Рішення

від 12.01.2024 по справі 554/8907/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 12.01.2024Справа № 554/8907/23 Провадження № 2-а/554/5/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2024 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченко Л.І.

при секретарі Грай К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправною та скасування постанови Адміністративної комісії виконкому Шевченківської районної у м. Полтаві ради № 24 від 06 вересня 2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що категорично не погоджується із оскаржуваною постановою, вважає, що вона не ґрунтується на вимогах законодавства, належних та достатніх доказів вчинення нею правопорушення в постанові не наведено. Зі змісту постанови вбачається, що 22.08.2023 року у АДРЕСА_1 об 11.55 хв. на АЗС «МОТТО» виявлено правопорушення, а саме: самовільно без дозвільних документів на землі комунальної власності міста було розміщено спеціальну конструкцію (банер), чим порушено п. 100.21 ст. 100 Правил благоустрою міста Полтава. ОСОБА_1 зазначає, що за адресою АДРЕСА_1 знаходиться автозаправна станція, яка використовується в господарській діяльності ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на підставі договору оренди. ОСОБА_1 є працівником ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» та працює на посаді начальника автозаправної станції «Мотто» згідно з наказом про прийняття на роботу №17-К від 10.05.2023 року. Автозаправна станція не є юридичною особою суб`єктом господарювання, в розумінні вимог законодавства, а є лише торгівельною одиницею суб`єкта господарювання , в даному випадку ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ». ОСОБА_1 вважає, що на неї не розповсюджуються вимоги законодавства щодо регулювання та здійснення господарської діяльності, в тому числі щодо вимог законодавства, якими врегульовано порядок отримання дозвільних документів, зокрема, щодо розміщення спеціальних конструкцій (банерів), оскільки вона не є посадовою особою, а також в тому числі і з врахуванням вимог посадової інструкції АЗС, не є громадянином, що особисто розмістив спеціальну конструкцію та/або фізичною особою підприємцем, що здійснює господарську діяльність за адресою АДРЕСА_2 . Позивач зазначає, що фабула постанови не містить доказів того, що вона є відповідальною особою за здійснення ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» господарської діяльності, в тому числі щодо розміщення спеціальних конструкцій (банерів) та /або отримання дозвільної документації на них.

Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 26 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11 січня 2024 року від відповідача Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача Мироненко А. просила залишити без змін постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Шевченківської районної у м. Полтаві ради № 24 від 06.09.2023 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказала, що відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення позачергової другої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 25 лютого 2016 року «Про визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють у м. Полтаві ради» районним радам делеговані повноваження щодо утворення і діяльності адміністративних комісій. У відповідності до ст. 213 КУпАП адміністративна комісія при Виконавчому комітеті Шевченківської районної у м. Полтаві ради є орган, що уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення. На засіданні адміністративної комісії було прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 850 грн., у зв`язку з відсутністю дозвільних документів на розміщення спеціальної конструкції (банера) на землі комунальної власності міста Полтава, чим порушено п. 100.21 ст. 100 Правил благоустрою міста Полтави. Під час розгляду справи були досліджені наявні докази по справі та пояснення суб`єкта правопорушення. ОСОБА_1 при складенні протоколу погодилася з фактами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення № 0705 від 22.08.2023 р. та надала пояснення: «Я, ОСОБА_1 , відразу після складання протоколу демонтувала банер та подала на оформлення до відповідної організації, в подальшому зобов`язують не порушувати». Про місце та час фактичного розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 була повідомлена в протоколі № 0750, про що свідчить її підпис. Відповідно до «Правил благоустрою м. Полтава» Підприємствам, організаціям, установам, незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності, фізичним особам-підприємцям, органам самоорганізації населення, а також громадянам, у тому числі іноземцям та особам без громадянства на об`єктах та елементах благоустрою, забороняється самовільно встановлювати та розміщувати рекламні та інформаційні конструкції, будь-які стенди, плакати, транспаранти, панно, екрани, тумби, вивіски, вказівники покажчики, штендера, зонти, повітряні кулі, стели, зразки товарів та інші конструкції. З наведеного йдеться про те, що розміщення будь - яких інформаційних конструкцій, на об`єктах благоустрою без відповідних дозволів забороняється. В супереч зазначеному ОСОБА_1 розмістила на землі комунальної власності міста спеціальну конструкцію (банер) без відповідного дозволу, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 152 КУпАП, що підтверджується її поясненнями в адміністративному протоколі щодо демонтажу даного банера саме ОСОБА_1 та поясненнями щодо відповідної подачі дозвільних документів (а.с.53-56).

Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено,що 22серпня 2023року старшимінспектором відділупо контролюза благоустроєм,екологічним тасанітарним станомміста ДонікД.І. відносно ОСОБА_1 складено протокол№ 0705від 22.08.2023року про те, що 22.08.2023 р. у м. Полтава на вул. Л.Каденюка,4а об 10 год. 55 хв. на АЗС «Мотто» виявлено правопорушення, а саме: самовільно без дозвільних документів на землі комунальної власності міста, було розміщено спеціальну конструкцію (банер), чим порушено п. 100.21 ст. 100 Правил благоустрою міста Полтави (а.с.59-60).

06 вересня 2023 року Адміністративною комісією виконкому Шевченківської районної у м. Полтаві ради складено постанову № 24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. Згідно вказаної постанови 22.08.2023 року у м. Полтава на вул. Л.Каденюка,4А об 10:55 на АЗС «Мотто» виявлено правопорушення, а саме: самовільно без дозвільних документів на землі комунальної власності міста, було розміщено спеціальну конструкцію (банер), чим порушено п. 100.21 см. 100 Правил благоустрою міста Полтава (а.с.63).

Як зазначив Пленум Вищого адміністративного суду України у п.1 Постанови від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

При цьому, частиною другоюстатті 5 КУпАПвизначено, що сільські, селищні, міські ради встановлюють відповідно до законодавства правила, за порушення яких адміністративну відповідальність передбачено статтями152,159і182цьогоКодексу.

Відповідно до ч.1ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема,ст. 152 цього Кодексу.

За приписами норм ч. ч. 1, 2ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Виходячи зі змісту п. 2 ч. 1ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно зіст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким встановлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Згідно зіст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільська, селищна, міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2017 року затверджено Правила благоустрою міста Полтава.

Вказані Правила встановлюють та регулюють права і обов`язки учасників правовідносин у галузі благоустрою території міста, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку в місті.

Дія цих Правил поширюється на підприємства, установи, організації незалежно від форми власності та відомчої підпорядкованості, суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.

Правила містять загальнообов`язкові на території міста норми, за порушення яких передбачена відповідальність згідно зКодексом України про адміністративні правопо-рушенняі обов`язкові до виконання усіма юридичними та фізичними особами на території міста.

Пунктом 100.21 ст. 100.21Правил благоустрою м. Полтави, затверджених рішенням одинадцятої сесії Полтавської міської ради сьомого скликання від 16.06.2017 р., підприємствам, організаціям, установам незалежно від їх відомчого підпорядкування та форм власності, фізичним особам-підприємцям, органам самоорганізації населення, а також громадянам, у тому числі іноземцям та особам без громадянства на об`єктах та елементах благоустрою забороняється самовільно встановлювати та розміщувати рекламні та інформаційні конструкції, будь-які стенди, плакати, транспаранти, панно, екрани, тумби, вивіски, вказівники покажчики, штендера, зонти, повітряні кулі, стели, зразки товарів та інші конструкції.

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державнихстандартів,норм іправил усфері благоустроюнаселених пунктів,правил благоустроютериторій населенихпунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.1 ст.218 КУпАП,адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП.

У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно дост. 252 КУпАПпри розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний оцінити докази, шляхом всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно достатті 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З копії договору оренди № 20/02/2023-3О укладеного між ТОВ «ТЕХНОМАРКЕТ 2015» (Орендодавець) та ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» (Орендар) від 20.02.2023 року вбачається, що предметом даного договору є нерухоме майно, а саме громадський будинок (автозаправна станція з кафетерієм), який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 299,8 кв.м., з майном, технічними засобами, обладнанням та устаткуванням, перелік якого надано в Акті приймання-передачі. Об`єкт оренди належить Орендодавцю на праві приватної власності відповідно до вимог чинного законодавства України, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності: 17183605, реєстраційний номер нерухомого майна: 238622253101. Об`єкт оренди розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5310137000:18:012:0037. Орендар має право користуватись земельною ділянкою, як предметом оренди (а.с. 26-34).

Згідно з диспозицієюст. 152 КУпАП, об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського благоустрою. Об`єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержанні правил щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктивна сторона правопорушення виявляється в умисних діях, коли особа свідомо порушує правила благоустрою і санітарії.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Зазначене в сукупності вказує на порушення особою, яка склала Протокол, обов`язку щодо збирання доказів, який згідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення повинен містити всю необхідну інформацію щодо неправомірних дій чи бездіяльності особи, що забезпечить їх правильну кваліфікацію та притягнення особи до відповідальності за належною статтею Кодексу, як того вимагає ст. 280 КупАП.

З формулювання обставин правопорушення викладених у Протоколі № 0705 від 22.08.2023 р. неможливо зробити висновок про те, яке саме порушення вчинено ОСОБА_1 , оскільки як випливає з Протоколу та постанови № 24 від 06.09.2023 року, суть адміністративного правопорушення полягає в формулюванні «22.08.203 року у АДРЕСА_1 , об 10:55 на АЗС «Мотто» виявлено правопорушення, а саме: самовільно без дозвільних документів на землі комунальної власності міста, було розміщено спеціальну конструкцію (банер), чим порушено п. 100.21 ст. 100 Правил благоустрою міста Полтави», тобто у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та постанові про притягнення особи до адміністративного правопорушення не зазначено ким вчинено вказане адміністративне правопорушення.

Адміністративна комісія не встановила у визначеному законом порядку наявності вини особи та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, що вимоги п. 100.21 ст. 100 Правил Благоустрою міста Полтава порушила саме ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на пояснення ОСОБА_1 викладені у Протоколі, в яких вона зобов`язалася в подальшому не вчиняти порушення та вказала про демонтування банера, не спростовують факту відсутності у протоколі даних про особу порушника.

Разом з відзивом додано «Фотофіксацію до протоколу № 0705 від 22.08.2023 року».

Так, у постанові ВС/КАС у справі № 524/5741/16-а від 20.05.2020 зазначено, що за нормами ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Додане до відзиву фото не підтверджує та не спростовує факт порушення, викладеного у протоколі, оскільки на наданих фото відсутня прив`язка до місцевості, не надані пояснення з приводу того, що зображено на цьому фото, а отже, відсутні підстави вважати, що фото зроблене саме за цією адресою та воно має відношення до вказаного адміністративного правопорушення, та що саме ОСОБА_1 розмістила вказаний банер, тому суд не може прийняти його до уваги як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до закріпленого в ст.62 Конституції України принципу, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, а повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Відповідачем до відзиву на позовну заяву не подано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України, у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.

У справі Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі « Дактарас проти Литви » від 24 листопада 2000 року ).

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки докази щодо вини позивача в матеріалах справи відсутні.

Суд приходить до висновку, що відповідач не виконав вимоги ст.280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, враховуючи, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження наявності вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була винесена без достатніх правових підстав, що є підставою для її скасування та закриття провадження у справі, оскільки відсутні будь-які докази, на яких грунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.152 КУпАП.

Згідно з ч. 1ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 9, 77, 205, 241-246, 268-271, 286 КАС України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Адміністративної комісії виконкому Шевченківської районної у м. Полтаві ради № 24 від 06 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн., а провадження по справі закрити.

Стягнути з Виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві ради на корись ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_4 , РНКППО невідомо.

Відповідач Виконавчий комітет Шевченківської районної у м. Полтаві ради, місце знаходження: м. Полтава, вул. І.Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 05384695.

Суддя Л.І.Савченко