Постанова

від 11.01.2024 по справі 911/2364/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2024 р. Справа№ 911/2364/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 11.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023

у справі № 911/2364/23 (суддя: Кошик А.Ю.)

за позовом ОСОБА_1

до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Переяслав Київської області"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадська організація "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні"

про усунення перешкод у користуванні майном та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.08.2023 відмовлено у відкритті провадження у справі №911/2364/23 за позовом ОСОБА_1 до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Переяслав Київської області" прo усунення перешкод у користуванні майном та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 30.08.2023 та направити справу №911/2364/23 для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.

Апеляційну скаргу позивач обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що позивач, як член колективної власності релігійної громади УПЦ має право вимагати усунення перешкод шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, тому порушене право позивача підлягає захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023 апеляційну скаргу у справі №911/2364/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023 заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Алданової С.О., Андрієнка В.В., Шапрана В.В. про самовідвід від розгляду справи №911/2364/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023 - задоволено. Матеріали справи №911/2364/23 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2023, у зв`язку з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2023, якою заяву суддів Північного апеляційного господарського суду Алданової С.О., Андрієнка В.В., Шапрана В.В. про самовідвід від розгляду справи №911/2364/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023 - задоволено, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/2364/23.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2023, справу №911/2364/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 поновлено ОСОБА_1 строк для подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Київської області у справі №911/2364/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/2364/23 та призначено судове засідання на 05.12.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2023, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, судове засідання призначено на 21.12.2023.

Через канцелярію суду 15.12.2023 Громадською організацією "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" подано заяву про допуск приймати участь в судовому засіданні.

У судовому засіданні 21.12.2023 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Громадську організацію "Правозахисна організація "Боротьба з корупцією в Україні" та відклав розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/2364/23 на 11.01.2024.

В судовому засіданні 11.01.2024 був присутній апелянт та представник третьої особи. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 25.12.2023.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Переяслав Київської області" прo усунення перешкод у користуванні майном та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Як зазначив позивач, причиною його звернення до господарського суду є захист порушених прав володіння та користування земельною ділянкою на якій знаходиться нежитлова будівля з навісом, і господарські споруди, як учасника релігійної громади та настоятеля Свято-Успенської парафії УПЦ.

Місцевий господарський суд в свою чергу, встановив, що оскільки в даному випадку позивачем подано даний позов, як фізичною особою в певному духовному чині, при цьому не зазначивши ні свого посадового становища, ні про подання позову в інтересах іншої особи, позовна заява не належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Вичерпний перелік спорів, які відносяться до юрисдикції господарського суду, визначено у ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах;

5) справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;

6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності;

8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України;

9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;

11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах;

13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою;

15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець;

17) справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства;

18) справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями;

19) справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій.

20) справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід`ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законами умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду як фізична особа ОСОБА_1 протоієрей Української православної церкви, до Релігійної організації "Релігійна громада Свято-Успенська парафія Київської єпархії Української православної церкви (Православної церкви України) м. Переяслав Київської області" з позовом про усунення перешкод у користуванні майном та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, тобто про захист майнового права та інтересу.

З огляду на норми Статуту Релігійної громади, діючи як посадова особа настоятель Релігійної громади Свято-Успенської парафії Української православної церкви, ОСОБА_1 може бути її законним представником, а не особою, яка має право звертатись до суду в інтересах Релігійної громади.

Тобто ОСОБА_1 може діяти як посадова особа від імені Релігійної громади Свято-Успенської парафії Української православної церкви, в тому числі при зверненні Релігійної організації з позовом до суду.

Однак, в позові позивач себе визначив саме як фізичну особу в певному духовному чині та подав позов від власного імені.

Відповідно до ч. 2, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 6, частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України містить чітке застереження щодо не підвідомчості господарським судам спорів щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права та спорів стороною, яких є фізична особа.

Таким чином, виходячи з суті спору, суб`єктного складу, враховуючи, що даний позов подано фізичною особою, не наділеною повноваженнями від власного імені звертатись за захистом порушених прав Релігійної громади Свято-Успенської парафії Української православної церкви, даний спір не є господарським, а тому, за відсутності передбаченої законом норми щодо розгляду такого спору за правилами господарського судочинства, такий спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175, ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Зважаючи на вказане колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, а отже відсутні підстави для скасування прийнятої судом першої інстанції ухвали у даній справі, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Враховуючи суть спірних правовідносин, а також суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів вважає вірний висновок суду першої інстанції щодо розгляду цього спору у порядку цивільного судочинства.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції. При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до ч.1 ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.08.2023 у справі №911/2364/23 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Матеріали справи №911/2364/23 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18.01.2024

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук