Рішення

від 17.01.2024 по справі 300/3338/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2024 р. справа № 300/3338/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє представник адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 включно із застосуванням місяці для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року та березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 та на теперішній час виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Після звільнення позивачу стало відомо про нарахування грошового забезпечення без індексації, у зв`язку з чим останній був змушений звернутися за захистом своїх прав до суду. Так, за доводами представника позивача, за період проходження служби з 01.01.2016 по 01.12.2018 відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою про грошове забезпечення позивача та листом від 16.05.2023 №894. Відтак, представник позивача вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 01.12.2018 із визначенням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України за № 1078 від 17.07.2003, оскільки виплата індексації грошового забезпечення передбачена частиною третьоюстатті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"тастаттею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 14.07.2023 та міститься в матеріалах справи. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, вказавши, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2017 №252 ОСОБА_1 призначений на посаду командира машини інженерного взводу, зарахований до списків особового складу частини і на вісі види забезпечення. Тобто правовідносини між позивачем і відповідачем виникли тільки з 30.11.2017 року. А отже вимоги, щодо здійснення перерахунку з 01.01.2016 є безпідставними. Крім того, доводи позивача, що базовим місяцем для запитуваного періоду є січень 2008 року обґрунтовуються фактом прийняття постанови Кабміну України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07.11.2007 №1294, якою з 01.01.2008 затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, та яка діяла до дати набрання чинності постанови №704. Водночас, вказані доводи є помилковими, оскільки ретроспективне поширення дії пункту 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100% (фактично базового місяця) із прив`язкою до встановлення посадових окладів постановою №1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необгрунтованим та суперечить дії правових норм в часі. В зв`язку із наведеним просить суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, на підставі положення частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечують проти позову, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що визнається сторонами.

Так, згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2017 №252 ОСОБА_1 призначений на посаду командира машини інженерного взводу, зарахований до списків особового складу частини і на всі види забезпечення (а.с.31).

Відповідно до витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 244 від 30.11.2020, ОСОБА_1 головного сержанта роти охорони та оборони батальйону охорони, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 39-РС від 16 жовтня 2020 у запас за підпунктом "а" (у зв`язку із закінченням строку контракту) частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", та з 29.11.2020 виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до Надвірнянського районного військового комісаріату Івано-Франківської області (а.с.8).

Відповідач листом від 16.05.2023 № 894 надав представнику позивача відповідь згідно якої зазначив, що вимога про виплату та нарахування індексації грошового забезпечення не здійснювалась, так як нарахована сума ймовірної індексації протягом січня 2016 року - лютого 2018 року не перевищила розмір підвищення грошового забезпечення випереджаючим шляхом у грудні 2015 року, відповідно не відновилась індексація грошового забезпечення в межахпрожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб в цьому періоді, і становила 0,00 гривень, до якого долучив довідку про грошового забезпечення від 15.05.2023 №135 (а.с.10-11).

Так, згідно з довідкою про грошового забезпечення від 15.05.2023 №135, позивачу нараховано індексацію лише з грудня 2018 року (а.с.16).

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті позивачу за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 індексацію грошового забезпечення, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року та березень 2018 року, представник позивача звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних правовідносин.

За змістом частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 за №2232-ХІІ (далі Закон № 2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (надалі по тексту такожЗакон №2011-XII).

За змістомстатті 1 Закону №2011-XIIсоціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 2статті 9 Закону №2011-XIIдо складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3статті 9 Закону №2011-XII).

В свою чергу, правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихКонституцією Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначеніЗаконом України "Про індексацію грошових доходів населення"(надалі по тексту такожЗакон №1282-ХІІ).

Так, частиною 1 Закону № 1282-XII встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з статтею 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частини 1, 2 статті 5 Закону № 1282-XII передбачають, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина 6 статті 5 Закону №1282-XII).

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 КЗпП України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 в редакції, чинній з 01.01.2016 по 28.02.2018 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (зі змінами, внесенимиПостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, які застосовується з 01.01.2016 - в розмірі 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікуванняЗакону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Пунктом 2 Порядку № 1078, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі й грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби

Отже, є помилковими доводи відповідача про те, що до осіб, які проходили службу цивільного захисту, не поширюються положення Порядку № 1078.

Пунктом 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку № 1078).

Згідно з підпунктом2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Відтак, із системного аналізу вказаних норм законодавства суд дійшов висновку про те, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті, у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , однак за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 позивачу не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, що визнається сторонами.

Крім того, у відзиві на позов представник відповідача підтвердив факт не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 та березень 2018 .

Доказів протилежного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, суду не подав.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до Протоколу 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі Кечко проти України (пункт 23 рішення від 08.11.2005, заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

В постановах від 19 липня 2019 року у справі № 240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі № 620/1892/19, Верховний Суд зробив висновок про те, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян. Таким чином, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору.

Відтак, на переконання суду, оскільки індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів цивільного захисту є однією з державних гарантій щодо оплати праці, тому вона підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті і не повинна ставитися в залежність від бюджетних асигнувань відповідача.

Системний аналіз приписівЗакону № 1282-XIIта Порядку № 1078, на думку суду, дає підстави для висновку про те, що обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) та визначати суму індексації покладено саме на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності.

Таким чином, на Військову частину НОМЕР_1 покладено обов`язок з нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Однак, суд зазначає, що згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.11.2017 №252 ОСОБА_1 призначений на посаду командира машини інженерного взводу та зарахований до списків особового складу частини і на вісі види забезпечення з 30.11.2017 (а.с.31).

Крім того, відповідно до довідки про грошового забезпечення від 15.05.2023 №135, позивачу нараховувалось грошове забезпечення з листопада 2017 року (а.с.16).

Відтак, суд звертає увагу, що правовідносини між позивачем і відповідачем виникли тільки з 30.11.2017.

Враховуючи вказане, суд вважає, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.11.2017 відсутні.

Щодо визнання базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення позивача за вказаний період з 30.11.2017 по 28.02.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (надалі, такожПостанова № 1294, яка була до 28.02.2018), яка набрала законної сили з 01.01.2008, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

У свою чергу, відповідно до пункту 1постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007(надалі по тексту також - Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови №1294.

Так, з набранням чинності з 1 січня 2008 року Постановою №1294, якою затверджено посадові оклади осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою №1294, відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Отже, визначення базового місяця з грудня 2015 року залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка, спірний період з 30.11.2017 по 28.02.2018, востаннє відбулась у січні 2008 року на підставіпостанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №1294 від 07.11.2007, яка набрала чинності 1 січня 2008 року та втратила чинність 01.03.2018, у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 за №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

Таким чином, посадові оклади військовослужбовців від січня 2008 року не змінювалися аж до березня 2018 року, що відбулося на підставі Постанови №704.

У період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року розмір посадових окладів військовослужбовців визначався Постановою №1294, яка була чинною з 01 січня 2008 року та діяла по 01 березня 2018 року.

Відтак, за умови останнього підвищення військовослужбовцям посадового окладу в січні 2008 року, місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013) є січень 2008 року, який і має застосовуватися для розрахунку позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом в постановах від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 19.05.2022 у справі № 380/11904/21, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 27.06.2022 у справі № 420/5976/20, від 28.06.2022 у справі № 420/4841/21, від 28.06.2022 у справі № 640/8991/21, від 23.08.2022 у справі № 420/11625/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 13.12.2022 у справі № 420/2667/21, від23.05.2023 у справі №380/7782/21.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5статті 242 КАС України).

З огляду на вищенаведене беручи до уваги встановлені обставини справи, з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 30.11.2017 по 28.02.2018, суд дійшов висновку про необхідність визначення січня 2008 року базовим місяцем для обчисленні індексу споживчих цін з метою визначення і нарахування індексації грошових доходів позивача за вказаний період.

Відтак, враховуючи те, що відповідно до норм Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення саме на відповідача покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Що стосується базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 30.11.2018, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 5 Порядку 1078 (в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Відтак, з набранням чинності 15.03.2018постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141змінився механізм обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, регламентований пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, а тому нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 має здійснюватися з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Водночас, як вже встановлено судом вище, обставини за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 не підпадають під правове регулювання вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, оскільки з 30.11.2017 до 28.02.2018 не відбулося збільшення посадового окладу позивача.

Таким чином, суд зазначає, що у даній справі дав оцінку протиправній бездіяльності відповідача щодо нарахування і виплати позивачу індексації грошового забезпечення за охоплений позовними вимогами період і, з метою відновлення прав позивача, приймає рішення зобов`язального характеру про нарахування відповідачем та виплату з 30.11.2017 індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, та за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, з вирахуванням вже виплачених у вказаному періоді сум індексації грошового забезпечення.

При цьому, на виконання даного рішеннясуду відповідач, нараховуючи індексацію грошового забезпечення позивача, також повинен здійснити нарахування/утримання/сплату передбачених законодавством податків та обов`язкових зборів, подати відповідну звітність в контролюючі органи (ДПС України, ПФ України) щодо суми виплаченого фізичній особі доходу.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження служби в період з 30.11.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року, та з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 30.10.2017 по 28.02.2018 включно з встановленням базового місяця - січень 2008 року, з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення. В решті позову належить відмовити.

Решта доводів та аргументів учасників справи не впливають на результати вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково.

У зв`язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", а доказів понесення ним будь-яких інших витрат, пов`язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.11.2017 по 28.02.2018 з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 30.11.2017 по 28.02.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - з врахуванням вимог пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, в редакціїпостанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).

Суддя Микитин Н.М.