КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 січня 2024 року № 320/4781/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я. В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу "Чебурашка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білоцерківська міська рада, про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу "Чебурашка", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білоцерківська міська рада, в якому позивач просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 03.01.2020 №2.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення перевірки було виявлено порушення правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, у зв`язку з чим відповідачем недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що, у свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 03.01.2020 №2.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 відкрито спрощене провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білоцерківську міську раду.
Ухвалою суду від 05.08.2020 у справі призначено підготовче судове засідання.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовної заяви.
28.09.2020 відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких наголошує, що вживає заходи щодо усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
12.10.2020 позивач долучив до матеріалів справи Акт від 23.09.2020 №346, складений за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого було виявлено 3 порушення вимог законодавства.
19.01.2021 позивач долучив до матеріалів справи Акт від 28.01.2020 №441, складений за результатами проведення (планового) позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами якого було виявлено 2 порушення вимог законодавства.
21.01.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.
04.03.2021 учасники справи подали до суду заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, у зв`язку з чим суд протокольною ухвалою ухвалив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
27.12.2019 було видане посвідчення № 11022 на проведення позапланової заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б, заступником начальника Білоцерківського РВ ГУ ДСНС України у Київській області підполковником служби цивільного захисту Чехом Василем Михайловичем та інспектором групи ЗНС 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у київській області лейтенантом служби цивільного захисту Середою Назаром Вадимовичем, яке вручене особисто під підпис завідувача Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області Вовкодуб З.С.
У період з 02.01.2020 по 03.01.2020 провідним інспектором групи запобігання НС 1-ДПРЗ ГУ ДСНС України у Київській області лейтенантом служби цивільного захисту Середою Назаром Вадимовичем проведено позапланову перевірку щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, згідно з наказом №1412 від 27.12.2019, виданого Головним управлінням ДСНС України у Київській області, та посвідчення на перевірку №11022 від 27.12.2019.
За результатами перевірки складений акт від 03.01.2020 №2 у якому зафіксовано 18 порушень вимог законодавства, що можуть призвести до пожежі та аварії.
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повної зупинки експлуатації будівель і споруд відповідача до повного усунення виявлених під час перевірки порушень.
Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877).
Частиною першою статті 1 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, в якості підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, на переконання суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Як зазначено вище, в акті від 03.01.2020 №2 встановлено 18 окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до частини першої статті 51 та частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної таа техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Відповідно до частини п`ятої статті 55 Кодексу цивільного захисту України, обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації.
Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно зі статтею 27 Конституції України, обов`язок держави - захищати життя людини.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Положеннями статті 64 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (далі - КЦЗ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно - рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (ч. 2 ст. 64 КЦЗ).
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи (ч. 3 ст. 64 КЦЗ).
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, що затверджене Указом Президента України від 16.01.2013 № 20/2013 (далі - Положення №20/2013), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно - рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності (абз.2 п.1 Положення №20/2013).
У пункті 3 зазначеного Положення визначено, що основними завданнями ДСНС України, зокрема, є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Згідно з частиною другою статті 51 КЦЗ, забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 КЦЗ).
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2. ст. 70 КЦЗ).
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відтак, захід реагування у вигляді зупинення експлуатації (роботи) нежитлового / житлового приміщення до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
При цьому, враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Підставами для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об`єктів є недотримання вимог пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 КЦЗ, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.
За змістом частини сьомої статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697) затверджено «Правила пожежної безпеки в Україні», якими встановлено загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Правилами пожежної безпеки в Україні передбачено, зокрема, що Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (пункт 2). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4).
Судом встановлено, що об`єктом перевірки був суб`єкт господарювання - Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б.
За результатами перевірки складений акт від 03.01.2020 №2 у якому зафіксовано 18 порушень вимог законодавства, що можуть призвести до пожежі та аварії.
Враховуючи, що позивач є спеціальним органом, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що належним доказом усунення зафіксованих в акті перевірки порушень є результати повторної перевірки.
Під час розгляду справи позивачем було проведено позапланову перевірку за заявою відповідача заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складно Акт від 28.12.2020 №441, в якому зазначено 2 порушення вимог законодавства, зокрема:
1)Не обладнано будівлю (об`єкту) системами протипожежного захисту у відповідності до вимог діючих норм ДБН В.2.5-56:2014;
2)Не обладнано будівлю (об`єкту) системою оповіщення про пожежу.
Станом на день ухвалення судом рішення у справі, відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували усунення усіх виявлених під час перевірки порушень вимог техногенної та пожежної безпеки, що стали підставою для звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до суду для застосування заходів реагування у вигляді акта позапланової перевірки відповідного суб`єкта господарювання, як і доказів, що зазначені у акті перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Таким чином, на момент розгляду даної справи, усі порушення, встановлені в акті перевірки від 03.01.2020 №2 відповідачем не усунуто.
Суд констатує, що виявлені порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що не обладнання будівлі системи протипожежного захисту та оповіщення призводить до пізнього виявлення пожежі та не оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння можуть бути не ефективними.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року по справі № 420/4581/19 відсутність коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних котів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.
За висновком суду, порушення відповідачем вимог пожежної безпеки на належних відповідачу будівлях, є достатнім доказом існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які працюють чи перебувають у таких будівлях.
При збереженні таких умов для дітей та працівників дитсадку існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.
Наведене дає підстави для висновку, що характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
Поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
У свою чергу, навіть при частковому усуненню порушень відповідачем, існування хоча б одного істотного порушення, що створює загрозу життю та/або здоров`ю людей є самостійною підставою для застосування заходів реагування.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Суд звертає увагу, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівлі, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Наявність виявлених порушень підтверджується матеріалами справи, а також не спростована відповідачем у ході судового розгляду справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації зазначеного об`єкта є пропорційним, з урахуванням наведених порушень, збиткам, яких може зазнати власник об`єкта в зв`язку з забороною та можливими негативними наслідками для його працівників та відвідувачів у разі виникнення пожежі. Надзвичайна подія, за таких обставин, може призвести до незворотних наслідків. У даному випадку, наявність обґрунтованого побоювання, що підтверджено доказами, є достатнім для вжиття заходів реагування шляхом заборони експлуатації приміщення даної організації.
З огляду на викладене, є обґрунтованими вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про застосування заходів реагування у вигляд повного зупинення експлуатації (роботи) будівельно-монтажних робіт багатоквартирного житлового будинку Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б, шляхом зобов`язання Відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкту до повного усунення порушень зазначених в акті від 03.01.2020 №2.
Суд також звертає увагу, що наведені порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Таким чином, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого безпосередньо залежить від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, КАС України, суд
в и р і ш и в:
Задовольнити адміністративний позов.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №34 «Чебурашка» Білоцерківської міської ради Київської області, за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Східна, 22-б до повного усунення порушень зазначених в акті від 03.01.2020 №2.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116360971 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Горобцова Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні