Рішення

від 16.01.2024 по справі 904/6254/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024м. ДніпроСправа № 904/6254/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Брагінець В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТЕКО ЛОГІСТИКА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ", м. Дніпро

про стягнення коштів

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАТЕКО ЛОГІСТИКА" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" , в якій просить стягнути кошти в сумі 304200,00 грн. за договором № 0508-1PS виробництво конвеєрної системи від 05.08.2020.

Ухвалою від 04.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 18.12.2023.

14.12.2023 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про розгляд справи без його участі.

18.12.2023 сторони в судове засідання не з`явились. Відповідач відзиву на позов не надав.

Ухвалою від 18.12.2023 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.01.2024.

11.01.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

16.01.2024 сторони в судове зсідання не з`явилися.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

16.01.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, прийнято рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про № 0508-1PS виробництво конвеєрної системи від 05.08.2020 в частині повної та своєчасної поставки товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 23.03.2023 09:47.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвалу від 04.12.2023 було доставлено до електронного кабінету відповідача 06.12.2023, ухвалу від 18.12.2023 було доставлено до електронного кабінету відповідача 18.12.2023.

Таким чином, Відповідач про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини щодо укладання договору, встановлення факту поставки за договором, порушення відповідачем договору в частині повної та своєчасної поставки товару, наявність підстав для повернення попередньої оплати.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТЕКО ЛОГІСТИКА" (далі покупець) був укладений договір № 0508-1PS виробництво конвеєрної системи від 05.08.2020. (далі-договір).

Постачальник зобов`язується поставити обладнання камера для сушки ПВХ ящиків до конвеєра у кількості 1 шт., а покупець зобов`язується прийняти обладнання і сплатити його вартість на умовах даного договору. Будівельні роботи постачальник виконує за допомогою підрядних організацій, які мають дозвіл на будівельні роботи. (п.1.1 договору).

Згідно п. 1.3. договору, комплектність поставок, характеристики обладнання та ціни вказуються в специфікації поставки (додаток №1 до даного договору, надалі - специфікація поставки), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість обладнання, яке постачається по даному договору, складає: 199 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 33 166,67грн.

Передоплата 10% в сумі 19 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 316,67 грн. впродовж 3 банківських днів з дати підписання даного договору.

Оплата 70% в сумі 139 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 23 216,67 грн. впродовж 3 банківських днів після узгодженого та отримання від постачальника креслень на виробництво обладнання. Оригінальні підписані договори, специфікації, креслення повинні знаходитись у постачальника та покупця. Без наявності вищевказаних документів відвантаження не буде здійснене.

Оплата в сумі 19 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 316,67 грн. впродовж 3 банківських днів після отримання повідомлення від постачальника про готовність обладнання до відвантаження зі складу постачальника.

Остаточний розрахунок в сумі 19 900,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 3 316,67 грн. впродовж 3 банківських днів після завершення монтажних робіт, які підтверджуються підписанням Акту здачі-приймання робіт. (розділ 2 договору, п. 2.1., підп. 2.2.1-2.2.4 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, строк вироблення постачальником обладнання не перевищує 30 днів з дня отримання постачальником передоплати згідно з п.2.2.1.

Строк вироблення постачальником обладнання не перевищує 40 днів з дня отримання постачальником оплати згідно з п.2.2.2. (п.3.2 договору).

Постачальник здійснює поставку обладнання на умовах DAP згідно Інкотермс 2010, склад покупця, м. Дніпро вул.. Байкальська 9/21, протягом 3 робочих днів з дати здійснення платежу, в сумі та на умовах згідно п.2.2.3 даного договору та за умови своєчасного надходження на рахунок постачальника повного об`єму коштів згідно п.2.2.1, п.2.2.2, п.2.2.3 договору.(п.3.3 договору).

У відповідності до п. 3.3. договору, датою поставки обладнання вважається фактична дата прийняття покупцем обладнання, що підтверджується підписанням видаткових накладних. Право власності на передане обладнання переходить від постачальника до покупця в момент отримання постачальником 100% оплати від ціни обладнання, що постачається за цим договором, та підписання сторонами видаткових накладних.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021, але у будь-якому випадку не припиняє свою дію раніше повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором.

Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. (п.п. 8.1., 8.2. договору).

Сторонами підписано додаток №1 до договору №0508-1РS від 05.08.2020р., яким погоджено детальну специфікацію та загальну вартість обладнання, що постачається за цим договором : 199 000,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 33 166,67грн..

Відповідачем виставлено позивачу для здійснення оплати рахунок №17 від 11.08.2020р. на суму 199 000,00грн. з ПДВ. (а.с. 25).

На виконання умов п.2.2.1, п.2.2.2, договору позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 159 200,00грн., що підтверджується платіжними інструкціями №3496546407 від 11.08.2020р. - на суму 19 900,00грн., №3496546910 від 29.10.2020р. - на суму 139 300,00 грн.

Однак, позивач вказує на те, що відповідачем не виконані умови № 0508-1PS виробництво конвеєрної системи від 05.08.2020 та не повідомлено про готовність обладнання до відвантаження та не здійснено своєчасної поставки обладнання у визначені сторонами строки.

Крім того, позивач зазначає, що сторонами досягнуто домовленості про постачання за спірним договором конвеєра ланцюгового вартістю 145 000,00 грн.

На підставі домовленості, відповідач виставив позивачу рахунок № 7 від 08.02.2021 на оплату вартості обладнання, в якому, як підстав для оплати, зазначений договір №0508-1РS від 05.08.2020р.

Позивач сплатив вартість обладнання у розмірі 145 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 02.03.2021 № 3496547656.

Таким чином, загальна сума попередньої оплати за обладнання становить 304 200,00 грн.

Позивач зазначає, що відповідач умови договору не виконав обладнання не поставив, у зв`язку з чим він направив відповідачу вимогу про виконання зобов`язань за договором від 01.06.2023 в частині постачання обладнання: камери для сушки ПВХ (сушилка н/ж 1500х2100х2700) та конвеєру ланцюгового 2260/400/2СК на протязі 7 днів з моменту отримання претензії.

Відповідач претензію отримав (а.с.35-38), відповіді на неї не надав, обладнання не поставив.

У зв`язку з цим, позивач направив відповідачу вимогу від 29.06.2023 про повернення попередньої оплати в розмірі 304 200,00 грн.

Відповідач вимогу отримав (а.с.42-45), відповіді на неї не надав, попередню оплату в розмірі 304 200,00 грн. не повернув.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, строк на поставку товару є таким, що настав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив попередню оплату товару згідно з погодженими сторонами умовами, однак у встановлений договором строк відповідач свої зобов`язання з поставки обладнання не виконав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доводити таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Водночас сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Подібну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.

Відповідно до частин 1, 3,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України:

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" не надано відзиву на позов.

Враховуючи обізнаність Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" про наявність спору в суді суд доходить висновку про необхідність покладання негативних наслідків, пов`язаних з самоусуненням від реалізації своїх процесуальних прав на відповідача і доходить висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження його правової позиції про здійснення попередньої оплати за рахунком № 7 від 08.02.2021 на суму 145 000,00 грн. саме за договором № 0508-1PS виробництво конвеєрної системи від 05.08.2020 більш вирогідними, ніж відсутність будь-яких доказів на спростування цих тверджень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ".

Крім того, відповідно до приписів п.п. 2,4,5 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Суд зазначає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, будучи обізнаним про наявність в суді справи, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 51, 60), не надав суду жодних заперечень, пояснень у справі або доказів, які б свідчили про наявність підстав для відмови в позові.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 304 200,00 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 5, 14, 73, 74-80, 86, 91, 129, 194, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТЕКО ЛОГІСТИКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАСКОМ" (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, 6-й поверх, оф. 21, код ЄДРПОУ 41949173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАТЕКО ЛОГІСТИКА" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, код ЄДРПОУ 38138226) 304 200,00 грн. попередньої оплати, 4 563,00грн. - витрат на сплату судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням чинності.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.01.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко