Рішення

від 16.01.2024 по справі 420/23274/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23274/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження визначеного ч. 5 ст. 262 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.05.2023 року №4381946-2410-1533 та від 31.05.2023 року №4381951-2410-1533.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому згідно податкових повідомлень-рішень відповідачем було визначено податкові зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за період 2023 року за земельні ділянки, які перебувають в оренді фермерського господарства «Агро-Вік Плюс», засновником якого є позивач.

Разом з цим позивач стверджує, що саме ФГ «Агро-Вік Плюс» є землекористувачем цих земельних ділянок, які були надані останньому для ведення фермерського господарства, яке у 2023 році сплачувало орендну плату за ці земельні ділянки, а нарахування орендної плати за них ще й позивачу вказує на факт подвійного оподаткування з боку податкового органу.

Не погоджуючись із винесенням вищевказаних відповідачем податкових рішень, позивач вирішив звернутися до суду.

Ухвалою суду від 11.09.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято до розгляду, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ч. 5 ст. 262 КАС України.

27.09.2023 року від представника Головного управління ДПС в Одеській області до суду надійшов відзив на адміністративний позов (а.с. 115-116), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та не підлягають скасуванню, оскільки орендарем земельних ділянок є фізична особа - ОСОБА_1 , то за ним закріплено обов`язок щодо сплати орендної плати за земельні ділянки, згідно з договором оренди цієї землі.

Згідно частини 2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

На виконання розпорядження Ширяївської районної державної адміністрації Одеської області «Про надання земельних ділянок в довгострокову оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства на території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області (за межами населеного пункту» №530 від 23.11.2011 року (а.с. 39-40), між ОСОБА_1 (як орендарем) та Ширяївською районною державною адміністрацією (як орендодавцем) було укладено два договори оренди землі від 15.08.2012 року (далі Договори від 15.08.2012 року).

Відповідно до п. 1 Договорів від 15.08.2012 року (а.с. 41-52) орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Ширяївської селищної ради.

Згідно п. 2 Договорів від 15.08.2012 року в оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,5706 га, у тому числі 23,5706 га ріллі, а також земельна ділянка загальною площею 62,7116 га, у тому числі 62,7116 га ріллі.

За п. 5 Договорів від 15.08.2012 року нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 399 428,86 грн. (земельна ділянка площею 23,5706 га) та 1 039 284,81 (земельна ділянка площею 62,7116 га).

Відповідно до п. 8 Договорів від 15.08.2012 року договори укладено на 49 років.

Згідно п.9 Договорів від 15.08.2012 року орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 11 983 грн. (за земельну ділянку площею 23,5706 га) та 31 179 грн. (за земельну ділянку площею 62,7116 га).

У матеріалах справи наявний акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.08.2012 року, згідно якого орендодавець передає земельну ділянку площею 62,7116 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Ширяївської селищної ради, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку. Крім того, також наявний акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.08.2012 року, згідно якого орендодавець передає земельну ділянку площею 23,5706 га ріллі із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Ширяївської селищної ради, а орендар приймає вищевказану земельну ділянку (а.с. 57, 156).

Право оренди вищевказаних земельних ділянок за кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054 було зареєстровано за орендарем - ОСОБА_1 , згідно наявних в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 128-129, 134-135).

Додатково в матеріалах справи міститься лист Відділу земельних та майнових відносин Ширяївської селищної ради №61 від 16.01.2023 року, разом із яким було надано перелік орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності, станом на 01.01.2023 року (а.с. 117-122), зокрема серед яких містяться земельні ділянки з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054, орендарем яких є ОСОБА_1 .

Позивачем з метою ведення господарства, у 2012 році було створене та зареєстроване фермерське господарство «АГРО-ВІК ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 37977117), що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та копією статуту ФГ «АГРО-ВІК ПЛЮС» (а.с. 58-59, 61-70).

Разом з тим, в матеріалах справи також наявний акт прийому-передачі земельної ділянки від 29.10.2012 року (а.с. 60), відповідно до якого фізична особа ОСОБА_1 передав земельні ділянки з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054, а фермерське господарство «АГРО-ВІК ПЛЮС» прийняло у користування вищевказані земельні ділянки.

На підтвердження передачі у користування зазначених земельних ділянок, у матеріалах справи наявні витяги з Державного реєстру речових прав, відповідно до яких орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054 з 28.07.2015 року та 12.10.2015 року є фермерське господарство «АГРО-ВІК ПЛЮС» (а.с. 71-74).

В подальшому 31.07.2019 року було укладено додаткову угоду №1/б-н-15.08.12/8 до Договору оренди землі від 15.08.2012 року, згідно якої були внесені зміни до договору оренди землі, а саме:

п.5. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер - 5125455100:01:001:0053 становить 1 965 776,36 грн.;

п.9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ширяївської селищної ради у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2019 року, а саме: 157 262,16 грн. за 1 рік, що складає 13 105,18 грн. за один місяць.

Крім того, 31.07.2019 року було укладено ще одну додаткову угоду №1/б-н-15.08.12/7 до Договору оренди землі від 15.08.2012 року, згідно якої були внесені зміни до договору оренди землі, а саме:

п.5. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер - 5125455100:01:001:0054 становить 771 360,87 грн.;

п.9 - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Ширяївської селищної ради у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2019 року, а саме: 61 708,92 грн. за 1 рік, що складає 5 142,41 грн. за один місяць.

Як зазначив позивач, фермерське господарство «АГРО-ВІК ПЛЮС» є платником єдиного податку четвертої групи, починаючи із 2016 року.

Так, користування вищезазначеними земельними ділянками фермерським господарством «АГРО-ВІК ПЛЮС», зокрема, у 2023 році підтверджується наступними наявними в матеріалах справи документами:

- податковою декларацією платника єдиного податку четвертої групи за 2023 рік, за землі сільськогосподарського призначення, зокрема землі площею 62,7116 га та 23,5706 га та додатком №1 про відомості про наявність земельних ділянок;

- податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік, зокрема за земельні ділянки з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054.

На підтвердження факту сплати фермерським господарством «АГРО-ВІК ПЛЮС» у 2023 році орендної плати за земельні ділянки з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054, у матеріалах справи наявні платіжні інструкції №522 від 28.02.2023 року, №524 від 29.03.2023 року, №529 від 03.05.2023 року, №542 від 31.05.2023 року, №543 від 29.06.2023 року, №552 від 27.07.2023 року.

Крім того, позивачем було надано довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи від 08.06.2023 року, згідно якого підтверджуються факт того, що у фермерського господарства «АГРО-ВІК ПЛЮС» станом на 08.06.2023 року немає податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (а.с. 106).

Водночас, Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено нарахування ОСОБА_1 грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за земельні ділянки з кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054, а також, відповідно, винесено податкові повідомлення-рішення №4381946-2410-1533 від 31.05.2023 року на суму 157 262,11 грн. та №4381951-2410-1533 від 31.05.2023 року на загальну суму 61 708,87 грн. (а.с. 13-14, 162-163).

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями податкового органу, позивачем були подані скарги до Державної податкової служби України (а.с. 15-21, 22-28) про перегляд вказаних рішень, водночас останні були залишені без змін, а скарги позивача без задоволення (а.с. 30-33, 35-38).

Вважаючи протиправними винесені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся задля їх оскарження до адміністративного суду з даним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Дослідивши зміст адміністративного позову, відзиву на адміністративний позов, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування та повернення в разі переплати, права та обов`язки платників податків, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (надалі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

За приписами пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до пунктів 288.1, 288.2, 288.3 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки. Сплата орендної плати є обов`язком орендаря, яке кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

У той же час, згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Таким чином, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Згідно ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Системний аналіз вищевказаних статей Закону України «Про фермерське господарство» свідчить про те, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, фермерське господарство створюється для подальшої діяльності з виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, з метою отримання прибутку, що відповідає наведеному у статті 42 Господарського кодексу України визначенню підприємництва.

Формування програми діяльності, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, є складовими елементами здійснення підприємницької діяльності в розумінні ст. 44 Господарського кодексу України. При цьому можливість реалізації громадянином права на здійснення підприємницької діяльності у вигляді фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) громадянину земельних ділянок відповідного цільового призначення.

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки іншим чином, чим це передбачено її цільовим призначенням, земельна ділянка в силу свого правового режиму є такою, що використовується виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб.

Тобто, після укладення договору оренди фермерське господарство з дати державної реєстрації набуває статусу юридичної особи та з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

З моменту державної реєстрації фермерського господарства та набуття прав юридичної особи таке господарство набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Вказаний правовий висновок був викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі №615/2197/15-ц.

Тобто, з моменту створення селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) до фермерського господарства переходять правомочності володіння і користування та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки його засновника.

Разом з тим суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.05.2023 року №432 були внесені зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року), у відповідності до яких Державна реєстрація прав на земельні ділянки, надані для ведення фермерського господарства, у зв`язку із створенням юридичної особи з організаційно-правовою формою «фермерське господарство» проводиться за відповідною юридичною особою на підставі документів, необхідних для такої реєстрації, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком, виданих на ім`я засновника, члена такого фермерського господарства.

Тобто, до травня 2023 року позивач не мав законної процедури реєстрації за фермерським господарством орендованих ним земельних ділянок, а тому не міг зареєструвати за ФГ «АГРО-ВІК ПЛЮС» право оренди та зняти з себе обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з договорами оренди землі, передбачений п.288.2 ст.288 ПК України.

Вказаного висновку дійшов П`ятий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.12.2023 року по справі №420/14394/23.

Підсумовуючи вищевикладене, а також посилаючись на факт наявності в матеріалах справи витягів з Державного реєстру речових прав, відповідно до яких орендарем земельних ділянок із кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054 з 28.07.2015 року та 12.10.2015 року є саме фермерське господарство «АГРО-ВІК ПЛЮС», суд приходить до висновку, що позивач не мав обов`язку сплачувати орендну плату за період 2023 року за земельні ділянки за кадастровими номерами 5125455100:01:001:0053 та 5125455100:01:001:0054, оскільки фермерським господарством «АГРО-ВІК ПЛЮС», як фактичним землекористувачем, вже було сплачено орендну плату за вищевказані земельні ділянки, що, у свою чергу, свідчить про необґрунтованість та протиправність податкових повідомлень-рішень від 31.05.2023 року №4381946-2410-1533 та від 31.05.2023 року №4381951-2410-1533, а також про необхідність їх скасування.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 11).

Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області суму сплаченого позивачем судового збору.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 12, 72-80, 241-246, 251, 255, 257, 258, 260, 262, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 31.05.2023 року №4381946-2410-1533 та від 31.05.2023 року №4381951-2410-1533.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 189,71 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя О.В. Білостоцький