Ухвала

від 16.01.2024 по справі 755/15549/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/15549/23

№ 1-кс/755/211/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Мелітополь, Запорізької обл., українцю, громадянину України, офіційно не працюючому, з середньою освітою, не одруженому, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111230002192 від 25.09.2023 року за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .

Клопотання погоджено з прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 .

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_8 , де в останніх виник умисел, спрямований на нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , при цьому, вони попередньо узгодили план своїх дій та розподілили між собою ролі. Так, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, останніми прийнято рішення про самовільне присвоєння владних повноважень працівників Служби безпеки України, поєднаного із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що виразилось у використанні тактичного одягу з емблемами на головних уборах, на яких зазначена абревіатура «СБУ» та позиціонування себе як працівників Служби безпеки України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Службу безпеки України», Служба безпеки України - державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.

Статтею 20 Закону України «Про Службу безпеки України» передбачено, що умови і порядок виконання своїх обов`язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством. Військовослужбовці Служби безпеки України приймають Військову присягу на вірність народу України.

Військовослужбовці Служби безпеки України мають право на носіння військової форми одягу із знаками розрізнення, зразки яких затверджуються відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Військовослужбовцям Служби безпеки України видається службове посвідчення, зразок якого затверджується Головою Служби безпеки України.

Використання військових звань, відзнак, форми одягу і службового посвідчення військовослужбовців Служби безпеки України іншими особами тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Крім того, наказом Центрального управління Служби безпеки України № 79 від 17.03.2021 року затверджено Правила носіння військової форми одягу та знаків розрізнення в Службі безпеки України.

Крім того, з метою створення уявлення потерпілого ОСОБА_9 про дійсність виконання працівниками СБУ певного завдання, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вирішили залучити ще декілька осіб для збільшення кількості учасників так званого затримання потерпілого. З цією метою, в мережі інтернет знайшли осіб зацікавлених в участі в масовці, не повідомляючи останнім про їх участь у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Крім того, з метою неможливості в подальшому ідентифікації невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_7 видав залученим особам одяг, схожий на формений одяг співробітників СБУ з балаклавами, які мали закривати обличчя останніх.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, 25.09.2023 року, приблизно о 10 годині 19 хвилин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, перебуваючи в м. Українка, по вул. Юності, вибігли із салонів автомобілів марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, з метою приховування свого злочинного умислу та подолання можливого опору з боку потерпілих та інших очевидців вказаних подій, перебуваючи в тактичному одязі з емблемами на головних уборах з абревіатурою «СБУ», вигукнули фразу: «лежати, працюємо…. обличчям в підлогу, працює СБУ» тим самим, самовільно присвоїли владні повноваження працівників Служби безпеки України, з метою вчинення суспільно небезпечного діяння.

У подальшому, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, підбігли до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували на вулиці за столиком кав`ярні «Допінг», що за вищевказаною адресою, та наказали лягти на землю обличчям вниз, у свою чергу, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи введеними в оману щодо дійсного статусу нападаючих, сприйнявши їх за дійсних працівників Служби безпеки України, не чинили будь-якого опору та виконали вимоги останніх, а саме лягли обличчями до землі та завели руки за спину.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів та із використанням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, одягнули ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пластикові хомути на руки, з метою подолання опору з боку останніх, після чого, тримаючи в руках заздалегідь заготовлені предмети, ззовні схожі на металеві прути та холодну зброю, почали наносити множинні цілеспрямовані удари вказаними предметами в різні частини тіла ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 .

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці ОСОБА_7 зустрівся із ОСОБА_8 , де в останніх виник умисел, спрямований на нанесення легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , при цьому, вони попередньо узгодили план своїх дій та розподілили між собою ролі.

Так, з метою подолання можливого опору з боку потерпілого, останніми прийнято рішення про самовільне присвоєння владних повноважень працівників Служби безпеки України, поєднаного із вчиненням суспільно небезпечного діяння, що виразилось у використанні тактичного одягу з емблемами на головних уборах, на яких зазначена абревіатура «СБУ» та позиціонування себе як працівників Служби безпеки України.

Крім того, з метою створення уявлення потерпілого ОСОБА_9 про дійсність виконання працівниками СБУ певного завдання, ОСОБА_7 з ОСОБА_8 вирішили залучити ще декілька осіб для збільшення кількості учасників, так званого, затримання потерпілого. З цією метою, в мережі інтернет знайшли осіб зацікавлених в участі в масовці, не повідомляючи останнім про їх участь у нанесенні легких тілесних ушкоджень ОСОБА_9 . Крім того, з метою неможливості в подальшому ідентифікації невстановлених досудовим розслідуванням осіб, ОСОБА_7 видав залученим особам одяг, схожий на формений одяг співробітників СБУ з балаклавами, які мали закривати обличчя останніх.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, яким не було доведено до відома про дійсні наміри по нанесенню тілесних ушкоджень іншим громадянам, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, дізнавшись заздалегідь про місцеперебування ОСОБА_9 , 25.09.2023 року, приблизно о 10 годині 15 хвилин, приїхали на автомобілях Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою м. Українка, вул. Юності, та зупинились поблизу кав`ярні «Допінг», де перебував ОСОБА_9 з іншими особами. У цей час, ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , маючи на меті нанести тілесні ушкодження ОСОБА_9 , вирішили це вчинити у людному місці, продемонструвавши свою зверхність, при цьому, порушити громадський порядок та проявити неповагу до суспільства.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 , разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , приблизно о 10 годині 19 хвилин, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, перебуваючи в м. Українка, по вул. Юності, вибігли із салонів автомобілів марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 та Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, з метою приховування свого злочинного умислу та подолання можливого опору з боку потерпілих та інших очевидців вказаних подій, перебуваючи в тактичному одязі з емблемами на головних уборах з абревіатурою «СБУ», вигукнули фразу: «лежати, працюємо…. обличчям в підлогу, працює СБУ», тим самим самовільно присвоїли владні повноваження працівників Служби безпеки України, з метою вчинення суспільно небезпечного діяння.

У подальшому, ОСОБА_8 , згідно раніше обумовленого плану, залишився за кермом автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_2 , а ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, підбігли до ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які перебували на вулиці за столиком кав`ярні «Допінг», що за вищевказаною адресою, та наказали лягти на землю обличчям вниз, а ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , будучи введеними в оману щодо дійсного статусу нападаючих, сприйнявши їх за працівників Служби безпеки України, не чинили будь-якого опору та виконали вимоги останніх, а саме лягли обличчями до землі та завели руки за спину.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного замислу, ОСОБА_7 , за попередньою змовою із ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи відповідно до раніше узгодженого плану, усвідомлюючи, що перебувають у громадському місці, з хуліганських мотивів та явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, який супроводжувався особливою зухвалістю, із хуліганських мотивів та із використанням заздалегідь заготовлених предметів для нанесення тілесних ушкоджень, одягнули ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 пластикові хомути на руки, з метою подолання опору з боку останніх, після чого тримаючи в руках заздалегідь заготовлені предмети, ззовні схожі на металеві прути та холодну зброю, почали наносити множинні цілеспрямовані удари вказаними предметами в різні частини тіла ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 . Після цього, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, сіли до вищевказаних автомобілів та зникли з місця вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку із вказаними подіями, заклад громадського харчування, а саме кав`ярня «Допінг», що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Юності, припинила свою господарську діяльність на тривалий час, а саме, на час надання медичної допомоги потерпілим та проведення слідчих дій щодо фіксування працівниками поліції слідів кримінального правопорушення.

Крім того встановлено, що згідно довідки КНП «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, відкритої рани лівої брови, множинних ножових поранень лівого стегна та гомілки, перелому обох кісток передпліччя зліва без зміщення, а ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-різаних ран плеча та стегон, множинних забоїв м`яких тканин голови, тулуба і кінцівок.

На підставі зібраних доказів, 23.11.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2023 року відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою зі строком до 22.01.2024 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Однак, для завершення досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, а саме: отримати висновки судово-медичної експертизи; за результатами аналізу висновків судово-медичної експертизи вирішити питання щодо перекваліфікації кримінального правопорушення; за необхідності, повідомити про зміну раніше повідомленої підозри, та при необхідності, виконати інші слідчі та процесуальні дії.

У зв`язку з цим, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у строк до 23.01.2024 року об`єктивно не можливо внаслідок складності провадження.

Результати проведення вказаних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а також результати експертизи, мають важливе значення для остаточної кваліфікації дій підозрюваного, встановлення ролі підозрюваного під час вчинення кримінального правопорушення, які в подальшому будуть використані під час судового розгляду.

Дані слідчі (розшукові) та процесуальні дії не можуть бути завершені до закінчення двомісячного строку досудового розслідування у зв`язку зі складністю провадження, пов`язаною із необхідністю проведення тривалої експертизи, без висновку якої, неможливо завершити досудове розслідування.

Провести вказані слідчі та процесуальні дії у передбачений законом строк не представилося можливим, у зв`язку із тривалістю проведення призначених експертиз.

Крім того, проведення вищевказаних процесуальних та слідчих (розшукових) дій під час проведення досудового розслідування необхідно для всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду та перевірки вже зібраних. Виконання значного обсягу слідчих (розшукових) та процесуальних дій потребує додаткового часу. В подальшому, під час проведення судового розгляду даного провадження вони можуть мати значення у доказуванні винуватості підозрюваних осіб.

Завершити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні та провести в повному обсязі вказані вище процесуальні дії можливо у трьох місячний строк, тобто до 23.02.2024 року.

У зв`язку з викладеним, постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_14 від 15.01.2023 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців.

Підставою для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

ОСОБА_5 після повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 353, що є тяжким кримінальним правопорушенням, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Тобто, метою продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, а також, запобігання настання зазначених вище ризиків.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обумовлена тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України, які мають високий ступінь суспільної небезпеки, а санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років, що свідчить про обставини, які можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Все зазначене надає достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 , розуміючи можливі наслідки розгляду кримінального провадження у суді, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи те, що у вказаному кримінальному провадженні на даний час не допитані всі свідки, не встановленні всі учасники вчинення кримінального правопорушення та його обставини, існує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 матиме реальну можливість незаконно впливати на інших учасників процесу з метою уникнення відповідальності.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 на даний час не має законного джерела доходу, може вчиняти нові кримінальні правопорушення.

У ході досудового розслідування також не отримано відомостей про те, що підозрюваний ОСОБА_5 за станом здоров`я не може утримуватись в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» та не встановлено обставин, які виправдовували б ОСОБА_5 та вказували на відсутність вищевказаних ризиків, надавали підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобіганням наявним ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Водночас, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання, прохав його задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначаючи, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, останній може впливати на свідків, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки обізнаний з можливою мірою покарання, може вчинити нове кримінальне правопорушення з метою отримання доходів, оскільки офіційно не працевлаштований.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що обґрунтованість підозри сторона захисту не оспорює, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 добровільно з`явився до поліції та повідомив про всі обставини вчинених кримінальних правопорушень, активно сприяв їх розкриттю, а тому, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, нічим не підтверджені та прохав зменшити розмір застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людину як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, при вирішенні питання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою, слідчий суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

23 листопада 2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 353 КК України.

24 листопада 2023 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.01.2024 року включно.

Постановою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_14 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023111230002192 від 25.09.2023 року до трьох місяців.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінює в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію підозрюваного, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Зокрема, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші кримінальні правопорушення, офіційно не працює, може впливати на потерпілих та свідків, уникати від досудового розслідування і суду.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Також ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Щодо визначення розміру застави, то її розмір, визначений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2023 року, при застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно залишити без змін.

За таких обставин, на підставі викладеного, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, у межах строку досудового розслідування, тобто, до 23 лютого 2024 року.

Заставу, визначену ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 24.11.2023 року, у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становила - 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) гривень - залишити без змін.

Ухвала слідчого судді про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: