Постанова

від 16.01.2024 по справі 320/2939/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2939/23 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Коротких А.Ю., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал 2017" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал 2017" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2022 року Головне управління ДПС у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал 2017" (далі - відповідач, ТОВ "Укрметал 2017") про стягнення з розрахункових рахунків ТОВ "Укрметал 2017" податкового боргу у розмірі 18 065,11 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що за відповідачем обліковується податковий борг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18 065,11 грн, податкове повідомлення-рішення і податкова вимога направлялися на адресу ТОВ "Укрметал 2017" в установлені Податковим кодексом України порядок і спосіб, а зобов`язання за вказаним актом є узгодженими, позаяк останній в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувався, однак не сплаченими.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом зроблено безпідставний висновок про неподання відповідачем відзиву на позов, оскільки відповідний документ направлявся до суду. Крім того, наголошує, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого виник податковий борг, ТОВ "Укрметал 2017" не отримувало, а податкова вимога є предметом судового оскарження у межах справи №640/12174/20, що унеможливлює стягнення податкового боргу.

Після усунення визначених в ухвалі від 13 вересня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року продовжено строк розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача до суду із цим позовом у відповідача існувала несплачена податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 18 065,11 грн за узгодженим податковим зобов`язанням згідно податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2020 року №0160540410.

Крім того, судом першої інстанції також встановлено, що згадане податкове повідомлення-рішення, а також податкова вимога форми "Ю" від 13 травня 2020 року №34958-10 надсилалися ТОВ "Укрметал 2017" рекомендованими листами з повідомленнями про вручення за податковою адресою та у розумінні Податкового кодексу України вважаються врученими відповідачу.

Відтак, на переконання Київського окружного адміністративного суду, з огляду на те, що сума податкового боргу підтверджена матеріалами справи, а процедура звернення до суду із позовом про стягнення податкової заборгованості була дотримана, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України; тут і надалі у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п. п. 95.1 - 95.2 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначають, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

При цьому, за правилами п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Матеріали справи, зокрема, зміст інтегрованої картки платника (а.с. 16-18), свідчать, що у період з квітня 2020 року по грудень 2022 року податковий борг із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ТОВ "Укрметал 2017" не був погашений.

За правилами абзацу 1 пункту 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно абз. 6 п. 42.4 ст. 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Крім того, відповідно до абзаців 3-4 пункту 58.3 статті 58 ПК України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Як було встановлено раніше, податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2020 року №0160540410 направлялося на податкову адресу ТОВ "Укрметал 2017" 18 лютого 2020 року, однак конверт із ним повернувся у зв`язку із закінченням терміну зберігання 19 березня 2020 року (а.с. 15).

Викладене, з урахуванням наведених вище норм, свідчить про те, що указане податкове повідомлення-рішення, яке направлене відповідачу на юридичну адресу (02090, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 6), було вручено останньому належним чином 19 березня 2020 року.

Аналогічна позиція щодо належності вручення рішень податкових органів висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 140/30/20.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 14 лютого 2020 року №0160540410 є узгодженим.

При цьому судова колегія звертає увагу, що на час розгляду справи судом першої інстанції доказів оскарження згаданого податкового повідомлення-рішення в установленому порядку платником податків надано не було. Посилання ж апелянта на те, що останній не отримував жодних податкових повідомлень-рішень, судом апеляційної інстанції відхиляються з підстав, наведених вище.

З приводу аргументів апеляційної скарги про те, що податкове повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виник податковий борг, є протиправними, оскільки ТОВ "Укрметал 2017" було допущено помилку у податковій звітності, яку у подальшому ним було виправлено самостійно, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання правомірності визначення контролюючим органом податкового зобов`язання так само як достовірність висновків контролюючого органу за результатом проведення перевірки не охоплюється предметом розгляду цієї справи, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно яких відповідні податкові зобов`язання нараховано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду такої справи здійснювати його правовий аналіз.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2018 року у справі №826/18379/14, від 19 лютого 2019 року у справі №807/495/17, від 03 лютого 2022 року у справі №560/4343/19, від 14 лютого 2022 року у справі №826/9711/17, від 27 жовтня 2022 року у справі №240/9395/20.

Надаючи оцінку доводам апелянта про те, що податкова вимога від 13 травня 2020 року №34958-10 оскаржена ним до суду, а відтак відсутні правові підстави для стягнення з відповідача податкового боргу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Системний аналіз наведених вище норм підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 59.3 статті 59, пункту 95.2 статті 95 ПК України дають підстави для висновку, що за своєю юридичною природою та призначенням податкова вимога має на меті інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді вжиття контролюючим органом примусових заходів з його погашення, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України.

Виникнення податкового боргу чи податкової застави не пов`язано із фактом формування або направлення (вручення) податкової вимоги. Цей документ лише формалізує стан, який вже існує в силу Закону. Проте обов`язковість інформування платника податків про такий стан та наслідки непогашення податкового боргу законодавцем закріплена як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу. Якщо ж таке право виникло і контролюючий орган розпочав дії з реалізації своєї компетенції по вжиттю заходів з погашення податкового боргу, то воно в подальшому не може бути нівельовано, а правомірність вжитих заходів може бути перевірена в межах адміністративного або судового оскарження.

Отже, колегія суддів вважає, що обставина скасування податкової вимоги після звернення до суду з позовом, але до моменту ухвалення судового рішення, може мати значення виключно для повного, об`єктивного і всебічного розгляду справи, однак, не може впливати на перевірку дотримання умов, які передують зверненню до суду з позовом. Тобто, при перевірці дотримання контролюючим органом умов, які надають право на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, скасування податкової вимоги у судовому порядку може мати правове значення виключно у випадку, якщо така податкова вимога була скасована до моменту звернення податкового органу до суду з відповідним позовом.

Указана позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 жовтня 2022 року у справі № 240/9395/20 та від 09 листопада 2023 року у справі №818/968/16.

Отже, всупереч доводів апелянта, оскарження у судовому порядку податкової вимоги від 13 травня 2020 року №34985-10 за відсутності доказів її скасування на час звернення ГУ ДПС у м. Києві із вказаним позовом 31 грудня 2022 року не свідчить про відсутність у контролюючого органу компетенції на стягнення податкового боргу у судовому порядку.

У цих же справах суд касаційної інстанції зазначив, що дотримання умов, які породжують виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу є сукупність таких обставин саме на момент подання такого позову: 1) наявність у відповідача податкового боргу, який не сплачений у добровільному порядку; 2) виконання контролюючим органом обов`язку щодо направлення (вручення) податкової вимоги; 3) після направлення податкової вимоги сплинуло 60 днів; 4) до моменту звернення до суду з позовом податкова вимога була чинною (у судовому порядку не скасована); 5) існування податкового боргу з моменту направлення податкової вимоги не припинялось.

Як свідчать матеріали справи, на час звернення ГУ ДПС у м. Києві до Київського окружного адміністративного суду з вказаним позовом 31 грудня 2022 року у ТОВ "Укрметал 2017" обліковувався податковий борг в сумі 18 065,11 грн, не сплачений у добровільному порядку. Позивачем виконано обов`язок з направлення відповідачу податкової вимоги, яка була отримана останнім 20 травня 2020 року. Після направлення такої вимоги і до моменту звернення до суду минуло 60 днів. Станом на 31 грудня 2022 року податкова вимога від 13 травня 2020 року №34958-10 у судовому порядку не скасована. Існування податкового боргу у згаданій сумі з моменту направлення податкової вимоги не припинялося.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем було виконані всі умови, необхідні для виникнення права на звернення до суду із вказаним позовом, а відповідачем ні на час прийняття рішення судом першої інстанції, ні станом на день його перегляду судом апеляційної інстанції податковий борг сплачено не було. Відтак висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог є обґрунтованим.

З приводу аргументів апелянта про те, що всупереч висновків суду першої інстанції, ним подавався відзив на позовну заяву, колегія суддів зазначає, що факт своєчасного подання ТОВ "Укрметал 2017" відзиву на позов в установлений Київським окружним адміністративним судом строк підтверджується доданими до апеляційної скарги документами (а.с. 37-53). У свою чергу, відсутність цих документів у матеріалах справи за встановлених вище обставин та з урахуванням наданої судом апеляційної інстанції оцінки аргументам апеляційної скарги, які відповідають мотивам відзиву на позов, не може мати безумовним наслідком скасування рішення суду першої інстанції, яке, як було зазначено вище, прийнято із дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрметал 2017" - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді А.Ю. Коротких

Є.В. Чаку