Постанова

від 07.10.2010 по справі 2а-2693/10/2770

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

< Копия >

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.10.10

Справа №2а-2693/10/2770

< Текст >, < Поле для ввода текста >

Суддя Окружного адміністративного суду міста Севастополя Лотова Ю.В., розлянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя       (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011); < Список > < Позивач в особі > 

до товариства з обмеженою відповідальністю «АТ и К ИНВЕСТ» (вул. Ів. Кожанова, 3-38, м. Севастополь, 99003); < Список > < Відповідач в особі > < Текст >

про стягнення заборгованості

Обставини справи:

13.09.2010 р. Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Севастополя звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АТ и К ИНВЕСТ» про стягнення з відповідача суми заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 14 288,88 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.09.2010 р. відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-2693/10/2770.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.09.2010 р. закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача надала до суду клопотання, яким просила розглянути справу за її відсутністю у порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2182-III від 21.12.2000 року (далі Закон України № 2181).

Представник відповідач у судове засідання не з’явився, ухвали Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.09.2010 року не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень суду не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд, досліджені в судовому засіданні, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» податкова адміністрація є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах у містах підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям.

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 10 цього Закону одними із завдань податкової адміністрації є контроль за своєчасністю, достовірністю та повнотою обчислення і сплати податків та зборів; забезпечення обліку платників податків, правильність обчислення та своєчасність надходження податків.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними  владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання  делегованих повноважень (п. 7 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України).

Правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Таким чином, позивач є суб’єктом владних повноважень, що має право звернутись до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом про стягнення заборгованості з податку на додану вартість.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ и К ИНВЕСТ» зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя, узяте на облік до органів державної податкової служби та є платником податку на додану вартість, про що надані відповідні свідоцтва.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із Законом України покладений обов'язок сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі).

  Згідно з п. 3 ст. 9 цього Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни

          Відповідно до пп. 4.1.1, п. 4.1. ст. 4 Закону України № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

  Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України № 2181 визначено, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України № 2181 платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

          Судом встановлено, що 20.11.2009 року відповідачем надано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість № 102320 від 20.11.2009 року, у який платником податків самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 4 144,00 грн., по терміну сплати 30.11.2009 року. 21.12.2009 року відповідачем до позивача податкову декларацію на додану вартість № 107268 від. 21.12.2009 року із самостійно визначеним податковим зобов’язанням з податку на додану вартість у сумі 3 761,00 по терміну сплати 30.12.2009 року. 08.02.2010 року відповідачем надано позивачу уточнюючу податкову декларацію з податку на додану вартість № 3309 від 08.02.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 2 500,00 грн. 10.02.2010 року відповідачем надано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість № 3806 від 10.02.2010 року, у якій платник податків самостійно зменшив собі суму податкового боргу з ПДВ шляхом зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду у сумі 170,00 грн. 21.12.2009 року відповідачем надано до позивачу податкову декларацію з податку на додану вартість № 10882 від 22.03.2010 року, у якій платник податків самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість 5 340,00 по терміну сплати 30.03.2010 року. 20.04.2010 року відповідачем надано до позивача податкову декларацію з податку на додану вартість № 23746 від 20.04.2010 року, у якій платник самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 5831,00 грн. по терміну сплати 30.04.2010 року.

Відповідно до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181 встановлено, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          08.02.2010 р. позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасного погашення узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ за жовтень 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 08.02.2010 року № 52/15-219/32747765/703/10 порушення вимог п.п.5.3.1 ст. 5 Закону № 2181, а саме підприємством податкове зобов’язання з ПДВ за декларацією № 102320 від. 20.11.2009 року на суму 3 046,25 по терміну сплати 30.11.2009 року фактично сплачена 05.01.2010 року із затримкою в 36 календарних дня та декларація № 107268 від 21.12.2009 року на суму 953,75 грн. по терміну сплати 30.12.2009 року фактично сплачено 05.02.2010 року із затримкою в 6 календарних дня. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 року № 00000390152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі       95,38 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.02.2010 № 0000400152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 609,25 грн. Вищевикладені податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржені не були

          20.04.2010 позивачем проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питання своєчасного погашення узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ за листопад 2009 року по терміну сплати 30.12.2009 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 20.04.2010 року № 194/15-219/32747765/225/10 порушення вимог п.п.5.3.1 ст. 5 Закону № 2181, а саме підприємством податкове зобов’язання з ПДВ за декларацією № 107268 від. 21.12.2009 року на суму 3 761,00 по терміну сплати 30.12.2009 року фактично сплачена підприємством частково 08.02.2010 року у розмірі 2 500,00 грн. із затримкою в 40 календарних дня та 10.02.2010 року у 170,00 грн. із затримкою у 42 календарних дня. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 року № 0001230152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 534,00 грн., яке відповідачем не оскаржувалось.

          Відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181, платник податків, що не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків зобов'язаний сплатити штраф - при затримці до 31 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці від 31 до 91 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу, - при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

          20.04.2010 року позивачем проведена  невиїзна документальна перевірка відповідача з питання перевірки податкової декларації з ПДВ за січень 2010 року. В ході перевірки були встановлені та зафіксовані у акті перевірки від 20.04.2010 року. № 195/15-219/32294109/2252/10 порушення вимог п. 17.2 ст. 17 Закону України № 2181, а саме не нарахувало собі 5% штраф у зв’язку з самостійним виправленням помилки у розмірі 1 667,00 грн. За результатами перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.04.2010 р. № 0001220152/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій розмірі 1 667,00 грн., яке відповідачем оскаржено не було.

          Відповідно до п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст.. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

          Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті позивачем на підставі перевірок є обґрунтованими та такими, що прийняти відповідно до діючого законодавства.

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону України № 2181 пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.2, 16.1.1 п. 16.1. ст. 16 Закону України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом; та при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.

Відповідно до розрахунків позивача відповідач має залишок несплаченої пені у розмірі 75,00 грн.

Згідно облікової картки платника податків та повідомлення про наявність зобов’язань по сплаті податків і зборів, вищевикладена заборгованість була сплачена відповідачем у розмірі 4 000,00 грн. Таким чином, із урахуванням переплати у розмірі 1 097, 75, відповідно до розрахунків позивача, та пені у сумі 75,00 грн. заборгованість відповідача перед позивачем з податку на додану вартість на момент розгляду справи складає 14 288,88 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

  Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1)          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2)          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТ и К ИНВЕСТ» (вул.      Ів. Кожанова, 3-38, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний номер – 32747765, р/р № 26056320531, МФО 328168 у ВАТ «МТБ») суму заборгованості перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 14 288,88 грн. (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят вісім грн. 88 коп.) код платежу 14010100, яка підлягає перерахуванню на р/р 31112029700007, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598, одержувач: УДКУ в м. Севастополі, державний бюджет Ленінського району м. Севастополя.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.           

< Текст >

Суддя                              < підпис >                                        ОСОБА_1

< З оригіналом згідно > 

Суддя                              < підпис >                                        ОСОБА_1