Рішення

від 18.01.2024 по справі 497/2419/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.01.2024

Справа № 497/2419/23

Провадження № 2/497/74/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Висоцького С.О.,

за участю секретаря Тодорової Г.І.,

без участі сторін,

розглянувши увідкритомупідготовчомузасіданнівзалісудувм.Болград,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким:

1. Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що він, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2. Визнати за ним, позивачем, право власності на земельну ділянку у розмірі 1,71 га, яка знаходиться на території Кубейської сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №004744 від 07.06.2004 року, виданого на ім`я ОСОБА_2 , як за спадкоємцем за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

3. Визнати за ним, позивачем, право власності на земельну ділянку у розмірі 1,95 га, яка знаходиться на території Кубейської сільської ради згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №037331 від 07.06.2004 року, виданого на ім`я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 як за спадкоємцем за законом після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька й не може оформити право власності в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця та присутні розбіжності в документах відносно по-батькові спадкодавця та спадкоємця. Тому позивач змушений звернутися до суду, керуючись положеннями ст.ст. 1221, 1223, 1262, 1269 ЦК України, ст.ст. 315 ЦПК України.

Ухвалою суду від 19.10.2023 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, підготовче засідання було призначено на 22.11.2023 та після оголошення перерви призначено на 21.12.2023 року, але сторони, повідомлення яких здійснювалось судом належним чином, не з`явились.

На виконання вимог ухвали суду приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. 31.10.2023 року надано на адресу суду копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачем надано заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача - Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області до суду надав лист, яким позовні вимоги визнані у повному обсязі, та заявлено клопотання про розгляд справи без участі представника.

Оскільки сторонами по справі було подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, судом у відповідності до ч.3 ст.211 ЦПК України було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі на підставі наявних документів в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України Позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про задоволенняпозовнихвимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , запис акту про смерть №153 від 29.05.2021 року, складений Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), на підставі якого видано свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку у розмірі 1,71 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, кадастровий номер 5121487000:01:007:0341, державний акт на право власності виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Також ОСОБА_2 за життя прийняв, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Червоноармійською сільською радою Болградського району Одеської області 21.06.2002 року, актовий напис №54, на земельну ділянку площею 1,95 га, розташовану на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, власником якої на підставі державного акту серії ОД №037331, виданого на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації №113 від 10.02.2004 року, кадастровий номер 5121487000:01:008:0144, був померлий ОСОБА_3 .

З досліджених матеріалів спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Болградського районного нотаріального округу Агбун М.І. щодо майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 слідує, що з заявою про прийняття спадщини після його смерті звернувся ІНФОРМАЦІЯ_4 рідний син спадкодавця ОСОБА_1 . Згідно довідки №1109 від 13.08.2021 року на момент смерті ОСОБА_2 з ним ніхто не проживав.

Разом з цим, нотаріус відмовила позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в зв`язку з розбіжностями у написанні по-батькові померлого, яке в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_4 », а в свідоцтві про народження позивача в графі «Батько» його по-батькові зазначено « ОСОБА_5 » та у Повних витягах з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, по батькові батька також вказано « ОСОБА_5 ».

Частиною 1 п.1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно роз`яснень викладених у п.п.2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду про встановлення цих фактів.

Позивач ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження НОМЕР_3 , видане Червоноармійською сільрадою Болградського району Одеської області 22.12.1987 року, актовий запису №101, має батьків - ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Болградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №453, в графі по батькові померлого зазначено « ОСОБА_4 ».

При цьому факт родинних відносин повністю підтверджується дослідженими вище документами й суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 .

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є спадкування майна, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦК України.

До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст.1221 ч.1 ЦК України).

Статтею 1223 ЦК України врегульовано, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Положеннями ст.1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1261ЦК Українивстановлює,що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Дане зобов`язання встановлено законодавством у зв`язку з тим, що право власності на спадкове нерухоме майно виникає у спадкоємця тільки з моменту державної реєстрації цього майна.

Відтак, позивач є єдиним спадкоємцем першої черги як рідний син спадкодавця ОСОБА_2 та своєчасно прийняв спадщину належним чином шляхом подачі відповідної заяви.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. За ч. 2 ст. 182 ЦК України право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації.

Відповідно дост. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за законом першої черги після смерті батька на підставі, що передбачено законом, тобто в порядку спадкування, набув право на нерухоме майно. Разом з цим його право порушено, оскільки він позбавлений можливості в позасудовому порядку реалізувати у повному обсязі свої спадкові права, хоча володіє всіма необхідними законними підставами для цього, оскільки за час свого життя спадкодавець не зареєстрував набуте ним право, що стало підставою для нотаріуса відмовити в оформленні права на спадщину.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 22 вересня 2021 року по справі№ 227/3750/19.

З огляду на зазначене, позивач згідно вимог чинного законодавства успадкувала дане право, яке підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності на вказане майно в порядку спадкування.

При цьому суд враховую факт визнання позовних вимог відповідачем.

У відповідності до положень ст.ст.13,81,83 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи безпосередньо дослідив докази у справі.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачами відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

При таких обставинах суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про встановлення факту родинного зв`язку та визнання права власності є обґрунтованими, доведеними, та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.182, 321, 328, 216-1218, 1221, 1223, 1258, 1261-1265, 1268-1270, 1297 ЦК України, ст.ст.4, 5, 10, 13, 81-83, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доКубейської сільськоїради Болградськогорайону Одеськоїобласті провстановлення фактуродинного зв`язкута визнанняправа власностіна спадковемайно задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на:

- земельну ділянку у розмірі 1,71 га, розташованої на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, згідно державного акту серії ОД №004744 від 07.06.2004 року, кадастровий номер 5121487000:01:007:0341, виданого на ім`я ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- земельну ділянку у розмірі 1,95 га, розташованої на території Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, згідно державного акту серії ОД №037331, кадастровий номер 5121487000:01:008:0144, виданого на ім`я ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.О. Висоцький