрема м.Артемівськ Донецької області, м.Часів Яр Артемівського району Донецької області (на підтвердження вказаного у матеріалах справи міститься довідка 10 ТВУЗ Держспецзв`язку №357 від 06.09.2023).

У той же час, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 428321 позивачу з 06.04.2021 встановлено ІІ групу інвалідності та зазначено причиною інвалідності - захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини, тобто пов`язане із виконанням військового обов`язку.

З огляду на встановлені обставини справи та оскільки позивач є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, то він, як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції має право на одноразову грошову допомогу, призначення та виплата якої передбачена пп. 1 п. 6 Порядку № 975.

Аналогічна позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2023 у справі №440/8043/22.

Однак, розглядаючи спірні правовідносини у площині заявлених позовних вимог, слід звернути увагу на наступне.

Пунктами 12 -14 Порядку №975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до пункту 4 Розділу V Інструкції про грошове забезпечення та компенсаційні виплати військовослужбовцям Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації від 13.03.2018 №151, підрозділ Держспецзв`язку (в Адміністрації - структурний підрозділ Адміністрації), в якому військовослужбовець проходить (проходив) військову службу, на підставі отриманих документів готує висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, який має містити:

прізвище, ім`я, по батькові особи (осіб), що звернулася (звернулися) за виплатою одноразової грошової допомоги;

інформацію про підстави, відповідно до яких особа звернулася за виплатою одноразової грошової допомоги;

посаду, яку військовослужбовець займає (займав), дату і номер наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби та виключення його зі списків особового складу Держспецзв`язку (у разі звільнення з військової служби);

відомості про те, що загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця не є наслідками вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення, вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

висновок про можливість виплати або підстави відмови у виплаті одноразової грошової допомоги, або про повернення документів на доопрацювання;

розмір одноразової грошової допомоги з посиланням на відповідний пункт Порядку №975.

Зазначений висновок підписує начальник підрозділу Держспецзв`язку (в Адміністрації - начальник структурного підрозділу, в якому військовослужбовець проходить (проходив) військову службу), в межах компетенції - начальники підрозділу кадрової роботи, фінансового, юридичного підрозділів і підрозділу охорони праці або особи, на яких покладено виконання відповідних завдань. Висновок скріплюється печаткою.

На підставі висновку та документів, зазначених у пункті 2 цієї глави, Адміністрація у місячний строк приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю), про що видає відповідний наказ, який разом з документами надсилає підрозділу Держспецзв`язку для видання наказу про виплату такої допомоги або у разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.

Виплату одноразової грошової допомоги здійснює фінансовий підрозділ Адміністрації чи підрозділу Держспецзв`язку шляхом перерахування коштів на рахунок в установі банку, зазначений особою, що звернулася за виплатою.

У контексті викладеного відслідковується, що Порядок №975 регламентує чіткий алгоритм та послідовність дій щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

У свою чергу Адміністрація Держспецзв`язку приймає відповідне рішення щодо призначення одноразової грошової допомоги лише на підставі висновку підрозділу Держспецзв`язку, в даному випадку 10 ТВУЗ Держспецзв`язку, оскільки у цьому підрозділі проходив службу позивач.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи позивачу у формуванні та направлені висновку до Адміністрації Держспецзв`язку щодо виплати йому у зв`язку із встановлення з 06.04.2021 II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, діяв всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи позовні вимоги підлягають до задоволення.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили, суд зазначає таке.

Також, ч. 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

З огляду на встановлені обставини справи підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до 10 Територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (вул. Паркова, 1, смт.Миропіль, Житомирський (Романівський) район, Житомирська обл,13033. ЄДРПОУ: 34054279) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії 10 територіального вузла урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації щодо відмови сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку висновок щодо виплати ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням з 06.04.2021 ІІ групи інвалідності, внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Зобов`язати 10 територіальний вузол урядового зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації сформувати та направити до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації висновок щодо виплати йому у зв`язку із встановлення з 06.04.2021 II групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов`язане із захистом Батьківщини, одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, з урахуванням отриманих виплат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 16 січня 2024 р.