Ухвала

від 15.01.2024 по справі 440/292/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2024 рокум. ПолтаваСправа №440/292/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Шевяков І.С., перевіривши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, в якій просило:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8409880/43861066 від 13.03.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну податкову накладну №9 від 15.08.2022, складену та подану на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл", датою її фактичного подання.

У період з 08.01.2024 по 12.01.2024 включно суддя Шевяков І.С. перебував на лікарняному, 13.01.2024, 14.01.2024 вихідні, внаслідок чого питання про відкриття провадження у справі розглянуто судом 15.01.2023.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

У ході з`ясування питання, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, судом встановлено таке.

Предметом спору у цій справі є рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2023 №№8409880/43861066.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач скористався адміністративним порядком оскарження цього рішення та звернувся засобами електронного зв`язку до Комісії зі скаргою на таке рішення.

24.03.2023 за результатами розгляду скарги Комісією прийнято рішення №29674/43861066/2 про залишення скарги без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, про що в цей же день, тобто 24.03.2023, повідомлено позивача засобами електронного зв`язку.

Водночас, згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Згідно з висновками Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження №К/9901/16396/19) спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тому інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

За викладених обставин, суд, врахувавши висновки наведеної вище постанови, а також висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.04.2021 у справі №200/3303/20, доходить висновку про те, що позивачем у даному випадку пропущено тримісячний строк звернення до суду, встановлений частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви додано клопотання, у якому представник позивача просить поновити строк звернення до суду з позовом щодо оскарження рішення від 13.03.2023, посилаючись на запровадження на території України карантину з 12.03.2020 (що діяв до 30.06.2023) та воєнного стану з 24.02.2022 (діє донині), що значно ускладнило можливість повноцінного здійснення господарської діяльності. Також представник позивача посилалась на те, що ТОВ "Паливна компанія Дизойл" не змогло скористатись наданою Законом України від 13.12.2022 №2836-ІХ можливістю щодо адміністративного оскарження спірного рішення, оскільки упродовж 2023 року позивача було віднесено до ризикових платників податків, внаслідок чого його скарги та прояснення відхилялись податковими органами.

Крім того, представник позивача звертала увагу на відсутність у штаті ТОВ "Паливна компанія Дизойл" юриста, неможливість своєчасного звернення за професійною правничою допомогою через незадовільний фінансовий стан, переведення працівників на особливий режим роботи (дистанційна форма), що загалом вважала поважними причинами пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши подану заяву разом з доданими до неї документами, суд врахував такі обставини.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

У цій справі оспорюване рішення ухвалене 13.03.2023, тоді як позовну заяву подано до суду 05.01.2024, тобто значно пізніше шести місяців після його адміністративного оскарження.

Посилання представника позивача на обставини запровадження та здійснення карантинних заходів з попередження гострої респіраторної хвороби COVID-19 самі по собі не утворюють підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, оскільки ним не доведено належними доказами, яким чином такі обставини вплинули на можливість своєчасного звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.12.2022 у справі №990/102/22 зауважила, що пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Таким чином, поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Разом з цим матеріали позову не містять доказів, що свідчили б про наявність дійсних перешкод, замовлених карантином, що з достатньою обґрунтованістю перешкоджали позивачу вчасно звернутись до суду з цим позовом.

Також представник позивача посилалася на введення в Україні воєнного стану.

У постанові від 12.10.2023 у справі №560/2291/23 Верховний Суд зауважив, що обставини введення воєнного стану дійсно можуть бути визнані судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Проте сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Водночас позивач не підтвердив жодними доказами, яким саме чином введення воєнного стану спричинило пропуск ним строку звернення до суду на понад дев`ять місяців з дня прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

При цьому суд враховує, що ТОВ "Паливна компанія Дизойл" зареєстроване та фактично знаходиться у м. Полтаві Полтавської області, що не відноситься до районів ведення бойових дій.

Посилання представника позивача на запровадження дистанційної роботи підприємства, як поважну причину пропуску строку звернення, суд відхиляє, оскільки їх не підтверджено документально.

Твердження представника позивача про те, що внаслідок введення в Україні воєнного стану підприємство майже припинило діяльність, є неспроможним, оскільки підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат тощо. Поряд з цим скаржник належним чином не мотивував, в чому полягає причинно-наслідковий зв`язок між зменшенням обсягів господарської діяльності та вчиненням дій, спрямованих на звернення до суду у встановлені процесуальним законом строки.

Стосовно тверджень представника позивача про неможливість використання процедури адміністративного оскарження спірного рішення, суд зауважує, що ТОВ "ПК Дизойл" скористалось правом на адміністративне оскарження, на підтвердження чого до матеріалів позову представником позивача долучено копію рішення від 24.03.2023.

Надане разом зі заявою про поновлення строку рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області від 20.10.2023 №51423 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості не зумовлює підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом.

При цьому суд звертає увагу на те, що як слідує зі змісту квитанції від 30.08.2022 про зупинення реєстрації податкової накладної від 15.08.2022 №9 у Реєстрі, підставою для зупинення її реєстрації визначено відповідність господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій, а не віднесення платника податку до ризикових.

Надаючи оцінку посиланням представника позивача на складне фінансове становище товариства, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, суд зазначає, що доказів скрутного матеріального становища позивачем суду до заяви не додано.

Щодо доводів заявника про відключення реєстру податкових накладних у період з 24.02.2022 по 27.05.2022, суд зазначає, що станом на дату подання на реєстрацію податкової накладної - 12.07.2022 реєстр податкових накладних працював без відключень та перебоїв.

Так само станом на дату прийняття спірного рішення роботу реєстру податкових накладних було відновлено, внаслідок чого суд вважає неповажною зазначену підставу пропуску строку звернення до суду з позовом.

Доводи представника позивача про те, що бухгалтер позивача, маючи великий об`єм роботи, фізично не має можливості своєчасно слідкувати та вживати заходів на подальше оскарження дій відповідачів у суді, суд не може вважати належними аргументами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

До того ж, як встановив суд за даними АСДС "Діловодство спеціалізованого суду", адвокат Приліпко І.Л. на постійній основі надає правничу допомогу ТОВ "Паливна компанія Дизойл" з оскарження рішень комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних.

Зокрема, у квітні, вересні, листопаді, грудні 2023 року адвокат Приліпко І.Л. подала до Полтавського окружного адміністративного суду загалом шість позовів від імені ТОВ "Паливна компанія Дизойл" про оскарження рішень комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (справи №№ 440/4010/23, 440/13378/23, 440/17128/23, 440/17130/23, 440/19032/23, 440/19095/23).

Тобто в даному випадку позивач вчиняв дії щодо захисту своїх порушених прав та інтересів, незважаючи на ті обставини (карантин, введення воєнного стану, дистанційна робота співробітників), про які вказує у заяві про поновлення строку при поданні позову у цій справі.

Судом проаналізовано всі підстави пропуску строку звернення до суду з позовом, наведені представником позивача у заяві та встановлено їх неповажність.

Як визначено частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу слід подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Крім того, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу положень частини першої статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб: з 01.01.2024 - 3028,00 грн.

Водночас суд також враховує, що цей позов подано з використанням сервісу Електронного суду.

А відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отож за звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

Однак позивач документ про сплату судового збору разом з позовною заявою не надав.

Таким чином, позовна заява ТОВ "Паливна компанія Дизойл" не відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС України.

Отже, позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно зі частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ТОВ "Паливна компанія Дизойл" строку звернення до суду з даним позовом.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Паливна компанія Дизойл" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду зі заявленими позовними вимогами, вказавши інші підстави для поновлення строку;

- документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн за реквізитами: номер рахунку - отримувач коштів: ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, код за ЄДРПОУ: 37959255, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок: UA078999980313191206084016719, Призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.С. Шевяков