Постанова від 17.01.2024 по справі 120/1400/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1400/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Заброцька Людмила Олександрівна Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.

17 січня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Сушка О.О. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Хоменчук К.Л., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Описова частина.

Короткий зміст позовних вимог.

У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області Хоменчук К.Л., Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відзив/заперечення на апеляційну скаргу.

Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року відкрито апеляційне провадження у вищевказаній справі, справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.01.2023 позивач звернувся до Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області зі скаргою від 13.01.2023 на дії адвоката ОСОБА_2 , в якій просив притягнути останнього до дисциплінарної відповідальності у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк до одного року.

Листом від 24.01.2023 р. № 20 відповідач, відповідно до статті 15 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, повернув позивачу його скаргу від 13.01.2023 (подану до відповідача 17.01.2023) у зв`язку з тим, що вона оформлена без дотримання вимог ст. 14 Положення, а саме до скарги не додано копії скарги, згоди на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування та підтвердження плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Позивач не погоджується з такою відмовою відповідача, вважає її необґрунтованою та протиправною у розгляді поданої ним скарги.

Мотивувальна частина.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої та третьої статті 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

За частинами першою, другою, третьою статті 2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно розв`язує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та розв`язання питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

У пункті 3 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатське самоврядування визначається як гарантоване державою право адвокатів самостійно розв`язувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 3, частиною першою статті 4, пунктами 2, 1 частини першої статті 1 цього ж Закону правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, інші законодавчі акти України.

З метою забезпечення гарантій незалежності адвокатури України від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, будь-яких інших органів, установ, організацій, фізичних і юридичних осіб для реалізації органами адвокатського самоврядування повноважень, визначених Законом, згідно з частиною першою статті 58 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність утримання органів адвокатського самоврядування може здійснюватися за рахунок: 1) плати за складання кваліфікаційного іспиту; 2) щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування; 3) відрахувань кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури на забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 4) добровільних внесків адвокатів, адвокатських бюро, адвокатських об`єднань; 5) добровільних внесків фізичних і юридичних осіб; 6) інших не заборонених законом джерел.

Таким чином, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено види грошових внесків на утримання та реалізацію повноважень органів адвокатського самоврядування.

Адвокатське самоврядування відповідно до частини першої статті 43 та пунктів 1, 2, 3, 6, 7 частини першої статті 44 цього Закону ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката.

Рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, із змінами та доповненнями внесеними, зокрема рішеннями Ради адвокатів України від 23.09.2017 року № 203 (у редакції рішення Ради адвокатів України від 16.11.2017 року № 257) та від 16-17 листопада 2022 року № 144 (далі - Положення).

Згідно зі ст.1 Положення розроблено відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, Закону України Про звернення громадян, Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Відповідно до ст. 3 Положення адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до ст. 9 Положення право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Згідно з п. 4 ст. 14 Положення до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, у тому числі збирання, зберігання, використання і поширення.

При поданні заяви (скарги) надається підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

При поданні заяв (скарг) суддями не у рамках наданих їх повноважень процесуальним законодавством України, надається підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження (ст. 15 Положення).

Отже, нормами Положення передбачено, що при поданні заяви (скарги) щодо поведінки адвоката надається, зокрема, підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що предметом оскарження у справі є бездіяльність відповідача щодо не розгляду скарги позивача на поведінку адвоката Мельника Ю.М. При цьому, як зазначає в позовній заяві позивач, відповідач 1 не розглянув його скаргу у зв`язку з неподанням до скарги підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Відповідно до листа-відповіді від 24.01.2023 №20 також вбачається, що скаргу від 13.01.2023 повернуто позивачу, зокрема, у зв`язку з тим, що до неї не додано підтвердження плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

Щодо доводів відповідача про невідповідність скарги, поданої позивачем, вимогам ст. 14 Положення, в зв`язку з тим, що до неї не додано підтвердження плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 року у справі № 816/2353/17 визнано протиправним та нечинним рішення Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року № 203 Про встановлення плати за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.03.2018 року № 41 та від 08.09.2018 року № 131) з моменту його прийняття.

Вказане рішення залишено без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.12.2020 року у справі №816/2353/17.

Скасовуючи вказане рішення Ради адвокатів України, суди апеляційної та касаційної інстанції дійшли наступних висновків.

Відповідно до частини першої та другої статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Приписи частини першої статті 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантують кожному, кому відомі факти поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із відповідною заявою (скаргою).

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено юридично визначену процедуру розгляду письмової скарги. Так, згідно зі статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Приписи статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають стадії дисциплінарного провадження. Зокрема дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

У преамбулі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначено, що цей Закон визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Отже, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гарантує кожному можливість звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) та відповідно встановлює процедуру дисциплінарного провадження. При цьому цей закон не передбачає вимог щодо плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року №120 затверджене Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що розроблено відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Закону України "Про звернення громадян", Правил адвокатської етики, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів.

Указане рішення прийнято, серед іншого, відповідно до Закону України «Про звернення громадян», що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Приписи статті 21 Закону України «Про звернення громадян» передбачають безоплатність розгляду звернення. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

Відповідно до статті 3 Закону України Про звернення громадян під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно зі статтею 12 Закону України Про звернення громадян дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України", законами України "Про запобігання корупції", Про виконавче провадження".

У вказаному переліку законодавства відсутній Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність і цей перелік є вичерпним, оскільки встановлює інший порядок розгляду заяв і скарг громадян, на який дія цього Закону не поширюється.

Підсумовуючи, колегія суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.12.2020 року у справі №816/2353/17 прийшла до висновку, що Рада адвокатів України, приймаючи рішення, яким встановила для фізичних і юридичних осіб (які не є адвокатами чи адвокатськими об`єднаннями) обов`язок плати за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вийшла за межі повноважень, установлених Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

У зв`язку з цим Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що посилання відповідача на положення пункту 6 частини першої статті 58 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, який передбачає можливість утримання органів адвокатського самоврядування за рахунок інших не заборонених законом джерел, не свідчить про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення, адже наведена норма жодним чином не наділяє органи адвокатського самоврядування, у тому числі Раду адвокатів України, повноваженнями встановлювати на власний розсуд будь-які обов`язкові платежі, які не передбачені законодавством України, та в такий спосіб визначати інші джерела утримання органів адвокатського самоврядування.

Оскільки публічна влада в Україні представлена розгалуженою системою суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин), або суб`єктів адміністрування, які різняться організаційно-правовою формою, обсягом повноважень та метою діяльності, які у розумінні КАС України можуть залучатися до адміністративного процесу як відповідач, відповідна вимога здійснення справедливої процедури органами адвокатського самоврядування під час прийняття владних рішень, особливо, коли йдеться про реалізацію процедурних гарантій права особи на звернення, зокрема, до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (суб`єкта публічних відносин) із відповідною заявою (скаргою), має бути обов`язково дотримана.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що встановлюючи плату за організаційно-технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) щодо поведінки адвоката, Рада адвокатів України обмежила передбачене частиною першою статті 36 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність право громадян та юридичних осіб на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) у разі невиконання або неналежного виконання адвокатом своїх професійних обов`язків, розголошення адвокатської таємниці тощо, що безпосередньо пов`язано з правом осіб на професійну правничу допомогу, гарантовану Конституцією України.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд зазначив, що в контексті реалізації законодавчих гарантій, запроваджених Законом України Про звернення громадян, який поширюється на спірні правовідносини в частині права кожного на безоплатне звернення до суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин) із відповідною заявою, установлення такого процедурного обмеження як сплата за організаційно-технічне забезпечення розгляду (заяв) скарг щодо поведінки адвоката, нівелює саму суть права особи звернення.

Отже, Верховним Судом постановою від 21.12.2020 залишено без змін постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №816/2353/17, якою скасовано рішення Ради адвокатів України від 23 вересня 2017 року №203 Про встановлення плати за організаційно - технічне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури регіону та Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури (зі змінами, внесеними рішеннями Ради адвокатів України від 30.03.2018 №41 та від 08.09.2018 №131) з моменту його прийняття.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Водночас слід зауважити, що надалі Рада адвокатів України фактично прийняла аналогічні рішення щодо встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Так, чинний пункт 4 статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, в редакції рішення РАУ від 23.09.2017 № 203 (в редакції рішення РАУ від 16.11.2017 № 257), із доповненнями, внесеними рішенням РАУ від 26.06.2019 №73; в редакції відповідно до рішення РАУ від 18.06.2020 №37) із змінами, внесеними згідно з Рішенням Ради адвокатів № 34 від 25.03.2022; в редакції Рішення Ради адвокатів № 144 від 16.11.2022) передбачає, що при поданні заяви (скарги) надається підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень.

У спірних правовідносинах наведені приписи пункту 4 статті 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, щодо необхідності надання підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень при поданні заяви (скарги), суперечать нормам Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Закону України «Про звернення громадян», а тому не підлягають застосуванню.

Крім того, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Аналогічна правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19.

У контексті права кожного на безоплатне звернення до суб`єктів владних повноважень (суб`єктів публічних відносин) із відповідною заявою, установлення такого процедурного обмеження як необхідність надання підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень при поданні заяви (скарги) щодо поведінки адвоката нівелює саму суть права особи на звернення.

Отже, аналізуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем необґрунтовано зазначено про необхідність надання підтвердження плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень та невідповідність з цієї підстави поданої позивачем заяви вимогам Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність.

Разом з тим, надаючи оцінку правомірності діям відповідача щодо повернення скарги позивача від 13.01.2023 (подана до відповідача 17.01.2023), а також визначаючись щодо вимоги позивача зобов`язати кваліфікаційну дисциплінарну комісію адвокатури у Вінницькій області розглянути скаргу ОСОБА_1 від 13.01.2023 (подана до відповідача 17.01.2023), суд зазначає наступне.

Згідно з п. 4 ст.14 Положення до заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга), за винятком випадку коли заява (скарга) подається електронною поштою.

До заяви (скарги) також додається письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування, в тому числі збирання, зберігання, використання і поширення.

Заява (скарга), оформлена без дотримання вимог статті 14 цього Положення, повертається заявникові (скаржникові) з відповідним роз`ясненням не пізніше десяти днів від дня її надходження (ст. 15 Положення).

Повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ст. 16 Положення).

Таким чином, при поданні заяви (скарги) щодо поведінки адвоката заявником (скаржником) надається певний перелік документів (за винятком підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень, чому оцінка судом надана вище).

Відсутність вказаних документів є підставою для повернення заяви (скарги) особі, яка її подала. Вказані норми були чинними як на момент звернення позивача зі скаргою 17.01.2023, так і станом на момент розгляду цієї справи.

Як свідчить зміст листа відповідача від 24.01.2023 №20, підставою для повернення позивачу скарги від 13.01.2023 (подана до відповідача 17.01.2023) стало не лише відсутність підтвердження здійснення плати за внесення даних до Реєстру дисциплінарних проваджень, а також відсутність копії скарги та згоди позивача на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування.

При цьому, скарга від 13.01.2023 не подана позивачем до Кваліфікаційної дисциплінарної комісії адвокатури у Вінницькій області електронною поштою.

Відтак відповідно до вимог п. 4 ст. 14 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, позивачем до скарги від 13.01.2023 (подана до відповідача 17.01.2023) не додано повний перелік необхідних документів, що останнім не спростовується.

Про не долучення позивачем до скарги від 13.01.2023 (подана до відповідача 17.01.2023) всіх необхідних документів свідчить і сам зміст скарги, яка додана до позовної заяви. Так, скарга складається з одного аркушу з текстом і на звороті (дві сторінки), проте не містить будь - яких додатків.

Відтак відсутність повного пакета документів є підставою для повернення скарги позивачу, що і було обґрунтовано зроблено відповідачем.

При цьому, суд враховує, що відповідно до ст. 16 Положення повернення заяви (скарги) не перешкоджає повторному зверненню із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Таким чином, з огляду на встановлені фактичні обставини колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідачем 1 не було допущено протиправної бездіяльності, відтак відсутні і підстави для зобов`язання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області розглянути скаргу позивача від 13.01.2023 (зареєстровану 17.01.2023 за №10).

Висновок за результатами розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 червня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сушко О.О. Сапальова Т.В.