Постанова

від 17.01.2024 по справі 260/4365/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/4365/23 пров. № А/857/20851/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бар авто» до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дії та бездіяльності протиправними,-

суддя в 1-й інстанції Плеханова З.Б.,

час ухвалення рішення 27.09.2023 року, 14:32 год.,

місце ухвалення рішення м.Ужгород,

дата складання повного тексту рішення 05.10.2023 року,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бар авто» звернулося в суд з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 008090 від 11 травня 2023 року, прийняту начальником відділом державного нагляду (контролю) в Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в межах даної справи, перевізник надав транспортний засіб марки MAN НОМЕР_1 для здійснення міжнародного перевезення водію ОСОБА_1 . Однак, водій ОСОБА_1 не користувався особистою карткою водія, натомість на паперовому носії даних тахографу міститься прізвище водія ОСОБА_2 . Відтак, позивач не дотримався вимог законодавства щодо належної організації перевезень. Не оформив належним чином індивідуальну картку водія для тахографу. В свою чергу, посадові особи дотрималися Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), провели її відповідно до встановлених вимог та строків, а також прийняли обґрунтоване рішення відносно виявленого порушення

Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

06 квітня 2023 року начальник відділу державного нагляду у Черкаській області на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок видав направлення на рейдову перевірку з 10 квітня 2023 до 16 квітня 2023 року.

12 квітня 2023 року був здійснений митний контроль транспортного засобу марки «MAN», державний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «БАР АВТО», який здійснював перевезення вантажу з Польші до України ( Миколаївська область) , що стверджується копією СMR, посвідченням водія ОСОБА_1

13 квітня 2023 посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснили рейдову перевірку транспортного засобу марки «MAN», державний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «БАР АВТО»., за кермом якого знаходився водій ОСОБА_1 , у якого була картка водія з його прізвищем., свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу державний номер НОМЕР_1 , належного ТОВ «БАР АВТО».

На роздруківці з тахографа від 13 квітня 2023 року міститься прізвище водія ОСОБА_3 .

За результатами перевірки складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 13 квітня 2023 №0АР030041, яким встановлено порушення ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт»: водій ОСОБА_1 не використовує особисту карту водія ( НОМЕР_2 ) до цифрового тахографа при здійсненні міжнародних перевезень вантажів, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», ч.1 абз. 6 - виконання резидентом України міжнародних перевезень вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, а саме відсутня роздруківка на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія ОСОБА_1 за 13.04.2023.

Вказаний акт містить підпис про ознайомлення із вказаним актом водія ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 11.05.2023 начальник Відділу державного нагляду (контролю) в Закарпатській області прийняв постанову №ШП 008090 про застосування до ТОВ «Бар Авто» адміністративно-господарського штрафу, за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 6 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 34000,00 грн.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III, у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ, основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 2 Порядку №1567, рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень (ч. 1).

Згідно з частиною 3 статті 53 Закону при виконанні міжнародних перевезень пасажирів резиденти України повинні мати:

дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

список пасажирів (при нерегулярних та маятникових перевезеннях);

білетно-облікову документацію; схему маршруту.

Законом № 4621-VI від 22.03.2012 статтю 53 було доповнено частиною восьмою:

- Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані:

- допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті,

-надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти,

- а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Згідно з абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Водночас абзацом 11 частини першої статті 60 Закону № 2344-III передбачено застосування до автомобільних перевізників адміністративно-господарського штрафу за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень: без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що статтею 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначений вичерпний перелік документів, які повинен мати при виконанні міжнародних перевезень вантажів резидент України: дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення; 2) дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових (габаритних) обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків; 3) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; 4) сертифікат відповідності транспортного засобу щодо безпеки руху та екологічної безпеки вимогам країн, територією яких буде здійснюватися перевезення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України; 5) документи на вантаж.

А частина 8 статі 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" містить положення про обов`язки водія , а не є продовження переліку документів, які повинен мати резидент-перевізник.

Згідно пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі за змістом - Інструкція 385), її вимоги поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктами 3.3, 3.6 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема:

-використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

-має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу;

- заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР,

- або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

З 20 грудня 2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

З акту перевірки від 13.04.2023 №АР030041, на підставі якого до позивача застосовано штраф спірною постановою від 11.05.2023 №ПШ 008090, слідує, що під час перевірки транспортного засобу - марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 , встановлено порушення статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме водій ОСОБА_1 не використовує особисту карту водія ( НОМЕР_2 ) .Суд зазначає, що транспортний засіб - марки «MAN» д.н.з. НОМЕР_1 був обладнаний цифровим тахографом. Вказані обставини відповідачами не заперечуються. В свою чергу, встановлене порушення фактично полягало в відсутності у водія ОСОБА_1 роздруківки з даними цифрового тахографа на паперовому носії про роботу та відпочинок водія за 13.04.2023.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що порушення цих норм законодавства тягне за собою відповідальність, визначену абзацом 11 частини 1 статті 60 Закону №2344-III, якою визначено, що за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн).

При цьому, у Акті перевірки не фіксувалися порушення щодо не допуску до цифрового тахографа у вказаному транспортному засобі.

Враховуючи зазначене суд констатує, що нормами статті 60 Закону №2344-ІІІ, а саме абзацами 6 та 11 частини 1, передбачено різні види відповідальності: за відсутність документів, передбачених статтею 53 Закону, та пов`язаних із роботою тахографа, що в свою чергу, за наявності доведеності вчиненого порушення є різними по своїй суті порушеннями та тягнуть за собою накладення адміністративно-господарських штрафів за окремими пунктами та в різних розмірах.

Покликання відповідача на те, що водій ОСОБА_1 не користувався особистою карткою водія, натомість на паперовому носії даних тахографу міститься прізвище водія ОСОБА_2 , з огляду на що позивач не дотримався вимог законодавства щодо належної організації перевезень, не створює правових підстав для притягнення позивача до відповідальності саме згідно абзацу 6 частини 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ, оскільки вказаною нормою передбачено відповідальність за відсутність відповідних документів, а не за їх оформлення (чи наповненість змісту).

Суд наголошує, що під час перевірки не встановлено відсутність одного з документів, передбачених статтею 53 Закону №2344-ІІІ, необхідних для міжнародних перевезень.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що Відділом державного нагляду (контролю) у Закарпатській області безпідставно застосовано до позивача відповідальність, передбачену абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III - за виконання резидентами та/або нерезидентами України міжнародних перевезень пасажирів чи вантажів без документів, визначених статтею 53 цього Закону, - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 000 грн). При цьому факту відсутності у водія документів, передбачених частиною 3 статті 53 Закону № 2344-ІІІ, не встановлено.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що постанова від 11 травня 2023 № ПШ 008090 прийнята Відділом Укртрансбезпеки в Закарпатській області з помилковим застосуванням вимог законодавства, за відсутності фактичних підстав для притягнення перевізника до відповідальності, передбаченої абзацом 6 частини першої статті 60 Закону № 2344-III, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Закарпатській області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2023 року у справі № 260/4365/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 17 січня 2024 року.