Ухвала

від 17.01.2024 по справі 711/52/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/13/24 Справа № 711/52/24 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 січня 2024 року про відмову в накладенні арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023250000000251 від 28 червня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України,

в с т а н о в и в :

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на грошові кошти в сумі 4 150 000,00 гривень, 514 270,00 доларів США, 500,00 російських рублів, вилучених 27.12.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання засновника ТОВ «ШРБУ-48» ОСОБА_9 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовляючи в клопотанні, слідчий суддя, зазначив, що прокурором не надано доказів того, що ОСОБА_9 є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, чи фізичною особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також про наявність обґрунтованого розміру цивільного позову у цьому кримінальному провадженні, що, в силу положень п.4 ч.2 ст.170 КПК України, є підставою для накладення арешту з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, прийняти нове рішення про задоволення клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначив, що слідчим суддею безпідставно не взято до уваги відомості, які мають важливе значення для справи і без застосування яких неможливо досягти мети, зокрема збереження речового доказу, який також може бути причетний до вчинення злочину та запобігання останньому будь-яким чином відчужити майно третій особі, набуте у ході вчинення злочину, чим зашкодить кримінальному провадженню.

Заслухавши прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку представників власника ОСОБА_9 - адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які заперечували щодо її задоволення, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.

За змістом ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 6 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Норми ст. 98 КПК України передбачають, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що слідчими СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12023250000000251, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2021 році на замовлення Служби автомобільних доріг в Черкаській області (на даний час Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області, ЄДРПОУ 05422303) на підставі договору №25/01-03 від 15.03.2021, укладеного з ТОВ «ШРБУ-48» (ЄДРПОУ 39835082), виконувалися роботи з «Капітального ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 171+000 - 181+000 км., Черкаська область. ДК 021:2015:45230000-8» (об`їзд м. Тальне). Вартість робіт склала близько 494 195 400 грн. За отриманою інформацією, під час складання актів виконаних робіт підрядником застосовано коефіцієнт складності до норм затрат праці будівельників та експлуатації будівельних машин та механізмів 1.2 (виконання робіт на одній половині проїзної частини за систематичного руху транспорту на другій). У той час виконання робіт виконувалося в умовах повного перекриття руху автомобільного транспорту. Вказане може свідчити про необґрунтоване застосування коефіцієнту складності та безпідставне завищення вартості будівельних робіт на 10% (у частині витрат на оплату праці та експлуатацію будівельних машин та механізмів).

Також, в ході досудового розслідування отримано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області та Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Черкаській області за період з 01.01.2019 по 30.04.2023, проведеної ревізійною групою Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області № 06-31/12 від 25.08.2023, відповідно до яких зокрема також вбачається безпідставне застосування коефіцієнту 1.2 до ресурсних елементів кошторисних норм (виконання робіт на одній половині проїзної частини дороги, з рухом транспорту по другій половині з інтенсивністю більше 150 автомобілів за добу, при тому що згідно отриманої інформації від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції, рух транспорту по даній ділянці дороги перекривався повністю, а також окремі випадки застосування коефіцієнту при відсутності відповідних відміток в дефектному акті) за жовтень-листопад 2020 року та за червень-листопад 2021 року, чим порушено вимоги пункту п.1 таблиці 5 Коефіцієнти до ресурсних елементів кошторисних норм СОУ 42.1-37641918-035:2018 Автомобільні дороги Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи, прийнято та надано чинності наказом Державного агентства автомобільних доріг України (Укравтодор) від 07.02.2018 року №25, та п.1.2, п.4.2 договору від 15.03.2021 №25/1-03. Вказане призвело до завищення вартості виконаних будівельних робіт підрядними організаціями на загальну суму 1 551,82 тис. грн. (в т.ч. ТОВ «ШРБУ-48» - 1 089,72 тис. грн.).

Також, за ініціативою Управління проведено перевірку якості ремонту нижнього та верхнього шарів асфальтобетонного покриття на об`єкті «Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 197+300 - км 206+000, Черкаська область», підрядник ТОВ «ШРБУ-48» та встановлено порушення вимог п.6.4.3 ДСТУ, п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.4.2, п.7.4.3, п.7.4.6, п.15.1, п.16.1 договору від 15.03.2021 №24/1-03, що призвело до прийняття і оплати Службою в 2021 році Актів форми №КБ-2в із завищеною вартістю робіт на загальну суму 21649,17 тис. гривень.

Також, за ініціативою Управління проведено перевірку якості ремонту нижнього та верхнього шарів асфальтобетонного покриття на об`єкті «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 206+000 - км 208+000, Черкаська область», «Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення Н-16 Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань на ділянці км 208+000 - км 212+233, Черкаська область», підрядник ТОВ «ШРБУ-48» та встановлено порушення вимог п.6.4.3 ДСТУ, п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.4.2, п.7.4.3, п.15.1, п.16.1 договору від 27.07.2020 №120/1-03, п.1.1, п.2.1, п.2.2, п.4.2, п.7.4.1, п.16.1, п.17.1 договору від 25.10.2018 №92/1-03, що призвело до прийняття і оплати Службою в 2020-2021 роках Актів форми №КБ-2в із завищеною вартістю робіт на загальну суму 38 270,73 тис. гривень.

27.12.2023 на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси проведено обшук за місцем проживання засновника ТОВ «ШРБУ-48» ОСОБА_9 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено зокрема: грошові кошти в сумі 4 150 000,00 гривень, 514 270,00 доларів США, 500,00 російських рублів.

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 від 27.12.2023, вилучені під час обшуку 27.12.2023 за місцем проживання ОСОБА_9 грошові кошти визнано речовими доказами.

Обґрунтовуючи клопотання про арешт виявлених та вилучених коштів під час обшуку прокурор зазначив, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Слідчий суддя, відмовляючи в клопотанні дійшов висновку, що прокурором не доведено, що вилученні під час обшуку 27.12.2023 за місцем проживання ОСОБА_9 грошові кошти відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є знаряддям чи предметом вчинення злочину, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення, з чим погоджується колегія суддів.

З досліджений доказів, які були надані представниками власника майна, вбачається, законність походження грошових коштів, вилучених у ОСОБА_9 під час обшуку, зокрема надані копії податкові декларації ОСОБА_9 як фізичної особи, так і фізичної особа-підприємця за 2019 - 2022 роки, згідно яких задекларовані доходи останнього значно перевищують виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти.

Зокрема в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 за 2018 рік, вказана загальна сума доходів за звітний період - 20 143 523,70 грн.; в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 за 2019 рік, сума доходів за звітний період - 79 833 078,77 грн.; в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 за 2020 рік, загальна сума доходів за звітний період - 70 290 345,67 грн.; в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 за 2021 рік, загальна сума доходів за звітний період - 110 982 665,31 грн.; в податковій декларації про майновий стан і доходи ОСОБА_9 за 2022 рік, загальна сума доходів за звітний період - 792 963,97 грн.; в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за 2019 рік, загальна сума доходів за звітний період - 4 996 800 грн.; в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за 2020 рік, загальна сума доходів за звітний період - 5 881 006,45 грн.; в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за 2021 рік, загальна сума доходів за звітний період - 6 998 400 грн.; в податковій декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за 2022 рік, загальна сума доходів за звітний період - 6 998 400 грн. Отже, вказаними деклараціями підтверджується наявність коштів, які могли чи можуть перебувати у власності ОСОБА_9 .

Крім того, прокурором у клопотанні не вказується загальна сума збитків, яка могла бути завдана внаслідок протиправного діяння за вказаною вище статтею кримінального кодексу, та не надано доказів, що саме діями ОСОБА_9 були завдані збитки, оскільки останньому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Також слідчим суддею вірно вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 191 КПК України, за якою здійснюється досудове розслідування, диспозиція не передбачає кваліфікуючої ознаки завданої шкоди у великих чи особливо великих розмірах, а санкція не передбачає покарання у виді конфіскації майна.

Отже, прокурором не доведено належним чином, що грошові кошти, які були вилучені у ОСОБА_9 , відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, можуть бути знаряддям чи предметом вчинення злочину, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, або отриманні внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Отже, апеляційний суд вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування законної та обґрунтованої ухвали слідчого судді відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03 січня 2024 року, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: