Рішення

від 18.01.2024 по справі 905/748/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.01.2024 Справа №905/748/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу №905/748/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Покровськ, Донецька область

до відповідача Маріупольський будівельний фаховий коледж, м. Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 45 425, 51 грн

без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Маріупольського будівельного фахового коледжу про стягнення 45 425,51 гривень, з якої: борг у розмірі 36 322,12 гривень, 3 % річних у сумі 1 286,70 гривень, інфляційні втрати у розмірі 7 816,69 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором постачання електричної енергії споживачу №643 на умовах Комерційної пропозиції «Тендерна - РКМ» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2023 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 26.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Згідно спільного розпорядження голови та керівника апарату Господарського суду Донецької області від 25.05.2023 № 6-р, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з урахуванням Рішення зборів суддів від 13.06.2022 №1, а саме: суддям та працівникам апарату суду виконання посадових обов`язків в змішаному режимі, учасникам судових засідань рекомендовано утримуватись від відвідування приміщення суду, свої процесуальні права та обов`язки реалізовувати з використанням альтернативних способів подачі документів та участі в судових засіданнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1137 затверджено Положення про Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Згідно із п. 3 Загальної частини Положення Портал Дія призначений для реалізації права кожного на доступ до електронних послуг та інформації про адміністративні та інші публічні послуги, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (у тому числі відповідно до Закону України «Про звернення громадян»), отримання інформації з національних електронних інформаційних ресурсів, яка необхідна для надання послуг, а також для проведення моніторингу та оцінки якості послуг у випадках, визначених цим Положенням.

Суд зазначає, що 26.06.2023 судом було здійснено підписку позивача та відповідача на отримання процесуальних документів електронною поштою по справі №905/748/23, зокрема: за електронною адресою позивача: 42086719@mail.gov.ua, chaikasg@yasno.com.ua, за електронною адресою відповідача: msklabvt@gmail.com, (вказані електронні пошти зазначені позивачем на титульному аркуші позовної заяви).

Суд вбачає за необхідне зазначити, що після підписання електронним цифровим підписом судді процесуальних документів по справі, програма «Діловодство спеціалізованого суду» направляє автоматично всім учасникам справи всі процесуальні рішення на їх електронні пошти. При цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться щодо дати доставки.

Одночасно, означена ухвала була доставлена до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету від 01.07.23.

Місцезнаходженням відповідача - Маріупольського будівельного фахового коледжу (код ЄДРПОУ 01242886) згідно із відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є наступна адреса - 87592, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Свободи, будинок 90.

Таким чином, останнім відомим місцезнаходженням відповідача є місто Маріуполь, яке відповідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

За розміщеною на офіційному веб-сайті поштового оператора АТ «Укрпошта» інформацією відділення поштового зв`язку 87592 у місті Маріуполь тимчасово не функціонує.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи №905/748/23 на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» (розділ «Повідомлення для учасників судового процесу, які знаходяться в зоні проведення антитерористичної операції») розміщено відповідне оголошення.

Окрім того, ухвала суду від 26.06.2023 розміщена в ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 ЗУ «Про доступ до судових рішень»), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Суд зазначає, що станом на дату винесення цього рішення у встановлений строк відповідачем не надано відзиву на позовну заяву, про причини та/або намір вчинити відповідні дії суд не повідомив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами на час розгляду справи суду не надано.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Положеннями частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення складено 18.01.2024 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

В С Т А Н О В И В

11.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Маріупольським будівельним фаховим коледжем (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 643 про постачання (закупівлю) електричної енергії (далі - договір) на умовах Комерційної пропозиції «Тендерна - РКМ» постачальника електричної енергії ТОВ «ДОНЕЦЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» (додаток № 2 до договору).

Згідно з умовами п.1.1 договору, постачальник продає електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до умов п.1.2 договору, найменування товару: електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5) (далі - товар або електрична енергія). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії.

Згідно п. 1.3 договору, очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31 березня 2022 року становить 7741 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (закупівлі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до умов п.2.1 договору, строк (термін) поставки товару: до 31 березня 2022 року.

Згідно з п. 2.2 договору, місце поставки (передачі) товару: 87526, м. Маріуполь, проспект Свободи 90.

Відповідно до п.2.4 договору, постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.

Відповідно до п.4.1 договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, що на дату укладання цього договору становить 6,458412 грн з ПДВ. Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з комерційною пропозицією.

Відповідно до п. 4.2 договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах приймання-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором. У випадку застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках (актах приймання-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг), можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Згідно з п.4.3 договору, вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у пункті 1.3 цього договору, та становить: 49 994,57 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 57 коп.), у тому числі ПДВ 8 332,43 (вісім тисяч триста тридцять дві грн. 43 коп.), у тому числі:

- загальний фонд 49994,57 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 57 коп.)

- враховуючи ПДВ 8 332,43 (вісім тисяч триста тридцять дві грн. 43 коп.).

Відповідно до умов п. 4.4 договору, розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

За умовами п. 4.5 договору, оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Згідно з п.4.6 договору, оплата рахунка постачальника на цим договором здійснюється споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформаці про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За умовами ч. 2-3 п. 4.7 договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, якщо інше, за згодою сторін, не буде визначено в додатковій угоді до цього договору. При розрахунку пені використовуються розміри облікових ставок НБУ, що діяли у період прострочки, за який сплачується пеня. Санкцій сплачуються споживачем на розрахунковий рахунок для оплати пені, вказаний у рахунку на оплату відповідної санкції.

Згідно з п. 4.8 договору, споживач здійснює плату за послугу з розподілу електричної енергії у відповідності до умов комерційної пропозиції.

Згідно з п. 5.2 договору, споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору; мати діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з оператором системи на території здійснення ліцензованої діяльності якого приєднана до електричних мереж електроустановка споживача, протягом 5 робочих днів до дати постачання електричної енергії новим електропостачальником, але не пізніше дати, зазначеної у цьому договорі, розрахуватися з постачальником за спожиту електричну енергію, надавати забезпечення виконання зобов`язань з оплати послуг з постачання електричної енергії, у разі неможливості погашення заборгованості за поставлену електричну енергію та/або перебування в процесі ліквідації чи банкрутства відповідно до положень Цивільного кодексу України та ПРРЕЕ; відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.

Згідно з п. 6.1 договору, постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію; отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов цього договору та чинного законодавства.

Згідно п. 7.2 договору, припинення електропостачання не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за спожиту електричну енергію за цим договором.

За умовами п. 8.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони не суть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно п. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами починаючи з 01.01.2022 року та діє до « 31» березня 2022 року, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією, а в частині проведення розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з п. 12.2 договору, істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно до умов п. 12.6 договору, невід`ємною частиною цього договору є всі додатки та додаткові угоди.

Договір підписано повноважними представниками та скріплено печатками.

11.02.2022 споживачем, Маріупольським будівельним фаховим коледжем, підписано заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції постачальника Комерційна пропозиція «Тендерна-РКМ».

Відповідно до умов заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, погодившись з цією заявою-приєднанням (акцептувавши її), споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору в повному обсязі; початок постачання електричної енергії з 01.01.2022 року. З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому ПРРЕЕ та комерційною пропозицією в порядку, споживач та постачальник набувають всіх прав та обов`язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Сторонами за договором підписано повноважними представниками та скріплено печатками підприємств Додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 643 від 11.02.2022 «Комерційна пропозиція «Тендерна - РКМ» постачальника електричної енергії «Донецькі енергетичні послуги».

Згідно до умов п. 1.1 комерційної пропозиції, на момент укладання договору середньозважена ціна електричної енергії (Ц) дорівнює 5,38201 грн. без ПДВ/кВт*год (6,458412 грн. з ПДВ/кВт*год) та визначена за формулою: Ц=ЦРДНп + Тп+Т+Р. Ціна за одиницю товару не може змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», шляхом внесення змін до договору.

Відповідно до п. 3.1 комерційної пропозиції, розрахунки за електричну енергію здійснюються виключно в грошовій формі відповідно до умов договору, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, вказаний у рахунку на оплату (акті приймання-передавання товарної продукції) та на сайті постачальника.

Відповідно до п. 3.2 комерційної пропозиції, прийняттям даної комерційної пропозиції, споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити їх коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.

Згідно з п. 4.1 комерційної пропозиції, оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах (у строки) передбачені п. 4.2 цієї комерційної пропозиції, з урахуванням порядку визначення ціни передбаченого в розділі 1 цієї комерційної пропозиції.

Відповідно з п. 4.2 комерційної пропозиції, порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до п. 4.3 комерційної пропозиції, споживач може надавати звіти про покази засобу обліку за розрахунковий період через сервіс «Особистий кабінет» або за формою, яка оприлюднена на офіційному веб-сайті постачальника, або формою, узгодженою з оператором системи, у останній день розрахункового періоду. У разі, якщо фактичні покази засобів обліку не можливо зафіксувати в останній день розрахункового періоду (вихідний, святковий тощо), та у інших випадках, покази засобу обліку на останній день розрахункового періоду визначаються у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, зокрема, за середньодобовим споживанням.

Згідно з п. 5.1 комерційної пропозиції, споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані Постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом самостійно оформленим споживачем.

За умовами п. 5.2 комерційної пропозиції, у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його оформлення, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Пунктом 7.1 комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Відповідно до п. 10.1 комерційної пропозиції, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та відповідно до ч.3 ст. 631 ЦК України поширює свою дію на правовідносини, що виникли між сторонами починаючи з 01.01.2022 р. та діє до « 31» березня 2022 року якщо інший термін не визначений умовами закупівлі. Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов`язань. Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору.

Відповідно до п.13.3 комерційної пропозиції, порушення строків оплати, передбачених цією комерційною пропозицією є підставою для направлення вимоги постачальником про додаткове забезпечення виконання зобов`язання.

Комерційна пропозиція підписана повноважними представниками постачальника та споживача без зауважень та скріплена печатками сторін.

На виконання умов договору, позивачем передано відповідачу електроенергію відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022 за лютий 2022 року в обсязі 5624 кВт*год на суму 36322,12 грн, у тому числі ПДВ 6053,69 грн.

Фактично спожита вартість обсягу електричної енергії відповідно до рахунку на оплату становить у лютому 2023 року - 36322,12 грн, у тому числі ПДВ 6053,69 грн.

До матеріалів справи позивач надав лист 67/4337-вих від 28.03.2023 АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (оператор системи, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу (передачу) електричної енергії, з інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». З наданої інформації вбачається, що Маріупольським будівельним фаховим коледжем (код ЄДРПОУ 01242886) у лютому 2022 року спожито електроенергії в обсязі 5624 кВт.год.

Позивачем до матеріалів справи надано докази направлення на електронну адресу відповідача - mbk_buh@meta.ua, яка зазначена в заяві-приєднання, акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022 за лютий 2022 року та рахунку за спожиту у лютому 2022 року електричної енергії на суму 36322,12 грн, у тому числі ПДВ 6053,69 грн.

Позивач на електронну адресу відповідача 13 квітня 2023 року направив претензію (вимогу про сплату) від 29.03.2023 №24/3840 з вимогою сплатити грошові кошти за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року в сумі 36322,12 грн. Проте, відповідь на претензію відповідачем не надано.

Позивач зазначає, що відповідач не виконав свої зобов`язання зі сплати вартості спожитої електричної енергії у строки та спосіб, встановлений Договором та Комерційною пропозицією, у зв`язку з чим позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Маріупольський будівельний фаховий коледж про стягнення 45 425,51 грн, з яких 36 322,12 грн загальна сума заборгованості, 1 286,70 грн 3% річних, 7 816,69 грн сума інфляційних втрат.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню частково, враховуючи наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст.714 ЦК України)

Згідно із ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Підставою виникнення спору стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заявлених позивачем сум заборгованості з відповідача за договором постачання електричної енергії споживачу №643 від 11.02.2022 на умовах Комерційної пропозиції «Тендерна - РКМ» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги».

Відповідно з п. 4.2 комерційної пропозиції, порядок здійснення платежів: оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 10 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Згідно з п. 5.1 комерційної пропозиції до договору №643 від 11.02.2022, споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт-приймання передавання) в сервісі «Особистий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані Постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом самостійно оформленим споживачем.

За умовами п. 5.2 комерційної пропозиції, у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його оформлення, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.

Позивач у позовній заяви зазначив, що наданий акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору про постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022 за лютий 2022 року від 28.02.2022 та рахунок на оплату за спожиту електроенергію у лютому 2022 року на суму 36322,12 грн, у тому числі ПДВ 6053,69 грн направлялись позивачем на електрону адресу відповідача mbk_buh@meta.ua, яка зазначена в заяві-приєднання, проте позивачу підписаний відповідачем акт прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) не повертався.

На підтвердження спожитих відповідачем обсягів електричної енергії відповідно до договору про постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022 у лютому 2022 року позивачем надано лист 67/4337-вих від 28.03.2023 АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (оператор системи, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу (передачу) електричної енергії, з інформацією щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ «ДТЕК ДОНЕЦЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». З наданої інформації вбачається, що Маріупольський будівельний фаховий коледж (код ЄДРПОУ 01242886) у лютому 2022 року спожито електроенергії в обсязі 5624 кВт.год.

Суд зазначає, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Судом встановлено, що позивачем до позовної заяви додано докази на підтвердження постачання відповідачу електричної енергії на підставі акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року від 28.02.2022 та рахунок на оплату за спожиту електроенергію у лютому 2022 року за договором про постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022, який в свою чергу не підписаний з боку відповідача. Позивачем надана інформація оператора системи розподілу електричної енергії (який уклав договір з споживачем у справі на надання послуг з розподілу (передання) електричної енергії), з зазначенням обсягів споживання відповідачем електричної енергії, яка відповідає обсягам, наведеним у наданому акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунку.

Суд, застосувавши правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, погоджується з тим, що надані позивачем докази в їх сукупності є більш вірогідними на доведення факту здійснення між сторонами господарських операцій щодо постачання електричної енергії відповідно до договору постачання електричної енергії №643 від 11.02.2022 у лютому 2022 року.

Водночас, як установив суд, відповідач не спростував факт постачання електричної енергії позивачем у лютому 2022 року.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України та частини сьомої статті 193 Господарського Кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Пунктом 1 частини першої статті 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо в зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами було укладено договір на постачання електричної енергії. Позивачем відповідачу було поставлено у лютому 2022 року електричну енергію на суму 36322,12 грн, яка не сплачена відповідачем, що є порушенням умов договору та вищезазначених норм матеріального права. Тому зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 1 286,70 гривень та інфляційні втрати у розмірі 7 816,69 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов?язання.

Пунктом 7.1 комерційної пропозиції передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних за прострочення зобов?язання за спожиту електроенергію у лютому 2022 року складає у сумі 1 286,70 гривень нараховані за період з 15.03.2022 по 19.05.202.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3 % річних, суд дійшов висновку те, що останній є арифметично правильним, не суперечить дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, відтак заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню у заявленому ним розмірі 1 286,70 гривень.

Одночасно при вирішенні питання нарахування позивачем інфляційних втрат, суд зазначає, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19 та постановах Верховного Суду від 17.10.2018р. у справі №916/1883/16, від 08.05.2019р. у справі №904/2156/18, від 20.09.2019р. у справі №904/4342/18, від 14.01.2020р. у справі № 924/532/19, від 29.04.2020р. у справі №910/1193/19, від 18.06.2020р. у справі №904/3491/19, від 01.10.2020р. у справі №910/11820/18, від 10.02.2021р. у справі №910/14257/19.

Згідно розрахунку, наданого позивачем до позовної заяви, останнім нараховано до стягнення інфляційні втрати в сумі 7 816,69 гривень нараховані за період з 01.04.2022 по 30.04.2023 на суму боргу у розмірі 36322,12 гривень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки за вказаний період інфляційні втрати складають 7 816,66 гривень. Таким чином, сума інфляційних витрат що підлягають стягненню з відповідача складають 7 816,66 гривень нараховані за період з квітня 2022 року по квітень 2023 року.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, на підставі повного, всебічного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, встановивши усі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Маріупольський будівельний фаховий коледж про стягнення 45 425, 51 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно з п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Маріупольський будівельний фаховий коледж про стягнення 45 425, 51 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Маріупольського будівельного фахового коледжу (87592, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Свободи, буд. 90, код ЄДРПОУ 01242886) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (85302, Донецька обл., м.Покровськ, вулиця Шосейна, 32; код ЄДРПОУ 00131268) борг у сумі 36 322,12 гривень, 3 % річних у сумі 1 286,70 гривень, інфляційні втрати у сумі 7 816,66 гривень, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2147 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного рішення

Повне рішення складено та підписано 18.01.2024.

Суддя О.О. Кучерява