Справа № 283/2839/23
Провадження №2/283/138/2024
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
(заочне)
15 січня 2024 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Саланди О.М. з секретарем судового засідання Кравець Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малинська міська рада Коростенського району Житомирської області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,
В С Т А Н О В И В:
24.11.2023 керівник Коростенської окружної прокуратури Мамкута А.М. в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся з позовом, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом набув право власності на частки земельних ділянок із кадастровими номерами 1823484800:08:000:0244 та 1823484800:08:000:0084 сільськогосподарського призначення розташовані на території с. Любовичі Коростенського району Житомирської області.
13.08.2015 право приватної власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номери записів 10793863, 10793506, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 702626418234, 702609018234.
Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 14.11.2023 власником зазначених земельних ділянок є громадянин російської федерації ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що право власності у ОСОБА_1 виникло на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.08.2015, яке зареєстровано 13.08.2015 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна то обчислення річного строку добровільного відчуження слід починати з часу реєстрації права власності, тобто 13.08.2015.
Строк відчуження сплив 13.08.2016, у добровільному порядку зазначені вимоги чинного законодавства відповідач як громадянин російської федерації не виконав, тому необхідно конфіскувати 1/2 частки земельних ділянок сільськогосподарського призначення із кадастровими номерами 1823484800:08:000:0244, 1823484800:08:000:0084 за рішенням суду з метою подальшого продажу на земельних торгах. Ціну проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплатити її колишньому власнику.
Враховуючи, що вказані земельні ділянки наразі не відчужені, наявні підстави для припинення права власності шляхом їх конфіскації та примусового відчуження з поверненням виручених коштів, із вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.
У разі невиконання вимоги ч. 4 ст.81ЗК України щодо відчуження - протягом одного року успадкованої іноземцем або особою без громадянства земельної ділянки, настають передбачені ч. 2 ст.145Земельного кодексу наслідки, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.
Враховуючи, що вказана земельна ділянка наразі не відчужена, наявні підстави для припинення права власності, шляхом її конфіскації та примусового відчуження з поверненням виручених коштів, із врахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.
Вимогами позовупозивач проситьприпинити правовласності ОСОБА_1 , громадянина російської федерації на 1/2 частки земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами 1823484800:08:000:0244 площею 0,2478 га та 1823484800:08:000:0084 площею 0,5370 га, розташованих в с. Любовичі (за межами населеного пункту) на території Малинської міської ради, Коростенського району, Житомирської області шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Представник позивача прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Яричевська Н.М., в судове засідання не з`явилася. 15.01.2024 подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовезасідання нез`явився,про часта місцерозгляду справиповідомлений належно,про причининеявки судне повідомив,відзив напозов разомз доказами,що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подав.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належно.
У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача, третьої особи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги керівника Коростенської окружної прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено,що Інформаційною довідкою № 354213676, сформованою 14.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що право власності на земельної ділянки кадастровий номер 1823484800:08:000:0244, загальною площею 0,4955 га належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація (а.с.14,15).
Інформаційною довідкою № 354213724, сформованою 14.11.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна підтверджується, що право власності на земельної ділянки кадастровий номер 1823484800:08:000:0084, загальною площею 1,0741 га належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , країна громадянства: російська федерація (а.с.16,17).
Право власності ОСОБА_1 набув на підставі свідоцтва про право на спадщину, за законом, виданого 14.07.2017 державним нотаріусом Малинської державної нотаріальної контори Ходаківською Л.В. (а.с.18).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20230829-0006514209 від 29.08.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 1823484800:08:000:0244 54721,98 грн (а.с.30).
Відповідно до довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості № 201-20230829-0006514262 від 289.08.2023 року, оціночна вартість земельної ділянки з кадастровим номером 18234848000:08:000:0084 7266,49 грн (а.с.31).
Відомостей про відчуження відповідачем вказаних земельних ділянок Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.
Статті 13, 14Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.
Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.38Закону України«Про міжнароднеприватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст.39Закону України«Про міжнароднеприватне право» виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.
Таким чином, враховуючи, що спірна земельна ділянка, які належать до нерухомого майна, знаходяться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.
Згідно зі ст.19Земельного кодексуУкраїни землі сільськогосподарського призначення віднесено до категорії особливо цінних.
Відповідно до ч. 5 ст.22ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.
Частинами 3 та 4 ст.81ЗК України визначено,що іноземціта особибез громадянстваможуть набуватиправа власностіна земельніділянки відповіднодо частинидругої цієїстатті уразі прийняттяспадщини.Землі сільськогосподарськогопризначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.
Згідно з вимогами ст.125ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації таких прав.
Відповідно до п. «е» ч. 1 ст.140ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно п. «в» ч. 1 ст.143ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.
Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі, якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч. ч. 1, 2 ст. 145 ЗК України).
Пунктом 10 ч. 1 ст.346ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.
Згідно ст.356ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.
Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.
Частиною 5 ст.41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.148ЗК України земельна ділянка може бути конфіскована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Частиною 2 ст.19Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лишена підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 Положення «Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру», затвердженого постановою КабінетуМіністрів Українивід 14.01.2015№15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) зокрема, в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Таким чином, враховуючи зазначені положення законодавства саме Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.
Так, статтею 131-1Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст.23закону України«Про прокуратуру» прокурорздійснює представництвов судізаконних інтересівдержави уразі порушенняабо загрозипорушення інтересівдержави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Відповідний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18. За п. 76-77 зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва. Компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Відомостей про відчуження відповідачем вказаної земельної ділянки Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна не містить.
Враховуючи, що відповідач, будучи громадянином рф, упродовж року після прийняття спадщини і державної реєстрації права власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не відчужила її, суд вважає, що наявні достатні підстави для конфіскації спірної земельної ділянки у власність держави.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.
Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.
Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України;процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.
Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».
Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.
Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.
В даному випадку, наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки остання мала достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужила, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.
Відповідно до ст.141ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 280, 281, 282, 283, 289 Цивільного процесуального кодексу України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву Коростенської окружної прокуратури в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації задовольнити.
Припинити правовласності ОСОБА_1 , громадянина російської федерації на 1/2 частки земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із кадастровими номерами 1823484800:08:000:0244 площею 0,2478 га та 1823484800:08:000:0084 площею 0,5370 га, розташованих в с. Любовичі (за межами населеного пункту) на території Малинської міської ради, Коростенського району, Житомирської області шляхом їх конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Коростенська окружна прокуратура Житомирської області, код ЄДРПОУ 02909950, адреса: 11500, Житомирська область, м. Коростень по вул. Героїв Чорнобиля, 10, в інтересах держави в особі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, код ЄДРПОУ 39765513, адреса 10002, м. Житомир, вул. Довженка, 45.
Відповідач: ОСОБА_1 , громадянин російської федерації, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Малинська міська рада Коростенського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 26556344, адреса: 11601, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, площа Соборна,6- а.
Суддя: О. М. Саланда
Суд | Малинський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 15.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116373021 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: спори про припинення права власності на земельну ділянку |
Цивільне
Малинський районний суд Житомирської області
Саланда О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні