Рішення

від 18.01.2024 по справі 243/7581/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 2/243/393/2024

Номер справи 243/7581/23

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

(Заочне)

«18» січня 2024 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання - Кравченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів на підставі Наказу № 29-к «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10 травня 2022 року, цивільну справу за позовною заявою Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Фермерського господарства «Армада-Д» про конфіскацію 1/2 частки земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

Слов`янська окружна прокуратура Донецької області в інтересах Держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Донецькій області звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Фермерського господарства «Армада-Д» про конфіскацію 1/2 частки земельної ділянки, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 , який є громадянином Російської Федерації, після смерті матері ОСОБА_3 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду №243/6178/18 від 09 серпня 2018 року про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом набув право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (колишня територія Долинської сільської ради).

ОСОБА_1 станом на дату набуття права власності на 1/2 частку вищезазначеної земельної ділянки сільськогосподарського призначення був громадянином Російської Федерації.

26 червня 2020 року ОСОБА_1 передав за договором оренди вищевказану 1/2 частку земельної ділянки Фермерському господарству «Армада-Д» строком на 15 років.

Таким чином, громадянин РФ ОСОБА_1 набув 24 вересня 2018 року право власності на 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що розташована на території Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, та протягом року не виконав покладений на нього у зв`язку з цим обов`язок - не відчужив частку земельної ділянки.

В зв`язку з викладеним позивач просить суд конфіскувати на користь держави 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення громадянина РФ ОСОБА_1 з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області, шляхом припинення права власності та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, та стягнути з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4 026,00 грн.

Представник позивача, Слов`янської окружної прокуратури Донецької області, до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити.

Представник особи, в інтересах якої заявлено позов, Головного управління Дежгеокадастру у Донецькій області, до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач, ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення на підготовче судове засідання 08.01.2024 та на судове засідання 18.01.2024, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У відповідності до п.3, п.4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач своєчасно і належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на подачу відзиву на позовну заяву, тому суд, враховуючи згоду позивача (представника позивача), відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, вирішити справу за наявними в матеріалах справи доказами та ухвалити заочне рішення.

Представник третьої особи, Фермерського господарства «Армада-Д», до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Фермерського господарства «Армада-Д» про конфіскацію 1/2 частки земельної ділянки, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Відповідно до інформації Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 22 листопада 2023 року, за наявними обліками ГУ ДМС у Донецькій області та баз даних ЄІАС УМП ДМС України, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований посвідкою на постійне проживання в Україні від 30 листопада 2018 року.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2018 року №243/6178/18, яке набуло чинності 11 вересня 2018 року, за ОСОБА_1 визнано право власності в порядку спадкування за законом після матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га з цільовим призначенням - для ведення товарного та сільськогосподарського виробництва, що розташована на території земель Долинської сільської ради Слов`янського району Донецької області (на теперішній час Святогірська міська територіальна громада Краматорського району Донецької області).

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07 листопада 2023 року, 24 вересня 2018 року за громадянином РФ ОСОБА_1 на підставі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09 серпня 2018 року №243/6178/18, було зареєстровано право власності на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га.

26 червня 2020 року ОСОБА_1 передав за договором оренди вищевказану частку земельної ділянки Фермерському господарству «Армада-Д» (ЄДРПОУ 37155235) строком на 15 років, згідно з інформацією, що міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з листом від 04 грудня 2023 року №10-5-0.62-2789/2-23, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило Слов`янську окружну прокуратуру, що з позовом щодо конфіскації земельної ділянки з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га, власником якої є громадянин РФ не зверталося, у зв`язку з обмеженим фінансуванням на судові витрати.

Згідно зі статтями 13,14 Конституції України, земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю відповідно до статті 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно із частиною 3 статті 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно з пунктом «е» ч. 1 ст.ст. 140 Земельного кодексу України, однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

У разі невиконання вимоги щодо відчуження земельної ділянки настають наслідки, передбачені ч. ч. 2, 4ст. 145 Земельного кодексу України, а саме, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 частини 1статті 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно із статтею 354 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 6 статті 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

З огляду на характер спірних правовідносин, не вбачається невідповідності заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, які сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення та ділянок, призначених для ведення особистого селянського господарства, які незаконно використовуються іноземними громадянами, оскільки зазначений спосіб захисту чітко визначений частиною 4 статті 81 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 будучи іноземним громадянином, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (з 24.09.2018 по теперішній час) не відчужив її, є підстави для її конфіскації у власність держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 145 ЗК України конфісковані земельні ділянки за рішенням суду підлягають продажу на земельних торгах. Ціна проданих на земельних торгах земельних ділянок, за вирахуванням витрат, пов`язаних з їх продажем, виплачується їх колишньому власнику.

Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Щодо правомірності та пропорційності втручання прокурора у право власності відповідача необхідно враховувати наступне.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів».

У практиці ЄСПЛ (зокрема рішення у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986 року, «Щокін проти України» від 14.10.2010 року, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини (далі Перший протокол), а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Так, звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Оскільки ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, яке здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, самостійно не реалізувало процесуальне право на подання позову про конфіскацію земельної ділянки, то наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, що узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 року по справі №912/2385/18.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задовольнити «суспільний», «публічний» інтерес, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес, оскільки реагування прокурора у даному випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності використання іноземним громадянином земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбувається з порушенням вимог чинного законодавства.

У зв`язку із вищезазначеним, в даному випадку представництво інтересів держави в суді здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Щодо заходів забезпечення позову, вжитих згідно з ухвалою суду від 02.01.2024 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7, 8 ст.158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи, що учасниками справи не заявлено вмотивованого клопотання про скасування арешту земельної ділянки та заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії стосовно спірної земельної ділянки, то такі заходи забезпечення позову продовжують діяти відповідно до положень ст.158 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, як позов задоволено у повному обсязі, тому в силу ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2684 гривні 00 копійок та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1342 гривні 00 копійок, а всього 4026 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 280, 354 ЦПК України, ст. 3, 14, 41 Конституції України, ст.ст. 346, 356 ЦК України, ст.22, 80, 81 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Слов`янської окружної прокуратури Донецької області в інтересах Держави в особі Головного управління Дежгеокадастру у Донецькій області до ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Фермерського господарства «Армада-Д» про конфіскацію 1/2 частки земельної ділянки - задовольнити повністю.

Конфіскувати на користь держави 1/2 частку земельної ділянки сільськогосподарського призначення громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з кадастровим номером 1424281500:02:000:0343 площею 6,1054 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Святогірської міської територіальної громади Краматорського району Донецької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1654113414242), шляхом припинення права власності, відомості про яку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 24.09.2018 за №28118489, та визнання права власності за державою в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767332).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 25707002, отримувач Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в сумі 4026,00 грн. (чотири тисячі двадцять шість грн. 00 коп.).

Вжиті судом заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повне судове рішення складено 18 січня 2024 року.

Головуючий:

суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А.Хаустова