Рішення

від 18.01.2024 по справі 481/2100/23

НОВОБУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 481/2100/23

Провадж.№ 2/481/86/2024

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.2024 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

при секретарі Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Вознесенська Універсальна Товарно- ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,

В С Т А Н О В И В:

04.12.2023 року до Новобузького районного суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , зазначивши третьою особою Вознесенську Універсальну Товарно-Сировинну Біржу, у якому просила визнати договір № 281 від 15.04.1999 року купівлі-продажу нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , укладений Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 281 від 15.04.1999 року - дійсним.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що 15.04.1999 року між її чоловіком ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 та вказаний договір купівлі-продажу був зареєстрований на Вознесенській універсальній товарно-сировинній біржі. В подальшому даний договір був записаний в реєстрову книгу за №207 та зареєстрований у Новобузькій філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації 25.04.1999 року. З 15.04.1999 року ОСОБА_4 , вона та всі члени їхньої сім`ї постійно проживали у зазначеному будинку. ОСОБА_4 систематично сплачував усі комунальні послуги, ніс інші витрати по утриманню даного будинку (зроблено ремонт), в належному стані утримував прибудинкову територію. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна необхідне для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 року матеріали справи передані до провадження судді Вжещ С.І.

Ухвалою судді від 04.12.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом, повідомленням сторін та призначений розгляд справи по суті о 10:00 годині 20.12.2023 року.

Ухвалою суду від 20.12.2023 року на підставі п. 2 ч. 2 ст.223 ЦПК України відкладено судовий розгляд по справі на 11:30 год. 18.01.2024 року.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, в якій вимоги підтримала і просила їх задовольнити. Також просила справу слухати без її участі, проти заочного порядку розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання, призначені на 20.12.2023 року та 18.01.2024 року не з`явився, був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, причину неявки суду не повідомив.

Зважаючи на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, судом, зі згоди позивачки, вирішено розгляд справи проводити в заочному порядку, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.

Дослідивши письмові докази, суд приходить такого висновку.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна за №281 від 15.04.1999 року, зареєстрованого Вознесенською універсальною товарно-сировинною біржею в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за №281 від 15.04.1999 року, ОСОБА_2 , як власник житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , продав покупцю ОСОБА_4 , належний ОСОБА_2 житловий будинок і сторони підписали зазначений договір (а.6).

Позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не має можливості успадкувати вище вказане майно, у зв`язку з тим, що договір, за яким воно придбане, нотаріально не посвідчений (а.с.9,10,15).

В силу ст. 227 ЦК Українив редакції Закону 1963 року (що діяла на момент укладення сторонами договору) договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 ЦК Українив редакції Закону 1963 року, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна за № 281 від 15.04.1999 року, про визнання якого дійсним заявлено позивачкою ОСОБА_1 , не був нотаріально посвідчений, але відповідно до чинного законодавства, на момент укладення угоди він підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню. Про те, що вказаний договір потребує нотаріального посвідчення або визнання його дійсним, як видно з доводів позивачки, їй стало відомо лише у лютому 2022 року від нотаріуса, коли мала наміри реалізувати своє право на прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

Укладений між продавцем ОСОБА_2 та покупцем ОСОБА_4 договір купівлі-продажу нерухомого майна не містить в собі протизаконних умов. В угоді зазначено предмет продажу, його характеристика, порядок передачі предмета продажу у власність покупця, визначена ціна продажу.

Сторонами за договором було досягнуто згоди з істотних умов угоди, яка повністю була виконана, як покупцем (сплатив продавцю обумовлену між ними суму грошових коштів у розмірі 13785 грн., вселився разом зі своєю родиною в житловий будинок і користувався ним з 15.04.1999 року), так і продавцем (отримав обумовлену суму грошових коштів та передав житловий будинок покупцю у власність).

ОСОБА_4 на виконання п.8 біржової угоди, 25.04.1999 року зареєстрував своє право власності в Новобузькій філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням (а.с.7).

Судом встановлено, що будь-які перешкоди для нотаріального посвідчення договору на час його укладення були відсутні, однак договір не був посвідчений нотаріально, в зв`язку із неправильним тлумаченням на той час ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», згідно якого угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню, що не виключало дотримання при його укладенні вимог ст. 227 ЦК УРСР 1963 р.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року, який діє з 01 січня 2004року, Цивільний кодекс Українизастосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цьогоКодексузастосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 16 ЦК України 2003 р. кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Доводи позивачки, свідчать про досягнення між сторонами за угодою всіх істотних умов, що притаманні для договору купівлі-продажу, та його виконання сторонами, спрямоване на реальне настання юридичних наслідків для сторін за відповідною угодою.

Відтак, зазначені обставини свідчать про наявність підстав, згідно до вимог ч.2 ст.47 ЦК України, в редакції Закону 1963 року, для визнання такої угоди дійсною.

Таким чином, суд приходе до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна є такими, що ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню.

Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачкою на оплату судового збору, остання не заявляла, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.

Керуючись ст.258-259, 263-265, 268, 273,274-278, 280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Вознесенська Універсальна Товарно-Сировинна Біржа про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, задовольнити.

Визнати дійсним договір № 281 від 15.04.1999 року купівлі-продажу нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 , між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , укладений Вознесенською Універсальною Товарно-Сировинною Біржею та зареєстрований в журналі реєстрації біржових угод з нерухомістю за № 281 від 15.04.1999 року.

Заочне рішення може бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомо.

Третя особа: Вознесенська Універсальна Товарно-Сировинна Біржа, адреса: 56501, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Соборності, 23/2.

Суддя С.І. Вжещ