Ухвала

від 17.01.2024 по справі 240/26955/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 січня 2024 року

м. Київ

справа №240/26955/22

адміністративне провадження № К/990/1080/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.

суддів - Мацедонської В.Е., Соколова В.М.,

перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача, що яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) (далі - постанова КМУ №704) при обчисленні їй у період з 29 січня по 23 серпня 2020 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови; зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок її грошового забезпечення та доплатити їй за період з 29 січня по 31 грудня 2020 року належні, з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5380,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 1680,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704 (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 01 січня по 31 грудня 2021 року належні їй, з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 5810,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 1730,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 01 січня по 31 грудня 2022 року належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, обчисленого із розмірів посадового окладу 6350,00 грн на місяць та окладу за військовим званням 1890,00 грн на місяць, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти; за період з 29 січня по 23 серпня 2020 року належні їй, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі місячного грошового забезпечення, обчисленого із розмірів указаних посадових окладів за 2020 - 2022 роки, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки у зв`язку зі звільненням з військової служби, нараховану із грошового забезпечення, обчисленого із розміру посадового окладу 6350,00 грн та розміру окладу за військове звання 1890,00 грн, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідні тарифні коефіцієнти; належну з урахуванням проведених раніше виплат одноразову грошову допомогу, передбачену частиною другою статті 15 Закону України №2011-XII у зв`язку зі звільненням з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення, обчисленого із розміру посадового окладу 6350,00 грн. та розміру окладу за військове звання 1890,00 грн, визначених з урахуванням пункту 4 постанови КМУ №704.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову військової частини НОМЕР_1 з 29 січня 2020 року по 23 серпня 2022 року здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 з 29 січня 2020 року по 23 серпня 2022 року включно здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача, визначивши розміри посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2022 рік», який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами (2102.00грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії за посадою, яку позивач займала на час звільнення із служби, в тому числі розмірів грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та їх виплату з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.

05 січня 2024 року військова частина НОМЕР_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та відмовити в позові.

Предметом спору у цій справі є перерахунок грошового забезпечення, з урахуванням додатків 1, 12, 13, 14 до постанови КМУ № 704.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, в якості винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.

За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.

Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.

Верховний Суд відхиляє аргументи заявника, з посиланням на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України про те, що справа має для нього виняткове значення та становить суспільний інтерес, з тих підстав, що військова частина є розпорядником коштів державного бюджету третього рівня і виконання судових рішень вимагає додаткових позапланових витрат бюджетних коштів через їхню невмотивованість. Так, вирішуючи такі спори у подібній категорії справ, суди надають правову оцінку, в залежності від обставин, установлених у кожній конкретній справі. Водночас, військова частина НОМЕР_1 жодним чином не обґрунтувала чим ця справа є особливою, а лише навело загальні посилання щодо збільшення навантаження на бюджет.

Суд також не бере до уваги доводи заявника про те, що справа становить суспільний інтерес, оскільки наявність «суспільного інтересу» як обставини, що може слугувати підставою для відкриття касаційного провадження, оцінюється за кількісними та якісними критеріями як-от: суспільна значущість, тобто вплив на права не окремої людини, а спільноти індивідуумів, які можуть стверджувати, що мають охоронюваний законом інтерес щодо предмета спору (кількісний критерій); інтенсивність втручання в сферу реалізації законного інтересу, тобто встановлення певних обтяжень для групи осіб майнового чи немайнового характеру, пов`язаних із предметом позову, та, переважно, але не винятково, триваючий характер дії таких обтяжень або обмежень у реалізації прав щодо певного суспільного блага (якісний критерій).

Водночас аналіз мотивів касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не свідчить про наявність підстав для відкриття провадження у справі за підпунктом «в» частини п`ятої статті 328КАС України, так як заявником не наведено вмотивованих аргументів, що дозволили стверджувати, що формування Верховним Судом висновку щодо застосування певних норм у цій справі, буде мати вплив на права та інтереси спільноти з метою реалізації їхніх прав щодо певного суспільного блага.

Крім того, приписами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, які винятку, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Проте жодної підстави, визначеної частиною четвертою статті 328 КАС України заявником не зазначено.

Інші аргументи скарги зводяться до переоцінки доказів та неповного з`ясування обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перегляду судового рішення з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу (які заявником не указано), у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

У Х В А Л И В :

1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С.А. Уханенко

Судді: В.Е. Мацедонська

В.М. Соколов