Рішення

від 17.01.2024 по справі 640/518/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року місто Київ №640/518/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15»доГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 9/9, код ЄДРПОУ 39691520) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0170540509 від 18.08.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» штрафних (фінансових санкцій) (штрафу) у розмірі 21409 грн.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про необґрунтованість висновків контролюючого органу про відсутність документів, що підтверджують походження та оприбуткування в місці здійснення реалізації товару (алкогольних напоїв), оскільки у позивача були в наявності вказані документи, однак ані під час проведення перевірки, ані у запиті про надання документів, відповідачем не вимагалось надати видаткові накладні. Наголошує, що в акті перевірки відсутні посилання на документи, якими підтверджується факт реалізації товарів, які не відображені в обліку.

Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону №2825-IXупровідним листом від 03.01.2023 №03-19/350/23 матеріали справи №640/518/21 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно відмітки про прийняття матеріалів справи, позовна заява надійшла до суду 24.11.2023 (вх.№54582). Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду, справу №640/518/21 передано до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2023 року справу прийнято до свого провадження суддею Білоноженко М.А.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем під час проведення перевірки не було надано контролюючому органу документи, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення ґрунтується на встановлених під час проведення перевірки обставинах і скасуванню не підлягає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі замінено відповідача - з Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ГУ ДПС у м. Києві була проведена фактична перевірка ТОВ «ОПТТОРГ-15», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Парково-Сирецька, буд. 6-Д, за результатами якої складено акт перевірки від 24.07. 2020 року № 1087/26/15/05/39691520.

Перевіркою встановлено порушення пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» (далі - Закон № 265), а саме в магазині ТОВ «ОПТОРГ-15» знаходились не обліковані алкогольні напої про, що складено додаток від 15.07.2020 року № 1 «Опису фактичних залишків товарів», на які відсутні будь-які документи, що підтверджують походження та оприбуткування в місці здійснення реалізації товару.

14.08.2020 року позивачем на адресу ГУ ДПС у м. Києві були направлені заперечення на акт фактичної перевірки від 24.07.2020 року.

25.08.2020 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення №0170540509 від18.08.2020 року.

ТОВ «ОПТТОРГ-15» 04.09.2020 за вих.№967 було направлено скаргу до Державної податкової служби України на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м.Києві від 18.08.2020 №0170540509.

04.12.2020 на адресу позивача надійшло рішення від Державної податкової служби України про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 18.08.2020 № 017054509 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Незгода позивача із прийнятим податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим Кодексом України (далі- ПК України).

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України визначено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п.80.1 ст. 80 ПК України).

За положеннями пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного, скрапленого газу.

Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 ПК України окреслено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Пунктом 85.2 ст.85 цього ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктами 85.6 та 85.7 цієї статті встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис. Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Як зазначалося вище, у висновках перевірки зазначено про порушення п.12 ст.3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами) в частині здійснення реалізації товару, облік якого не ведеться у встановленому законодавством порядку.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі, визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

До суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) (стаття 20 Закону № 265/95-ВР).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996).

Статтею 1 Закону № 996 встановлено, що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За визначенням ч. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статі 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Приписами пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі Положення № 88), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 встановлено, що господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

При цьому, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та/або зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо.

Зокрема, фінансова санкція, встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, може бути застосована лише у тому випадку, коли особа не веде обліку товарів.

Натомість, у межах спірних правовідносин судом встановлено, що виявлені в магазині товарно-матеріальні цінності, з приводу яких інспекторами відповідача встановлено відсутність обліку, все ж обліковувалися, на підтвердження чого матеріали справи містять копії видаткових та транспортних накладних на підтвердження купівлі алкогольних напоїв.

Суд звертає увагу, що порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку товару за місцем їх реалізації є, зокрема, відсутність у суб`єкта підприємницької діяльності первинних документів, які підтверджують рух таких товарів.

Тому, при відсутності зазначених документів, особи, що здійснювали перевірку повинні були встановити факт реалізації позивачем необлікованих товарів.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від №0170540509 від 18.08.2020 винесено за порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Суд не погоджується з доводом податкового органу стосовно того, що санкція ст. 20 вказаного Закону застосовується також у випадку не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону №265/95-ВР.

Ця позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 07.08.2018 у справі №825/10/17, від 30.01.2018 у справі №810/1148/17, від 30.04.2020 у справі № 803/954/14, які згідно з ч.5 ст. 242 КАС України враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, із системного аналізу вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 року у справі № 806/2402/16 зазначив: «Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що застосування такої санкції можливо до підприємства, яке не облікувало товар та реалізувало його, не провівши розрахунки через реєстратор розрахункових операції».

Однак, судом встановлено, що в акті перевірки факту реалізації необлікованого товару не зафіксовано.

Таким чином, суд не погоджується з доводами відповідача про встановлені порушення позивачем вимог п. 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки відповідачем не доведено суду факту продажу необлікованого товару.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №0170540509 від 18.08.2020 року, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 21409,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частин 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №7009 від 21.01.2021 року.

Отже, в зв`язку із задоволенням позовних вимог на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 6-11, 73-77, 79, 90, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 9/9, код ЄДРПОУ 39691520) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві №0170540509 від 18.08.2020 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» штрафних (фінансових санкцій) (штрафу) у розмірі 21409 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТТОРГ-15» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької, 9/9, код ЄДРПОУ 39691520) сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Білоноженко М.А.