Рішення

від 17.01.2024 по справі 682/2451/23

СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 682/2451/23

Провадження № 2-др/682/1/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Матвєєвої Н.В.,

з участю секретарки судових засідань Дубовки Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Славута Хмельницької області заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати.

29.12.2023 року у вказаній справі судом ухвалене рішення, яким позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати, задоволено в повному обсязі.

Під час ухвалення рішення суду питання стягнення витрат на правничу допомогу не вирішувалося, оскільки представник позивача зазначив, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу надасть після ухвалення рішення суду, в порядку ст. 141 ч.8 ЦПК України.

08.01.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 800 грн., які він просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро".

Від представника відповідача адвоката Кєєр О.С. надійшли заперечення проти заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких зазначено, що довідка про сплату ОСОБА_1 витрат на правничу професійну допомогу в сумі 8800 грн. не є належним та допустимим доказом, оскільки відповідно до п.4.1 Договору про надання правничої допомоги клієнт виплачує адвокатському бюро гонорар шляхом безготівкового розрахунку у національній валюті України на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро. Доказом оплати за послуги, якщо було здійснено оплату послуг у безготівковій формі є банківська виписка та платіжні інструкції. Якщо плата за послуги була здійснена у готівковій формі, то Адвокатське бюро повинно було видати прибутковий касовий ордер про оплату послуг. В акті приймання -передачі зазначено, що Адвокатським бюро було надано клієнту письмову юридичну консультацію, з наданням відповіді на 4 поставлені питання, з використанням 7 нормативних актів, але доказу надання зазначеної послуги до матеріалів справи не долучено. Вартість юридичної послуги за підготовку позовної заяви є явно завищеною, до того ж позов подано ОСОБА_1 , тому є сумніви в підготовці позовної заяви саме представником позивача. Щодо послуги "моніторинг та супровід руху справи", то дана послуга не потребує спеціальних знань у галузі права, в акті приймання -передачі наданих послуг не зазначено час витрачений адвокатом з надання таких послуг, а тому неможливо визначити обґрунтування заявленої вартості наданих послуг. Вважає, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які були фактичними і неминучими, а їх розмір є обґрунтованим.

18.01.2024 року від адвокатського бюро "Андрія Сорокопуда" надійшли пояснення на заперечення представника відповідача, в яких зазначено, що представництво інтересів позивача у справі № 682/2451/23 -правова допомога надавалася адвокатом Сорокопудом А.О., який наразі є єдиним адвокатом у штаті Бюро. Щодо підтвердження оплати за надані послуги - проведені банківські операції щодо Адвокатського бюро не є загальнодоступними і не підлягають розголошенню. Розмір витрат за надану правничу допомогу визначався Адвокатським бюро за узгодженням з Клієнтом - ОСОБА_1 . Кошти згідно договору про надання правничої допомоги від 04.09.2023 року клієнтом у розмірі 8800 грн. сплачені у повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник, а також представник відповідача не з`явилися, просили розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення здійснювати у їх відсутність з урахуванням наданих заперечень.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, заперечення представника відповідача та пояснення представника позивача суд приходить до висновку.

Згідно п. 3 ч. 1, ч. 2, 3, 5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до ч. 1-3 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах : від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 року у справі № 925/1137/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем до заяви про ухвалення додаткового рішення надано копію договору про надання правничої допомоги № 04-09/2/23 від 04.09.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Андрія Сорокопуда", відповідно до п. 4.2 цього договору, розмір гонорару визначається у додатковій угоді до цього договору та є його невід`ємною частиною. В додатковій угоді до договору про надання правничої допомоги № 04-09/2/23 від 04.09.2023 року, укладеній між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "Андрія Сорокопуда" визначено перелік та вартість послуг, що підлягають оплаті клієнтом за надання правничої допомоги. Відповідно до акту приймання-передачі послуг від 29.12.2023 року слідує, що Адвокатським бюро "Андрія Сорокопуда" Кирильчуку І.І. надані послуги з правничої допомоги в сумі 8800 грн. З відповіді на усний запит ОСОБА_1 Адвокатським бюро "Андрія Сорокопуда" надано письмову відповідь про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8800 грн. на виконання умов договору про надання правничої допомоги № 04-09/2/23 від 04.09.2023 року.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, виходячи із заперечень представника відповідача, складності справи, яка не є складною, тривалості розгляду, співмірності, розумності та дійсності понесених витрат, доцільності та необхідності послуг - зокрема моніторингу та супроводу справи -300 грн., що не потребує знань в області права, а також доцільності надання письмової юридичної консультації з наданням відповідей на 4 поставлені запитання із використанням до 7 нормативних актів в сумі 600 грн., тому суд вважає необхідним зменшити розмір витрат на правничу допомогу, надану позивачу і стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 900 грн.

Заперечення представника відповідача щодо неналежності доказів про оплату позивачем наданих йому послуг з правничої допомоги суд не приймає до уваги, оскільки Адвокатське бюро зазначає про надходження від позивача коштів в рахунок оплати за надані послуги, суд вирішує питання про стягнення витрат на правничу професійну допомогу незалежно від їх сплати позивачем, а відносини оплати послуг переходять в площину зобов`язальних правовідносин між позивачем та Адвокатським бюро.

Отже, заява позивача ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" про розірвання договору оренди землі та стягнення невиплаченої орендної плати, задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 900 (сім тисяч дев`ятсот) грн. В іншій частині заяви відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Суддя Матвєєва Н. В.