Постанова

від 17.01.2024 по справі 200/2635/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року справа №200/2635/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовму провадженні апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 200/2635/23 (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Метінвест Покровськвугілля» (далі - ПАТ «Метінвест Покровськвугілля», позивач) звернулося до суду з уточненим позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028742 від 23 травня 2023 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028742 від 23 травня 2023 року, прийняту Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ПАТ «Метінвест Покровськвугілля».

Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з`ясування обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апелянт зазначив, що водієм під час рейдової перевірки надано товарно-транспортну накладну № 014457 від 10.11.2022 року, на підставі якої встановлено автомобільного перевізника - ПрАТ «Метівест Покровськвугілля» (01236070). Крім того, водієм не було надано документів (повідомлено) інспекторам Укратрансбезпеки про іншу відмінну від позивача, особу, яка була автомобільним перевізником. Останній погодився із встановленим правопорушенням і змістом акту № 341083 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10.11.2022 року.

Крім того, позивачем не надано доказів виконання договірних зобов`язань за договором № 3624УС про надання послуг (рахунки, акт приймання-передавання послуг, платіжні інструкції, відображення в податковій звітності тощо) від 16.02.2022 року, що як мінімум свідчить про сумнівність такого договору.

Апелянт вважає, що надані позивачем матеріали до суду відносно іншого автомобільного перевізника не є юридично значимими документами для цілей визначення перевізника, оскільки були відсутні на місці події.

Крім того, ані Господарським кодексом України, ані законами чи іншими нормативно-правовими актами, в т.ч. самим Порядком №1567 не передбачено, що недотримання Укртрансбезпекою двомісячного строку розгляду справи, визначеного абзацом першим пункту 25 Порядку №1567, має правовим наслідком неможливість застосування до автомобільного перевізника адміністративно-господарського штрафу.

У рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя посадові особи Укртрансбезпеки були переведені у простій або на дистанційну роботу, тому призначення та розгляд справи за участі суб`єкта господарювання тривалий час (з огляду на накази, які були наведені вище) був неможливим. З огляду на такі обставини вважає, що порушення строків розгляду справи не було свавільним, відповідач діяв добросовісно, оскільки після нормалізації роботи державного органу в умовах воєнного стану вжив заходів до розгляду справи за участі суб`єкта господарювання та у встановлені законом (ст. 250 ГК України) строки.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».

За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).

Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).

За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.

Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

10 листопада 2022 року на підставі графіку проведення перевірок (перевірок на дорозі) Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки у період з 07.11.2022 до 13.11.2022, направлення від 04.11.2022 № 014490, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 .

За результатами перевірки 10.11.2022 року складено Акт № 341083 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. В акті зазначено, що транспортний засіб SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 .

Згідно товаро-транспортної накладної № 014457 від 10.11.2022 року автомобільний перевізник - Приватне акціонерне товариство «Метінвест Покровськвугілля».

Актом № 341083 встановлено, що автомобільний перевізник ПАТ «Метінвест Покровськвугілля» порушив ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевізник не забезпечив виконання вимог цього закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення вантажів, чим порушив вимоги ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення навантаження на здвоєну вісь склало 97, 75 %. Абзацом 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні подільного вантажу».

Листом від 8 травня 2023 року № 32356/38/24-23 Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті повідомив позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 341083 від 10 листопада 2022 року, яке відбудеться 23 травня 2023 року.

Листом від 17 травня 2023 року № 08/08-109 позивач повідомив Відділ державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській, та Харківський областях Державної служби України з безпеки на транспорті, що Приватне акціонерне товариство «Метінвест Покровськвугілля» не є особою, яка порушила законодавство про автомобільний транспорт, оскільки не надавав послуг з перевезення вантажів та не був перевізником вантажу 10.11.2022 року в вантажних транспортних засобах SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 та SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_2 . Вказані транспортні засоби належать ФОП ОСОБА_3 . Відповідно до договору № 3624УС від 16.02.2022 власник транспортного засобу ОСОБА_3 надавав позивачу послуги з перевезення. Інформація в товаро-транспортній накладній № 014457 від 10.11.2022 року є помилковою, адже запис був здійснений вантажовідправником. Крім того, у вказаному листі позивач звернув увагу на пропуск строків для застосування санкцій відносно нього.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист з додатками отриманий адресатом 22 травня 2023 року.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 341083 від 10 листопада 2022 року, відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028742 від 23 травня 2023 року, якою на Приватне акціонерне товариство «Метінвест Покровськвугілля» накладено адміністративно-господарський штраф в сумі 51000 грн. Підставою накладення на позивача штрафу є порушення пункту 22.5 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, відповідальність за яке передбачена абз. 17 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

За ч. 10 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю.

Згідно ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно ч. 1 статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

За ч. 1 статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

До комплексу допоміжних операцій, пов`язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать: завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів; перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб; сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу; накопичення, формування або дроблення партій вантажу; зберігання вантажу; транспортно-експедиційні послуги.

Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків (частина четверта статті 48 Закону № 2344-III).

Згідно ч. 2 статті 49 Закону № 2344-III водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Згідно ч. 1 статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно п. 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

За п.п. 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (надалі - Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (надалі - Договір) наведений в додатку 1.

Згідно пп. 11.1, 11.3, 11.5 пункту 11 Правил перевезення вантажів основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Спірним у справі є правомірність стягнення з позивача адміністративно-господарських санкцій та визначення позивача перевізником.

За абз. 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III суб`єктом відповідальності за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - є автомобільний перевізник.

Згідно ст. 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

За ст. 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, серед іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Згідно статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Одночасно, суд звертає увагу, що перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки статтею 48 цього Закону визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

За абз. 17 ч. 1 статті 60 Закону № 2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм покладається виключно на автомобільних перевізників, а не на власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

16 лютого 2022 року між Приватним акціонерним товариством «Метінвест Покровськвугілля» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір № 3624УС про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Перевезення вантажу 10 листопада 2022 року здійснювалось на підставі заявки № 876 від 08.11.2022.

Згідно з листом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 10 листопада 2022 року послуги щодо перевезення вантажу надавались, зокрема, ОСОБА_1 , який працює у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за трудовим договором.

За актом транспортний засіб SHACMAN, державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 .

Виходячи з системного аналізу нормативно-правових актів, а також доказів, наданих позивачем на підтвердження власних доводів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 є автомобільним перевізником в розумінні Закону № 2344, а не позивач, як помилково вважає представник Державної служби України з безпеки на транспорті.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність доказів виконання договірних зобов`язань за договором № 3624УС про надання послуг (рахунки, акт приймання-передавання послуг, платіжні інструкції, відображення в податковій звітності тощо) від 16.02.2022 року, що свідчить про сумнівність такого договору, оскільки Державна служба України з безпеки на транспорті не є тим органом, який наділений повноваженнями перевіряти реальність господарської операції.

Крім того, позивачем суду надано платіжну інструкцію № 745676 вiд 29 листопада 2022 pоку, рахунок № СФ-0000026 від 20.11.2022 року, що підтверджує факт реальності господарських відносин.

Щодо зазначення у товаро-транспортній накладній № 014457 від 10.11.2022 року автомобільним перевізником ПАТ «Метінвест Покровськвугілля», колегія суддів зазначає, що в даному випадку допущено помилку, про яку представником ПАТ «Метінвест Покровськвугілля» повідомлено в поясненнях відповідача до розгляду справи та винесення спірної постанови.

Крім того, відповідальність за оформлення товарно-транспортної накладної, зокрема, зазначення обов`язкових реквізитів, в тому числі щодо перевізника, несе саме вантажовідправник, а тому позивач не може нести відповідальності за її неналежне оформлення.

За матеріалами справи лист від 17 травня 2023 року № 08/08-109 з додатками, а саме копією договору № 3624УС від 16.02.2022 року, був отриманий представником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях 22 травня 2023 року, тому вказані докази мали бути взяти до уваги про розгляді справи.

Верховний суд в постанові від 22.02.2023 року у справі № 240/22448/20 зазначив, що під час габаритно-вагового контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф відповідно до статті 60 Закону № 2344-III накладається не на місці габаритно-вагового контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника.

Отже, відповідачем не в повній мірі досліджено обставини справи та винесено постанову щодо неналежного суб`єкта.

За правовою позицією Верховного суду в постанові від 01.06.2023 року у справі № 640/39442/21, аналізуючи наведені вище положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи колегія суддів виходить передусім з того, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачена абзацом чотирнадцятим частини першої статті 60 Закону № 2344-III, застосовується до автомобільних перевізників, а не до власників/користувачів транспортного засобу, яким перевозиться вантаж.

Щодо порушення відповідачем строків розгляду справи.

За змістом статті 250 Господарського кодексу України законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Фактично у наведеній статті містяться два строкові обмеження.

Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Другий обмежувальний строк, встановлений у вказаній статті, полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк у застосуванні адміністративно-господарських санкцій полягає у тому, що їх не може бути застосовано пізніше шести місяців із дня виявлення правопорушення.

При виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

За матеріалами справи акт проведення перевірки складено 10 листопада 2022 року, спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 23 травня 2023 року.

Отже, відповідачем фактично порушено строки розгляду справи, передбаченого пунктом 25 Порядку № 1567, застосував до позивача адміністративно-господарські санкції поза строком, який встановлений статтею 250 ГК України.

Ці строки мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується щодо строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

За встановлених судом обставин відповідач застосував адміністративно-господарський штраф поза межами шестимісячного строку, передбаченого статтею 250 ГК України (строк сплинув 10 травня 2023 року).

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан, який продовжений подальшими Указами Президента України.

При цьому, відповідачем порушено як двомісячний строк, який встановлено для розгляду справи, так і шестимісячний строк, який встановлено для притягнення особи до відповідальності.

Таким чином, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028742 від 23 травня 2023 року прийнята щодо неналежного суб`єкта та понад строк, який встановлений законодавством.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 028742 від 23 травня 2023 року, прийнятої Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті відносно ПАТ «Метінвест Покровськвугілля».

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року у справі № 200/2635/23 за позовом Приватного акціонерного товариства «Метінвест Покровськвугілля» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 17 січня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.А. Блохін

Е.Г. Казначеєв