Рішення

від 16.01.2024 по справі 600/3011/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Чернівці Справа № 600/3011/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ТОВ Комплес-Плюс до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Комплес-Плюс (далі - позивач) звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 332 від 01.05.2023 № 7146/6/24-13-04-09, згідно якого ТОВ Комплес-Плюс виключено з реєстру платника податків єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Головним управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач) безпідставно прийнято оскаржуване рішення, яким його виключено з реєстру платника податків єдиного податку, без проведення перевірки із складанням відповідного акту перевірки.

На думку позивача, спірне рішення прийнято відповідачем всупереч порядку та без дотримання вимог податкового законодавства, оскільки реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом порядку.

За вказаною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Не погоджуючись з позовними вимогами, Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, що при проведенні камеральної перевірки податкової звітності позивача та співставленні відомостей зазначених у звітності із відомостями наявними в інформаційних базах ГУ ДПС у Чернівецькій області, встановлено, що станом на період з 01.10.2022 по 01.03.2023 в товариства був наявний борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить та по орендній платі з юридичних осіб становить, а також по єдиному податку з юридичних осіб. На думку відповідача, визначальною підставою для висновку про анулювання реєстрації платника єдиного податку є факт несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку встановленому Податковим кодексом України, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що під час винесення оскаржуваного рішення діяв обґрунтовано, у межах повноважень та з урахуванням всіх обставин справи в межах наданих повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства.

Позивач скористався правом, передбаченим ст. 163 КАС України, та подав відповідь на відзив.

Відповідач скористався правом, передбаченим ст. 164 КАС України, та подав заперечення на відповідь на відзив, де викладав свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ТОВ Комплекс-Плюс (код ЄДРПОУ 44319849) зареєстровано як юридична особа 22.07.2021, що підтверджується випискою з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно Витягу з реєстру платників єдиного податку від 07.02.2023 № 5221, ТОВ Комплекс-Плюс з 01.04.2022 перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку 2%, група 3 без реєстрації платником ПДВ

28.04.2023 Чернівецьким відділом податків і зборів з юридичних осіб та проведення камеральних перевірок ГУ ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами такої перевірки складено акт від 28.04.2023 за № 332 про результати камеральної перевірки, у якому зафіксовано, що при проведенні аналізу податкової інформації встановлено порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та абз.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України з урахуванням абзацу 3 пункту 59.1 ст.59 Податкового кодексу України).

Так, станом на 01.10.2022 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 68028,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 67452,6 грн; по єдиному податку з юридичний осіб становить 2105.84 грн.

Станом на 01.11.2022 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 131056,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 67452,6 грн.

Станом на 01.12.2022 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 93028,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 47452,6 грн.

Станом на 01.01.2023 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 93028,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 67452,6 грн.

Станом на 01.02.2023 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 186056,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 67452,6 грн.

Станом на 01.03.2023 сума боргу по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені юридичними особами становить 186056,00 грн, по орендній платі з юридичних осіб становить 67452,6 грн.

Судом встановлено, та не заперечувалося відповідачем у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив, що акт про результати камеральної перевірки ТОВ Комплес-Плюс від 28.04.2023 за № 332 позивачу не надсилався.

Докази надіслання також відсутні в матеріалах справи.

На підставі висновків акту перевірки, 28.04.2023 Головним управління ДПС у Чернівецькій області прийнято рішення № 332, яким позивача виключено з реєстру платника податків з 31.03.2023 єдиного податку з підстав наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів у порядку абз. 3 п. 299.10 ст. 299 та абз.8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що 01.05.2023 відповідачем за вих. № 7146/6/24-13-04-09 направлено рекомендованим листом на адресу позивача рішення № 332 від 28.04.2023 про виключення з реєстру платників єдиного податку, та згідно з трекінгу відправлень Укрпошти вручено позивачу 04.05.2023.

Вважаючи рішення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Пунктом 291.3 статті 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося відповідачем, що позивач з 01.04.2022 перебуває на спрощеній системі оподаткування за ставкою єдиного податку 2%, група 3, без реєстрації платником ПДВ.

Згідно з пунктом 291.4 статті 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статі 291 ПК України до третьої групи платників єдиного податку належать, зокрема: юридичні особи суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду (пункт 294.2 статті 294 ПК України).

Згідно з пункту 295.3 статті 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

У разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, в останній день другого із двох послідовних кварталів (підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

6) набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті - в останній день календарного кварталу, в якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті;

7) втрати платником єдиного податку третьої групи статусу електронного резидента (е-резидента).

Дослідженням оскаржуваного рішення № 332 від 28.04.2023 встановлено, що підставою для виключення позивача з 31.03.2023 з реєстру платників єдиного податку слугувало порушення вимоги підпункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України та абзацу пункту 299.10 статті 299 ПК України, з урахуванням абзацу 3 пункту 59.1 статті 59 ПК України - несплата податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Як зазначалося вище, згідно пункту 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Приписами пункту 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб`єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.

Аналогічну правову позицію зазначено Верховним Судом у постановах від 21.02.2018 у справі № 813/1465/17, від 19.02.2019 у справі № 826/7216/17 та від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення випадків передбачених пунктами 299.10, 299.11 статті 299 ПК України. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі того, що позивач має податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, проте жодних документів та податкової звітності, на підставі яких проводилася перевірка позивача, відповідачем до відзиву не надано.

Суд наголошує, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення позивачем, платником єдиного податку, вимог перебування на спрощеній системі оподаткування.

За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено акт від 28.04.2023 за № 332 про результати камеральної перевірки, яким встановлено порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування, а саме: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів у порядку.

Судом встановлено та не заперечувалося відповідачем у відзиві та у запереченні на відповідь на відзив, що акт про результати камеральної перевірки від 28.04.2023 за № 332 позивачу не надсилався. Докази надіслання також відсутні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).

Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 19.03.2019 у справі № 803/1908/16, від 23.08.2019 у справі № 826/4242/15 та від 06.02.2020 у справі № 813/87/16, від 04.05.2023 у справі № 320/1040/19.

Водночас, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26.02.2019 у справі № 805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі № 805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі № 813/1346/18, від 05.06.2018 у справі № 813/4266/17). Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.

Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки ТОВ Комплес-Плюс з питань своєчасності сплати грошових зобов`язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, пунктами 86.2, 86.7 статті 86 ПК України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Отже, нормами ПК України передбачено право платника податків у разі незгоди з висновками камеральної перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті перевірки, подати протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта, до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Разом з тим, відповідачем акт про результати камеральної перевірки № 332 складено 28.04.2023, та в той же день прийнято оскаржуване рішення про виключення позивача з реєстру платника податків єдиного податку.

Вказана обставина не заперечувалася сторонами під час розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що акт перевірки та оскаржуване рішення прийнято в один день, суд дійшов висновку, що у позивача не було можливості реалізувати право на подання своїх заперечень та додаткових документів і пояснень в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПК України, зокрема, але не виключно, документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Отже, прийнявши оскаржуване рішення № 332 від 28.04.2023 на підставі акту про результати камеральної перевірки № 332 від 28.04.2023, відповідач фактично позбавив позивача можливості подати свої заперечення (пояснення) та/або додаткові документи.

Таким чином, рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте щодо позивача з порушенням вимог статті 86 ПК України, відтак є протиправним.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду від 15.01.2019 № 826/3576/15, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується судом.

Суд також наголошує, що в силу вимог пункту 14.1 підпункту 14.1.175 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За правилами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так як підпункт 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України пов`язує втрату особою статусу платника єдиного податку із наявністю податкового боргу, а п. 59.1 ст. 59 ПК України передбачає, що наявність податкового боргу фіксується податковою вимогою і надіслання останньої є обов`язковим, то відповідач повинен був надіслати позивачу податкову вимогу, чого у даному випадку не вчинив. Жодних доказів зворотного відповідачем суду не надано і матеріали справи не містять.

Згідно зі частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняте без урахування права позивача на участь в процесі прийняття рішення (позбавлено можливості на надання пояснень, заперечень), без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням процедури (порядку) його прийняття, тому є протиправним і підлягає скасуванню.

Частиною 1 та 2 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак суд констатувати, що позовна вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволення повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наявність підстав для задоволення адміністративного позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 243, 245, 246 та 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 332 від 28.04.2023 про виключення з реєстру платника податків єдиного податку.

3. Стягнути на користь ТОВ Комплес-Плюс судові витрати (судовий збір) в сумі 2684,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС Чернівецької області.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Повне найменування сторін:

позивач - ТОВ Комплес-Плюс (вул. Заводська, буд. 44, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 44319849);

відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецької області (вул. Героїв Майдану, 200- А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ 44057187).

Суддя В.К. Левицький