Ухвала

від 16.01.2024 по справі 640/17961/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 січня 2024 року Справа № 640/17961/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Громадської спілки "Громадський контроль та порядок" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Громадська спілка «Громадський контроль та порядок» з позовом до Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить суд визнати недійсним рішення Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визначення переможця конкурсу на право оренди нежитлової будівлі загальною площею 7 367,30 кв.м. на вул. Велика Васильківська, 19 літ. «A», оформлене протоколом N 60 засідання конкурсної комісії з питань оренди майна територіальної громади міста Києва Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.04.2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/17961/19 до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 року адміністративну справу №640/17961/19 прийнята до провадження судді Панченко Н.Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року адміністративна справа №640/17961/19 прийнята до провадження судді за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання, що було призначене на 12.12.2023.

Зазначена ухвала з повісткою направлялася позивачу засобами поштового зв`язку на адресу позивача, зазначену в позовній заяві. Згідно з штриховим ідентифікатором відправлення 0600062334026 адресат отримав відправлення від суду. Відповідні докази містяться в матеріалах справи.

Позивач у судове засідання, призначене на 12.12.2023, не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

У зв`язку з неявкою сторін чи їх представників у судове засідання, враховуючи положення статей 181 та 223 Кодексу адміністративного судочинства України, судове засідання було відкладене на 16.01.2024.

Повторна повістка також направлялася позивачу засобами поштового зв`язку, проте конверт з відправленням повернувся на адресу суду із зазначенням «Інші причини».

Позивач або його представник у судове засідання, призначене на 16.01.2024, також не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Кодексу адміністративного судочинства України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету;

2) за відсутності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналогічні приписи містяться у пункті 4 частини першої 240 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

«Повторність» означає вчинення знову, основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного, при цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття» як підстава для залишення позовної заяви без розгляду означає нез`явлення у судове засідання два чи більше рази без поважних причин протягом усього розгляду справи (а не обов`язково двічі підряд).

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі № К/9991/15646/11 від 26.05.2011.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» (далі - Закон №3262-IV) усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Для доступу до судових рішень Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), що є автоматизованою системою збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До Реєстру вносяться всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі (стаття 3 цього Закону).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №3262-IV судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Частиною першою статті 131 КАС України покладено обов`язок на учасників судового процесу під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається позовними вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, в рішенні від 7 липня 1989 року по справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права зобов`язує позивача, цікавитися перебігом розгляду його позовної заяви в суді першої інстанції. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права. Наведене слідує з позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 03.04.2008 по справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03).

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено обов`язок суду залишити позовну заяву без розгляду у разі настання певних обставин, зокрема, неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Отже, зважаючи на декілька поспіль неявок позивача чи його представника у судове засідання без поважних причин, беручи до уваги, що неявка позивача у судове засідання перешкоджає забезпечення повного та об`єктивного розгляду справи, на неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача та з`ясування всіх обставин у справі вказував і представник відповідача, враховуючи, що від позивача не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності, чи відкладення засідань, керуючись положеннями частини другої статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з приписами частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2023 року по справі № 9901/221/21, вказала, що процесуальні обов`язки слід належно виконувати на відповідній стадії судового провадження. У суд першої інстанції позивач не надав докази поважності причини не прибуття у судові засідання, тобто не виконав свій процесуальний обов`язок у зв`язку з чим, Верховний суд у даному рішення констатував правильність висновків суду першої інстанції про неповажність причин неприбуття позивача у судові засідання та не взяв до уваги докази, що подані позивачем до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 9, 44, 124. 129, 181, 183, 205, 223, 240-243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Громадської спілки "Громадський контроль та порядок" до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.

Роз`яснити особі, позов якої залишено без розгляду, що після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, вона має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.