Рішення

від 04.12.2023 по справі 495/10454/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 рокуСправа № 495/10454/23 Номер провадження 2/495/4932/2023

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Боярського О.О.,

при секретарі Червинській І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Білгород-Дністровський в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно в якому просить суд:

- встановити факт належності на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку АДРЕСА_1 ;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності земельної ділянки площею 2.37 га, яка розташована на території Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076585, виданого Білгород-Дністровською РДА 25.10.2004 року кадастровий № 5120883800:01:001:0348.

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 виданим 13.01.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 50.

Той факт, що спадкодавець була матір`ю позивача, підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4 , виданим 08.12.1973 року Крутоярівською сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області актовий запис за № 563.

На день смерті спадкодавцеві належало:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4;

- земельна ділянка площею 2.37 га, яка розташована на території Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076585, виданого Білгород-Дністровською РДА 25.10.2004 року кадастровий № 5120883800:01:001:0348.

За життя спадкодавець не зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4 у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

Той факт, що спадкодавцю належав вищезазначений житловий будинок підтверджується наступними доказами:

- технічним паспортом сформованого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 468 від 07.12.2016 року;

- висновком про технічний стан господарських будівель прибудов, надбудов і споруд виданого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 14.12.2016 року;

- висновком про технічний стан будинку виданого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 14.12.2016 року;

- довідкою № 383 Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.08.2023 року.

Позивач фактичноприйняла спадщинупісля померлогоспадкодавця,оскільки вонапроживала зматір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті, за якою вона фактичного доглядала та вели спільне господарство за адресою будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 392 виданою Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.08.2023 року.

Відповідно доакту обстеженняпроживання натериторії Старокозацькоїсільської радис.Крутоярівка від15.08.2023року вбачається,що позивачка, ОСОБА_1 ,проживала зматір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті, за якою вона фактичного доглядала та вели спільне господарство за адресою будинок АДРЕСА_1 .

13 вересня 2023 року позивач звернулася до державного нотаріуса другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області про видачу свідоцтва на спадщину за законом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Інші спадкоємці на спадщину відсутні.

З викладених обставин позивач звернувся до суду з метою захисту своїх спадкових прав.

Рух справи у суді.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 28.09.2023 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Разом зтим,вищезазначеною ухвалоюбуло витребувано від Білгород-Дністровської районної державної нотаріальної контори Одеської області копію спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.11.2023 року було закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивачка, не з`явилась, але надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи без його участі.

Згідно з ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідноч.1ст. 223 ЦПК України, у порядкуст.ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наявності умов, передбаченихч.1ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями15,16 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідност.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 виданим 13.01.2022 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 50.

Той факт, що спадкодавець була матір`ю позивача, підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_4 , виданим 08.12.1973 року Крутоярівською сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області актовий запис за № 563.

Після його смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина за законом на спадкове майно, зокрема на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4;

- земельна ділянка площею 2.37 га, яка розташована на території Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076585, виданого Білгород-Дністровською РДА 25.10.2004 року кадастровий № 5120883800:01:001:0348.

За життя спадкодавець не зареєструвала право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4 у зв`язку з цим, позивач не може вирішити питання про спадкування вказаного житлового будинку в нотаріальному порядку.

Відповідно до положень статей 1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач звернулася до державного нотаріуса другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області про видачу свідоцтва на спадщину за законом, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Як вбачається з листа державного нотаріуса другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 16.11.2023 року спадкова справа до майна померлої ОСОБА_2 не заводилась.

Згідно з п.4.15 Глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

У пункті 23постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що спадкодавцю за життя належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується наступними доказами:

- технічним паспортом сформованого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 468 від 07.12.2016 року;

- висновком про технічний стан господарських будівель прибудов, надбудов і споруд виданого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 14.12.2016 року;

- висновком про технічний стан будинку виданого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації» від 14.12.2016 року;

- довідкою № 383 Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 10.08.2023 року;

- довідкою № 505 Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 08.11.2023 року з якої вбачається, що згідно запису в по господарській книзі № 3 номер об`єкту по господарського обліку № 02-0206-1 житловий будинок за АДРЕСА_1 належав за ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Земельна ділянка площею 0.25 га. Знаходилась у користуванні ОСОБА_2 для обслуговування будинку.

Судом встановлено, що відповідно до технічного паспорту сформованого КП «Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації», інвентаризаційна справа № 468 від 07.12.2016 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4 та побудований в 1964 році.

Водночас право власності на вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами у порядку, передбаченому законодавством, чинним на день смерті ОСОБА_2 останньою зареєстроване не було.

Згідно статі 25 Цивільного Кодексу України /далі також - ЦК/ цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті. Таким чином, після смерті особи, органи виконавчої влади не мають права оформляти право власності на об`єкт нерухомості.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно статті 392 ЦК, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

До часу набрання чинності ЦК 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до абз. 60 п.3.3 Інструкції про проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 не належить до самовільного будівництва індивідуальні житлові будинки, садові, дачні будинки господарські /присадибні/ будинки і споруди, прибудови до них, що побудовані до 05 серпня 1992 року.

Державна реєстрація права на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах та селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затверджене Наказом Міністерства Юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції 18.02.2002 № 157/6445 з подальшими змінами. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будівлі та споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року житлових будинків вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правилам, зокрема, для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2012 року).

Із Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56 вбачається, що державній реєстрації підлягали лише будинки та домоволодіння в межах міст і селищ міського типу, будинки ж, розташовані у селах реєстрації не підлягали.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 за змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР від 31.10.1975 № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно до роз`яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

У відповідності до частини першої статті 328 ЦК, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Також, власник майна, згідно статті 392 ЦК, може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено,що позивачфактично прийняласпадщину післяпомерлого спадкодавця,оскільки вонапроживала зматір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті, за якою вона фактичного доглядала та вела спільне господарство за адресою будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 392 виданою Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 15.08.2023 року.

Відповідно доакту обстеженняпроживання натериторії Старокозацькоїсільської радис.Крутоярівка від15.08.2023року вбачається,що позивачка, ОСОБА_1 ,проживала зматір`ю ОСОБА_2 до дня її смерті, за якою вона фактичного доглядала та вели спільне господарство за адресою будинок АДРЕСА_1 .

Інші спадкоємці на спадщину відсутні.

Судом встановлено, що з листа державного нотаріуса другої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області Мельниченко М.М. від 16.11.2023 року вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за законом на вищезазначений житловий будинок та земельну ділянку не видавалось.

Статтею 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220,1221,1223 ЦК Україниспадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістомст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 14Конституції Українита ч. 2 ст. 1Земельного Кодексу України, право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

За змістомст. 1296 ЦК України, оформлення спадщини здійснюється шляхом видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину.

Згідно пункту 10постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», та відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду заправилами позовного провадження.

Відповідно до пункту «г» частини першоїстатті 81Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав власності громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено пунктом 1 частини 3статті 152 ЗК України.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення, що передбачено частиною 1статті 1225 ЦК України.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

28 травня 2020 року Верховний Суд України в своїй постанові по справі № 910/7164/19 виклав наступну правову позицію з приводу захисту цивільних прав.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Судом встановлено, що, позивач є спадкоємцем за законом майна померлої ОСОБА_2 також встановлено, що згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ОД № 076585 спадкодавцю за життя належала земельна ділянка площею 2.37 га, яка розташована на території Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076585, виданого Білгород-Дністровською РДА 25.10.2004 року кадастровий № 5120883800:01:001:0348.

Отже, враховуючи відсутність заперечень та доказів протилежного, суд вважає доведеною ту обставину, що за життя спадкодавцю дійсно належало вказане майно (майнове право) та вважає, що матеріалами справи підтверджується факт того, що позивач прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті матері у вигляді земельної ділянки, площею 2.37 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4.

Висновки суду

Отже, сукупність зазначених вище доказів, досліджених у судовому засіданні, вказує на належність ОСОБА_2 на праві власності земельної ділянки, площею 2.37 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4.

Крім того, у 1964 році, тобто в період побудови вищезазначеного домоволодіння, яке належало ОСОБА_2 , у сільській місцевості державна реєстрація об`єктів нерухомості взагалі не передбачалася.

Тому, виникнення права власності на житловий будинок, споруди, зокрема, у сільській місцевості не залежало від державної реєстрації цього права.

На даний час право позивача на спадщину за законом ніким не оспорене і спадщина не визнана відумерлою, належним відповідачем по даній справі є Старокозацька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області на території якої знаходиться вказане спадкове майно. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому порядку, немає.

Суд вважає, що Право, яке належало ОСОБА_2 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини, це право в порядку спадкування перейшло до позивача, котра є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказане домоволодіння та земельну ділянку в нотаріальній конторі не може.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За викладеного, зважаючи на та, що відповідач не заперечував проти задоволення позову, яке приймається судом, суд вважає, що оскільки позовні вимоги позивачки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що іншим (крім судового) шляхом захистити право позивача неможливо, тому вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 2.37 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат не вирішувалось.

Керуючись ст.ст.15,16,1216-1218,1261,1268 ЦК України, ст.ст.12,13,81,263,265,268,354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт належності на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 житлового будинку АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на житлового будинку АДРЕСА_1 ,загальною площею 65,6 кв.м., житловою площею 46.1 кв.м., та який складається в цілому з: житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б» , літньої кухні літ. «В», сараю літ. «Г», сараю літ. «Д», вбиральні літ. «Є», споруд № № 1-4.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності земельної ділянки площею 2.37 га, яка розташована на території Крутоярівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_2 , яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 076585, виданого Білгород-Дністровською РДА 25.10.2004 року кадастровий № 5120883800:01:001:0348.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.О.Боярський