Рішення

від 16.01.2024 по справі 600/3812/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/3812/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Оптітрейд» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. Приватне підприємства «Оптітрейд» (далі позивач ПП «Оптітрейд») звернулося до суду з позовом до Волинської митниці Державної митної служби України (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UА205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205100/2022/000351 від 15.12.2022.

1.2. Ухвалою суду від 09.06.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та повідомлено сторони про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

2.1. В обґрунтування позовних вимог, згідно позовної заяви, відповіді на відзив та доданих до них матеріалів, представник позивача зазначає, що між ПП «Оптітрейд» та ПРОЕКО фірма продукційно-торгівельно-послугова Марек Наймродзкі (Республіка Польща) (далі - Проеко) 25.11.2022 укладено Договір №2/11 2022 (далі - Договір), відповідно до умов якого Проеко продає, а позивач купує рослини зрізані, різдвяні дерева ялини, ялиці в кількості за цінами і на умовах викладених у рахунку-фактурі, умови поставки FCA Джялкова 96-323 Худоліпіе (Польща) відповідно до Інкотермс - 2010 (п. 2.1.), загальну сума договору - 40000 євро.

2.2. На підставі вказаного договору позивач замовив у Проеко 1206 шт. живих рослин, без кореня, зрізаних, а саме ялиця (різдвяне дерево) - 1006 шт., ялина (різдвяне дерево) - 200 шт, на загальну суму 8601,60 євро, що підтверджується рахунком-фактурою 21/12/2022 від 13.12.2022 року. Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано Волинській митниці митну декларацію №22UA20510010384U0 від 14.12.2022 року та пакет документів для митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: рахунок-фактура 21/12/2022 від 13.12.2022; автотранспортну накладну 0164514 від 13.12.2022; сертифікат перевезення (походження) товару PL/MF/AS 0595173 від 13.12.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №194 від 13.12.2022; Договір №2/11 2022 від 25.11.2022; договір про надання послуг митного брокера №77/19 від 03.05.2019; сертифікат країни-експортера EU/PL 1067388 від 14.12.2022; заява, що передує митному оформленню 1412-1 від 14.12.2022; копія митної декларації країни відправлення 22PL445010E3349612 від 13.12.2022; інші документи, а саме квитанція 0.0.2775179135.1 від 14.12.2022, з визначенням митної вартості товару за основним методом - ціною договору, при цьому вихідною сумою була визначена вартість 9249,64 євро та надана копія митної декларації країни відправлення, хоча у первинному переліку документів по ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України) вона відсутня, і наявна тільки у додатковому переліку (ч. 3 ст. 53 МК України). Однак у митному оформленні (відпуску) товарів відмовлено, у зв`язку з чим була видана картка відмови, а також прийнято оскаржуване рішення.

2.3. Представник позивача вважає, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору до митного оформлення ПП «Оптітрейд» було надано необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору. Однак, відповідачем, всупереч вимогам діючого законодавства, за результатами опрацювання поданої митної декларації та документів, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, якими митну вартість товару визначено за резервним методом.

2.4. Наголошує, що встановлені за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості розбіжності не є належно аргументованими розбіжностями, відповідно, Волинська митниця не мала права вимагати надати додаткові документи, а зобов`язана була прийняти митну вартість, визначені позивачем за основним методом - ціною договору.

2.5. Вважає, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним позивачем основним методом - за ціною договору.

2.6. Враховуючи зазначене, представник позивача вважає, що оскаржуване рішення є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Аргументи відповідача

2.7. Представник відповідача, згідно відзиву на позовну заяву, заперечує щодо задоволення позову з огляду на наступне.

2.8. Так наголошує, що під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару за МД №UA205100/2022/010384 відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

2.9. Таким чином, за МД №UA205100/2022/010384 відбулось спрацювання основного профілю ризику: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» (Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Сума транспортних витрат нижча порівняно з мінімальними витратами на кілограм товару по аналогічних країні відправлення, виду транспорту та умовах поставки при попередніх митних оформленнях).

2.10. Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять такі розбіжності по МД №UA205100/2022/010384:

- рахунок-фактура від 13.12.2022№ 21/12/2022 не містить підпису покупця та в даній фактурі зазначено «різдвяні ялинки мікс», а в електронному інвойсі зазначено ялиця та ялинка;

- за умовами терміну поставки Інкотермс - FCA , вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що в митного органу відсутня інформація(завантаження товару здійснено в CHUDOLIPIE).

2.11. Зазначає, що саме під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності.

2.12. Згідно п.6 ст.53 МК України декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості. Декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 15.12.2022 та вказав, що поданий перелік документів до МД є вичерпним. Будь яких інших документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару подати не має змоги.

2.13. Митним органом без жодного формалізму було належним чином проінформовано декларанта про необхідність подання додаткових документів, в яких передбачив документи, які можливо дали змогу ідентифікувати з поданими документами та підтверджували б витрати на завантаження товару, однак декларант проігнорував з власних мотивів вимогу митного органу. Митний орган не може відповідати за бездіяльність декларанта чи його уповноваженої особи.

2.14. У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товару є сумнівними, які по своїй суті мали б підтвердити числові значення складових митної вартості, ідентифікувати заявлений товар, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МК України з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

2.15. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача, аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року №К/9901/704/20.

2.16. Зазначає, що митну вартість товарів за МД №UA205100/2022/010384 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - за митною декларацією МД №UA305130/2022/43564 від 04.12.2022 - на рівні 0,78 Дол.США/кг.

2.17. Відтак представник відповідача вважає, що відсутні підстав для задоволення позовних вимог ПП «Оптітрейд», адже декларантом проігноровано самостійно в наданні додаткових документів, спростування розбіжностей по заявленому до митного оформлення товару. Волинською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, комерційного призначення №UA205100/2022/000351 від 15.12.2022 року відповідно до положень ст. 64 Митного кодексу України, а тому такі є законними та обґрунтованими.

2.18. Таким чином, митниця наполягає на правильності власної позиції та на необґрунтованості та невмотивованості позиції позивача.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Дослідженням матеріалів справи та згідно аргументів сторін судом встановлено, що ПП «Оптітрейд» подало до Чернівецької митниці Держмитслужби України митну декларацію №22UA20510010384U0 від 14.12.2022 року, згідно якої заявлена митна вартість товару була визначена за методом, який передбачений пп.1 ч.1 ст.57 МК України, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також надані підтверджуючі митну вартість документи.

3.2. За результатами розгляду митної декларації Чернівецькою митницею Держмитслужби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 року, згідно якого митним органом визначено митну вартість за резервним методом та зобов`язано декларанта подати нову митну декларацію за ціною товару, яка зазначена в рішенні про коригування митної вартості. Підставою для коригування митної вартості товару в рішенні митний орган зазначає ч. 3 ст. 53 МК України, зокрема те, що документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності.

3.3. Так, згідно рішення про коригування митної вартості №UА205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 року щодо митної декларації №22UA20510010384U0 від 14.12.2022 року визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- рахунок-фактура від 13.12.2022 №21/12/2022 року не містить підпису покупця та в даному рахунку-фактурі зазначені «Різдвяні ялинки мікс», а в електронному інвойсі зазначено ялинка та ялиця;

- за умовами терміну поставки Інкотермс FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що у митному органі відсутня інформація (завантаження товару здійснено у Chudolipie), а навантаження є однією із складових митної вартості.

3.4. З огляду на вищевказане, митний орган у рішенні про коригування митної вартості зазначив, що відповідно до статей 53, 54 МК України, наказу ДМСУ від 01.07.2021 року №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осiб митних органiв з аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв при здiйсненнi контролю за правильнiстю визначення митної вартостi товарiв, якi перемiщуються через митний кордон України», декларанту запропоновано надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант не надав інших документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листом від 15.12.2022 року. У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ, МК України передбачено, що митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, наявної в митного органу, а саме: - товар 1 - за митною декларацією МД №UA305130/2022/43564 від 04.12.2022 року - на рівні 0,78 Дол.США/кг.

3.5 У зв`язку з прийнятими рішеннями про коригуванням митної вартості товару, Чернівецькою митницею було сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205100/2022/000351 від 15.12.2022 року.

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно статті 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі - МК України, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

4.3. Частиною 1 статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

4.4. Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

4.5. Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

4.6. Згідно частини 8 статті 257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів:

1) заявлений митний режим, тип декларації та відомості про особливості переміщення;

2) відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору;

3) відомості про найменування країн відправлення та призначення;

4) відомості про транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери;

5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів;

6) відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про надання забезпечення сплати митних платежів: а) ставки митних платежів; б) застосування пільг зі сплати митних платежів; в) суми митних платежів; г) офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки, визначений відповідно до статті 3-1 цього Кодексу; ґ) спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; д) спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі надання забезпечення сплати митних платежів);

7) відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови;

8) відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України;

9) відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу;

10) довідковий номер декларації (за бажанням декларанта).

4.7. Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

4.8. Згідно із частиною 1 статті 51, частиною 1 статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

4.9. Як встановлено частиною 2 статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

4.10. Згідно із частинами 1, 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

4.11. Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4.12. Згідно частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

4.13. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

4.15. Згідно із частиною 1 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

4.16. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

4.17. Відповідно до частини 1 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

4.18. Частинами 2 та 3 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

4.19. Відповідно до частин 4,5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

4.20. Пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

4.21. У свою чергу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини 11 статті 58 МК України).

4.22. Враховуючи зазначене, суд вважає за доцільне визначити те, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу.

4.23. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

4.24. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20.

4.25. Також, Верховним Судом ще у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №809/1884/16 та від 14 серпня 2018 року у справі №826/5868/16 наголошувалося, що відповідно положень статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

4.26. Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

4.27. При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.

4.28. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

4.29. Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

4.30. Витребування документів, визначених частиною 3 статті 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4.31. Поряд з цим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

4.32. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.

4.33. В постанові від 20.03.2020 року у справі № 480/АА23/18 Верховний Суд також висловив правову позицію, відповідно до якої неподання декларантом документів, зазначених у частинах 2-4 статті 53 МК України, саме по собі не тягне для нього негативних правових наслідків. Неподання таких документів може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, відповідно, коригування митної вартості товарів лише у тому випадку, коли у органу доходів і зборів будуть обґрунтовані підстави вважати, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

4.34. У свою чергу, у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 Верховним Судом наголошено, що в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598). Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 Митного кодексу України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

4.35. При цьому, згідно правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 27.03.2021 року у справі №540/2605/18, від 07.05.2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 07.02.2023 року у справі №804/5961/16, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

4.36. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи інформації щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом цього позову є рішення Чернівецької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості №UА205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205100/2022/000351 від 15.12.2022.

5.2. Отже, при розгляді цієї справи, суд має надати цим рішенням оцінку на предмет відповідності чинним нормативно-правовим актам, через призму верховенства права та критеріїв законності рішення суб`єкта владних повноважень, які наведені у частині 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України). Окрім цього, для зручності та зрозумілості, оцінка на предмет правомірності оскаржуваних актів буде проводитись, виходячи із обґрунтування яке такі рішення містять.

5.3. Так, з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що при перевірці заявленої позивачем у митній декларації №22UA20510010384U0 від 14.12.2022 року митної вартості товару відповідач дійшов висновку про те, що подані документи, які підтверджують митну вартість, містять розбіжності, а саме:

- рахунок-фактура від 13.12.2022 №21/12/2022 року не містить підпису покупця та в даному рахунку-фактурі зазначені «Різдвяні ялинки мікс», а в електронному інвойсі зазначено ялинка та ялиця;

- за умовами терміну поставки Інкотермс FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що у митному органі відсутня інформація (завантаження товару здійснено у Chudolipie), а навантаження є однією із складових митної вартості.

5.4. Однак, за результатом дослідженням матеріалів справи суд не погоджується із висновками відповідача, викладеними у оскаржуваному рішенні, а також із доводами представника відповідача, що наведені у відзиві на позовну заяву, стосовно того, що подані позивачем документи на підтвердження митної вартості товарів документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та місять розбіжності.

5.5. В ході судового розгляду судом визначено, що декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

5.6. Так, з матеріалів справи вбачається, що між ПП «Оптітрейд» (покупець) та фірмою Проеко фірма продукційно-торгівельно-послугова Марек Наймродзкі (Республіка Польща) (продавець) 25.11.2022 року було укладено Договір №2/11 2022, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує рослини зрізані, різдвяні дерева ялини, ялиці в кількості за цінами і на умовах викладених у рахунку-фактурі (інвойсі) (пункт 1.1); умови поставки FCA Джялкова 96-323 Худоліпіе (Польща) відповідно до Інкотермс - 2010 (пункт 2.1.); загальну сума договору - 40000 євро (пункт 1.2); ціна за одиницю Товару, загальна вартість асортимент і кількість кожної партії Товару вказуються в рахунку-фактурі (інвойсі) який виставляється на кожну партію Товару (пункт 3.1).

5.7. На підставі вказаного договору позивач замовив у Марек Наймродзкі товар, а саме ялинки різдвяні мікс, без коренів - 1206 шт. на суму 8601,60 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №21/12/2022 від 13.12.2022 року.

5.8. Водночас, як повідомляє представник позивача у позовній заяві, позивач замовив у Проеко фірма продукційно-торгівельно-послугова Марек Наймродзкі 1206 шт. живих рослин, без кореня, зрізаних, а саме ялиця (різдвяне дерево) - 1006 шт., ялина (різдвяне дерево) - 200 шт, на загальну суму 8601,60 євро, що підтверджується рахунком-фактурою №21/12/2022 від 13.12.2022 року.

5.9. ПП «Оптітрейд» було подано до Чернівецької митниці митну декларацію №22UA20510010384U0 від 14.12.2022 року, якою задекларовано для митного оформлення товар, а саме « 1. Живі рослини, без кореня, зрізані: Ялиця (різдвяне дерево) - 1006 шт., Ялина (різдвяне дерево) - 200 шт. Всього: 1206 шт.» на загальну суму 8601,60 євро.

5.10. Як зазначено представником позивача та не заперечується представником відповідача, ПП «Оптітрейд» до митної декларації було подано товаро-супровідні документи, а саме: рахунок-фактура (інвойс) №21/12/2022 від 13.12.2022 року; автотранспортну накладну (СМR) 0164514 від 13.12.2022 року; сертифікат перевезення (походження) товару EUR.1 №PL/MF/AS 0595173 від 13.12.2022 року; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг (рахунок на оплату) №194 від 13.12.2022 року; Договір №2/11 2022 від 25.11.2022 року; договір про надання послуг митного брокера №77/19 від 03.05.2019 року; сертифікат країни-експортера №EU/PL/1067388 від 14.12.2022 року; заява, що передує митному оформленню №1412-1 від 14.12.2022 року; копія митної декларації країни відправлення №22PL445010E3349612 від 13.12.2022 року; інші документи, а саме квитанція 0.0.2775179135.1 від 14.12.2022 року.

5.11. Оцінюючи у сукупності вищевказані документи, які були подані позивачем при митному оформленні, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме згідно вартості, вказаної у зазначених вище інвойсах.

5.12. Суд наголошує, що згідно вимог пункту 3 частини 2 статті 53 МК України, саме рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

5.13. При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, які зазначені у рішенні про коригування митної вартості товарів, оскільки такі, на думку суду, не випливають на вірність визначеної позивачем митної вартості товарів.

5.14. Як визначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості визначено такі розбіжності та неточності у поданих до митного оформлення документах:

- рахунок-фактура від 13.12.2022 №21/12/2022 року не містить підпису покупця та в даному рахунку-фактурі зазначені «Різдвяні ялинки мікс», а в електронному інвойсі зазначено ялинка та ялиця;

- за умовами терміну поставки Інкотермс FCA, вибір місця навантаження напряму впливає на зобов`язання продавця товару завантажити даний товар, якщо таке завантаження відбувається на території продавця, в іншому випадку вартість навантажувальних робіт несе покупець і така вартість повинна включатися до митної вартості, про що у митному органі відсутня інформація (завантаження товару здійснено у Chudolipie), а навантаження є однією із складових митної вартості.

5.15. Суд констатує, що згідно умов укладеного ПП «Оптітрейд» договору визначено, що купівля-продаж товару здійснюється в кількості за цінами і на умовах викладених у рахунку-фактурі (інвойсі).

5.16. Дійсно, найменування товару у рахунку-фактурі (інвойсі) та митній декларації відрізняється по опису, а саме: «ялинки різдвяні мікс, без коренів» - 1206 шт. на суму 8601,60 євро та відповідно «Живі рослини, без кореня, зрізані: Ялиця (різдвяне дерево) - 1006 шт., Ялина (різдвяне дерево) - 200 шт. Всього: 1206 шт.» на загальну суму 8601,60 євро.

5.17. Однак, суд наголошує, що при митному оформленні уповноваженою особою декларанта подано товаро-супровідні документи, зокрема копію митної декларації країни відправлення №22PL445010E3349612 від 13.12.2022 року, в якій уточнено найменування товару.

5.18. Відтак, суд вважає, що митницею, як суб`єктом владних повноважень, не належним чином враховано та оцінено подані уповноваженою особою декларанта товаро-супровідні документи.

5.19. Стосовно того, що рахунок-фактура від 13.12.2022 року №21/12/2022 року не містить підпису покупця, то суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 344 Господарського кодексу України рахунок-фактура належить до комерційних документів і використовується при міжнародних розрахунках.

5.20. Рахунок-фактура (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також в рахунку-фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.

5.21. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачають тільки виставлення певних сум до оплати покупцям за поставлені (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги, а сам факт отримання товарів (послуг) може бути підтверджений додатково-оформленими документами (як то акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг)).

5.22. Для зовнішньої торгівлі існує рекомендований формат рахунку-фактури (інвойсу), описаний в Рекомендації Європейської економічної комісії ООН № 6 від 1 вересня 1983 року "Типовий уніфікований рахунок-фактура для міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/148).

5.23. Слід відзначити, що у випадку інвойсу відсутній обов`язковий реквізит у вигляді підпису. Це означає, що у рахунках, які використовуються у зовнішньоекономічній діяльності (ЗЕД), підпис не є обов`язковим, і тому при митному оформленні рахунок може бути прийнятий без підпису. Так, пунктами 9.4 та 9.8 Рекомендацій Європейської економічної комісії ООН від 29.03.2001 року № 18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" (ECE/TRADE/271) передбачено рекомендації уникати внесення "від руки" підписів на паперових документах, якщо це можливо.

5.24. Окрім цього, листом Державної митної служби від 01.03.2011 року № 11/3-10.10/3339-ЕП "Щодо необхідності наявності підпису особи на рахунках", з посиланням на Рекомендації Ради Митного Співробітництва від 16.05.79, рекомендації ЄЕК ООН 1982 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" та 1983 року №"Формуляр-зразок уніфікованого рахунку для міжнародної торгівлі"), Рекомендацією ЄЕК ООН 2001 року №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі", роз`яснено про те, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (Invoice), складеному нерезидентом, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

5.25. Суд наголошує, що рахунок-фактура від 13.12.2022 року №21/12/2022 року оформлений продавцем товару із зазначенням у ньому усіх необхідних для ідентифікації товару (та його вартості) реквізитів.

5.26. При цьому, суд вважає, що відсутність у інвойсі підпису покупця не може свідчити про його функціональну не чинність та безпосередньо не впливає на визначення ПП «Оптітрейд» митної вартості товару на основі вказаного рахунку-фактури від 13.12.2022 року №21/12/2022 року.

5.27. Також, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу про не підтвердження витрат на перевезення товару, то суд зазначає, що по митній декларації поставка товару здійснювалась на умовах FCA, згідно яких обов`язок щодо завантаження товару на умовах FCA покладено на продавця, а також продавець зобов`язаний сплатити експортні витрати, тому такі складові митної вартості товару у даному випадку не потребують додаткового підтвердження.

5.28. Як наголошено судом раніше, відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи, зокрема, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункт 8).

5.29. Однак, суд вважає, що підстав вважати митну вартість заниженою у відповідача не було, а тому і відсутня доцільність витребовувати у позивача додаткові документи.

5.30. Зважаючи на це, суд дійшов висновку про необґрунтованість сумнівів у митниці щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів під час їх митного оформлення, як умови, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та вчинення наступних дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товару.

5.31. Суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

5.32. При цьому, відповідачем не було повідомлено декларанта та/або позивача, які саме числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена, були відсутні.

5.33. Більше того, в оскаржуваних рішеннях відповідач не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару, що вказує на його невідповідність вимогам частини 2 статті 55 МК України.

5.34 Згідно з частиною 7 статті 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

5.35 Зазначення відповідачем у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішеннях про коригування митної вартості товарів про відсутність в поданих декларантом документах всіх відомостей про складові митної вартості транспортного засобу без зазначення конкретного документа, який слід подати для підтвердження митної вартості товару, суд не визнає як обґрунтовану підставу для прийняття оскаржуваних рішень.

5.36. Суд також вважає хибними доводи відповідача про те, що ним проводилися консультації із декларантом з метою визначення основи вартості товару, оскільки вважає, що формальне посилання відповідача в оспорюваних рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій. Як зазначено вище, відповідач не конкретизував документи, які слід подати декларантом для підтвердження задекларованої митної вартості, що ставить під сумнів проведення таких консультацій в усній формі взагалі.

5.37. Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного суду, висловленою у постанові від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17 щодо схожих правовідносин.

5.38. Попри це, навіть у зв`язку з відсутністю можливості застосування попередніх п`яти методів при здійсненні митної оцінки товару, задекларованого позивачем, суд звертає увагу на хибність розрахунків митниці за резервним методом.

5.39. Суд наголошує, що здійснення коригування митної вартості товарів належить до компетенції відповідача і суд не має повноважень здійснювати його розрахунок до моменту проведення такого розрахунку відповідачем. Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

5.40. Так, як визначено оскаржуваних рішеннях за основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару (див. пункт 3.4 рішення)

5.41. Однак, суд наголошує, що різниця між митною вартістю товару, задекларованого позивачем, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались ним же чи іншими особами у попередніх періодах, не може свідчити про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

5.42. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.02.2019 року у справі № 805/2713/16-а та підтриманою у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 року у справі № 280/1824/19.

5.43. Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

5.44. Згідно частини 2 статті VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

5.45. Так, встановивши, що подані документи містять розбіжності, контролюючий орган повинен вказати, які саме з поданих декларантом документів та які саме показники цих документів містять розбіжності.

5.46. За викладених вище обставин, суд погоджується з доводами позивача, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

5.47. Суд вважає, що у поданих до митного оформлення товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.

5.48. При цьому, митним органом як суб`єктом владних повноважень, не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.

5.49. Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд погоджується з твердженням представника позивача, що позивачем разом з митними деклараціями до митного органу було надано усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача про те, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.

5.50. Відтак, з огляду на викладене, а також зважаючи на безпідставність доводів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, суд вважає, що у працівників митного органу були наявні всі правові підстави для застосування першого методу визначення митної вартості товару за ціною угоди. Однак, митний орган безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та визначив митну вартість товару за резервним методом.

5.51. Указане свідчить про безпідставність та необґрунтованість оскаржуваного у цій справі рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарі.

5.52. Суд вважає, що коригування митної вартості є способом мінімізації шкоди державі від невірного декларування товарів, що ввозяться на територію України, однак таке корегування, як і будь-яке інше рішення суб`єкта владних повноважень, має відповідати критеріям законності, які наведені у частині 2 статті 2 КАС України, чого відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень не дотримано.

5.53. А тому, суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів.

5.54. Зважаючи на протиправність прийнятного рішення про коригування митної вартості товарів наявні підстави для скасування і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, як рішення похідного характеру.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваних позивачем рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відтак такі підлягають скасуванню.

6.3. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.4. При цьому, суд зазначає, що решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1954 від 07.06.2023 року.

7.3. У зв`язку із тим, що цей позов задоволено повністю, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2684,00 грн. за рахунок його бюджетних асигнувань.

7.4. Окрім цього, у позовній заяві представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. Однак, суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення таких витрат, а тому підстав для вирішення питання їх розподілу наразі немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 250 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного підприємства «Оптітрейд» до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2022/000028/2 від 15.12.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА205100/2022/000351 від 15.12.2022 року, прийняті Волинською митницею Держмитслужби.

3. Стягнути на користь Приватного підприємства «Оптітрейд» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого згідно платіжної інструкції №1954 від 07.06.2023 року судового збору у розмірі 2684 (дві тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач Приватне підприємство «Оптітрейд» (м. Чернівці, вул. Маяковського Володимира, буд. 2, кв. 8, код ЄДРПОУ 31742504).

Відповідач Волинська митниця Державної митної служби України (Волинська обл., Любомльський р-н., с. Римачі, вул. Призалізнична, буд. 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя О.В. Анісімов