Ухвала

від 17.01.2024 по справі 520/6205/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа № 520/6205/23

адміністративне провадження № К/990/1239/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таском" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №7794451/38630687 від 7 грудня 2022 року про відмову в реєстрації податкової накладної №21 від 7 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №21 від 7 жовтня 2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Таском". Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1342 грн. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 1342 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року повернуто скаржнику, оскільки останнім не було виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції від 25 липня 2023 року та не надано до суду документ про сплату судового збору.

3 жовтня 2023 року контролюючим органом вдруге подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом направлення до суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку разом із квитанцією або оригіналу іншого документу про сплату судового збору у розмірі 3220,80 грн.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року визнано неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2023 року, наведені Головним управлінням ДПС у Рівненській області. Заяву відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без задоволення. Відмовлено Головному управлінню ДПС у Рівненській області у відкритті апеляційного провадження.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходить з такого.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Постановляючи оскаржувану ухвалу від 4 грудня 2023 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року та не наведено об`єктивних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відповідно до частин першої та другої статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо, зокрема, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними, а судом не враховано, що у податкового органу не було можливості сплатити судовий збір, водночас, вжито усі залежні від нього заходи і сплачено судовий збір. Звертає увагу, що повторна апеляційна скарга подана без зайвих зволікань після сплати судового збору. Крім того, під час дії воєнного стану не можна допускати суворого трактування норм процесуального закону.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що усталеною є позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31 серпня 2023 року у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19 липня 2023 у справі №620/5941/22, від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20.

Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 29 травня 2023 року (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 3 жовтня 2023 року (дата подання апеляційної скарги вдруге) Головне управління ДПС у Рівненській області не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку відповідачем не надано.

Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне його застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини другої статті 333 КАС України, у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 248, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таском" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Рівненській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх