ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/1045/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи за позовом Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області в інтересах держави
в особі Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів Закарпатської області
до відповідача Приватного акціонерного товариства «Кордон», м. Тячів Закарпатської області
про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Без виклику учасників справи,
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:
Тячівська окружна прокуратура Закарпатської області в особі Тячівської міської ради Закарпатської області заявила позов до Приватного акціонерного товариства «Кордон», яким просить стягнути з відповідача 276 155,59 грн. безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки. Позов заявлено з посиланням на статті 1212-1214 Цивільного Кодексу України, ст. 120, 124-126, 206 Земельного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою суду від 13.11.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.
На адресу Господарського суду Закарпатської області 23.11.2023 надійшла заява вх. №02.3.1-02/8395/23, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.
Ухвалою суду від 24.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 4142.33 грн. сплаченого судового збору.
Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином про відкриття провадження (ухвала суду від 24.11.2023 була надіслана на його офіційну юридичну адресу згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Ухвала про відкриття провадження у справі від 24.11.2023 була отримана відповідачем 13.12.2023, що підтверджується зокрема рекомендованим повідомленням про вручення, яке міститься в матеріалах справи.
Позивач також не подав до суду письмових пояснень з приводу письмових вимог прокурора, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином про відкриття провадження (ухвала суду від 24.11.2023 була надіслана позивачу в його електронний кабінет). Суд дійшов висновку, що позивач мав час та можливість надати свої міркування з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті. Ухвала про відкриття провадження у справі від 24.11.2023 була отримана позивачем 30.11.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція прокурора.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що п. 2 рішення Тячівської міської ради №4546 від 27.02.2020 вирішено надати ПАТ "КОРДОН" у користування на умовах оренди терміном на 10 років земельні ділянки, які розташовані у м. Тячів по вул. Заводській, 1, а саме: 1) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157, площею 0,4905 га, вартістю 980 917.81 грн. за плату у розмірі 3 % від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 29 427.53 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 2) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158, площею 1.500 га, вартістю 2 999 748.65 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 89 992.46 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 3) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0156 площею 2.8895 га, вартістю 5 778 515.81 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 173 355.47 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
За твердженням прокурора, згідно відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди земельної ділянки ПАТ "КОРДОН" укладено лише щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0156 площею 2,8895 га. Водночас, договори оренди щодо інших двох земельних ділянок з кадастровим номерами 214410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158 ПАТ "КОРДОН" з органом місцевого самоврядування не укладав.
В той же час, згідно із відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ПАТ "КОРДОН" в період з 01.07.2020 по 19.10.2022, на підставі свідоцтва про право колективної власності на нерухоме майно №91 від 14.06.2000 року, належали на праві власності нежитлові будівлі (цех асептики, склад, цех асептики квасу та склад тари №2) загальною площею 3087.9 кв. м., які знаходяться в м. Тячів по вул. Заводська, 1Г, та розташовані відповідно на земельній ділянці з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 площею 1,5 га.
Прокурор зазначає, що наведене підтверджується зокрема і договором купівлі-продажу №1801 від 19.10.2022, що укладений між представниками ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС", в результаті укладення якого вищевказані нежитлові приміщення перейшли у власність ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС".
Також, згідно із відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ПАТ "КОРДОН" в період з 01.07.2020 по 09.11.2022, на підставі свідоцтва про право колективної власності на нерухоме майно №91 від 14.06.2000 року, належали на праві власності модуль "Кисловодськ" площею 958.8 кв. м., який знаходиться в м. Тячів по вул. Заводська, 1Д, та розташований, відповідно, на земельній ділянці з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157, площею 0.4905 га.
Прокурор зазначає, що наведене підтверджується зокрема і договором купівлі-продажу №1949 від 09.11.2022, що укладений між представниками ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ЄВРО - КАРПАТИ", в результаті укладення якого вищевказані нежитлові приміщення перейшли у власність ТОВ "ЄВРО - КАРПАТИ".
За твердженням прокурора, в такий спосіб ПАТ "КОРДОН" користувалось земельними ділянками комунальної власності з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 площею 0.4905 га та 2124410100:07:001:0158 площею 1,500 га в період з 01.07.2020 (з моменту припинення попереднього договору оренди) по 08.11.2022 та 18.0.2022 відповідно (момент відчуження розташованого на земельних ділянках нерухомого майна) без правовстановлюючих документів, а саме без укладених договорів оренди землі і, відповідно, не сплачувало за вказаний період кошти у вигляді орендної плати.
Згідно долучених розрахунків, сума безпідставно збережених ПАТ "КОРДОН" коштів за використання вищевказаних земельних ділянок складає: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 за період з 01.07.2020 по 08.11.2022 в сумі 69 318.11 грн. та щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 за період з 01.07.2020 по 18.10.2022 в сумі 206 837.48 грн.
Загальна сума несплаченої орендної плати складає 276 155.59 грн.
На підставі вищевикладеного, прокурор просить стягнути з відповідача до місцевого бюджету на рахунок Тячівської міської ради кошти у розмірі 276 155.59 грн.
Правова позиція позивача.
Позивач своїх письмових пояснень з приводу позовних вимог прокурора не подав до суду.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
Правова позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
17.05.2018 між Тячівською міською радою Закарпатської області (орендодавець) та орендарем (ПАТ "Кордон") було укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення комерційного призначення для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1. В оренду передавалася земельна ділянка до поділу загальною площею 6.3800 га. Актом прийому-передачі земельної ділянки площею 6.3800 га від 17.05.2018 підтверджується передача вищевказаної земельної ділянки від Тячівської міської ради до ПАТ "КОРДОН".
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Тячівської міської ради від 27.02.2020 №4546 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки" вирішено: 1) розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.05.2018, укладений між Тячівською міською радою та ПАТ "КОРДОН" площею 6.3800 га, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1.
Пунктом 2 такого рішення надано ПАТ "КОРДОН" у користування на умовах оренди терміном на 10 років земельні ділянки, які розташовані у межах населеного пункту м. Тячів по вул. Заводська, 1 та території Тячівської об`єднаної громади: 1) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157, площею 0,4905 га, вартістю 980 917.81 грн. за плату у розмірі 3 % від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 29 427.53 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 2) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158, площею 1.500 га, вартістю 2 999 748.65 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 89 992.46 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 3) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0156 площею 2.8895 га, вартістю 5 778 515.81 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 173 355.47 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352634998 від 01.11.2023, підтверджується поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0136 площею 6.38 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, на підставі рішення Тячівської міської ради Закарпатської області від 27.02.2020 року.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352635205 від 01.11.2023, підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 площею 0.4905 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, перебуває у власності Територіальної громади Тячівської міської ради Закарпатської області та перебувала в оренді ПАТ "КОРДОН" по 01.07.2020 року.
09.11.2022 між ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ЄВРО-КАРПАТИ" був укладений договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., згідно умов якого продавець (ПАТ "КОРДОН") передає (продає), а покупець (ТОВ "ЄВРО-КАРПАТИ") приймає (купує) у власність об`єкт нерухомого майна модуль "Кисловодськ", загальною площею 958.8 кв. м. та зобов`язується сплати продавцю за зазначене нерухоме майно грошові кошти згідно з домовленістю, встановленою цим договором. Місце розташування об`єкту продажу - м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Д, Закарпатська область. Пунктом 1.5. такого договору встановлено, що вищевказаний об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0.4905 га, кадастровий номер - 2124410100:07:001:0157, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352635461 від 01.11.2023, підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 площею 1.5 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, перебуває у власності Територіальної громади Тячівської міської ради Закарпатської області та перебувала в оренді ПАТ "КОРДОН" по 01.07.2020 року.
19.10.2022 між ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС" був укладений договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., згідно умов якого продавець (ПАТ "КОРДОН") передає (продає), а покупець (ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС") приймає (купує) у власність об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі, загальною площею 3087.9 кв. м. та зобов`язується сплати продавцю за зазначене нерухоме майно грошові кошти згідно з домовленістю, встановленою цим договором. Місце розташування об`єкту продажу - м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Г, Закарпатська область. Пунктом 1.5. такого договору встановлено, що вищевказаний об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці загальною площею 1,5 га, кадастровий номер - 2124410100:07:001:0158, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352635653 від 01.11.2023, підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:001:0156 площею 2.8895 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, перебуває у власності Територіальної громади Тячівської міської ради Закарпатської області та перебуває в оренді ПАТ "КОРДОН" з 01.07.2020 року на підставі договору оренди землі №13/09-14, виданого 18.05.2020 року строком на 10 років.
Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352636044 від 01.11.2023, сформованою за кодом ЄДРПОУ ПАТ "КОРДОН", підтверджується, що у власності зазначеного товариства перебували такі об`єкти нерухомості, як модуль "КИСЛОВОДСЬК", загальною площею 958.8 кв. м. за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Д (до 09.11.2022 року) та нежитлові будівлі, загальною площею 3087.9 кв. м. за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Г (до 19.10.2022 року).
НОРМАТИВНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ.
Згідно із частиною 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У пункті 10 прикінцевих та перехідних положень Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст. Майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні і обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні приймати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об`єктів, спільної власності територіальних громад, які знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад.
Із уведенням у дію 01.01.2002 нового ЗК України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності, про що зазначено у частині 2 статті 83 ЗК України.
Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях ЗК України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у ЗК України.
Законом України від 05.02.2004 №1457-IV "Про розмежування земель державної та комунальної власності" (втратив чинність 01.01.2013, підстава - Закон № 5245-VI) було визначено правові засади розмежування земель державної та комунальної власності і повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо регулювання земельних відносин з метою створення умов для реалізації ними конституційних прав власності на землю, забезпечення національного суверенітету, розвитку матеріально-фінансової бази місцевого самоврядування.
У статті 5 цього Закону було наголошено, що суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Водночас при розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються: усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності; земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти комунальної власності; землі запасу, які раніше були передані територіальним громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства України; земельні ділянки, на яких розміщені об`єкти нерухомого майна, що є спільною власністю територіальної громади та держави (стаття 7 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності").
Із 01.01.2013 набув чинності Закон №5245-VI, за змістом пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Згідно з пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно зі статтею 122 ЗК України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Як передбачено у пункті 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI, "у разі якщо відомості про земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, не внесені до Державного реєстру земель, надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для державної реєстрації таких земельних ділянок, а також її затвердження здійснюються: у межах населених пунктів - сільськими, селищними, міськими радами; за межами населених пунктів - органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють розпорядження такими земельними ділянками".
За змістом пункту 9 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 5245-VI державна реєстрація речових прав на земельні ділянки державної та комунальної власності, зазначених у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється в порядку, встановленому законом.
Отже, беручи до уваги наведені положення Конституції України, ЗК України і пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №5245-VI, Тячівська міська рада Закарпатської області є власником спірних земельних ділянок оскільки ці ділянки розташовані в межах населеного пункту - м. Тячів.
У цій справі право комунальної власності підтверджено розташуванням спірних земельних ділянок у межах м. Тячів, чого не заперечували та не спростовували сторони справи. При цьому у цій конкретній справі №907/1045/23 доказом того, що спірні земельні ділянки перебувають саме у комунальній власності, є: 1) Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352635205 від 01.11.2023, якою підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 площею 0.4905 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, перебуває у власності Територіальної громади Тячівської міської ради Закарпатської області; 2) Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352635461 від 01.11.2023, якою підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 площею 1.5 га за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, земельна ділянка 1, перебуває у власності Територіальної громади Тячівської міської ради Закарпатської області.
Протилежного відповідач не довів.
Враховуючи те, що у спірних правовідносинах позивач, безспірно, є власником земельних ділянок, кадастрові номери 2124410100:07:001:0157 і 2124410100:07:001:0158, на вул. Заводській у м. Тячів, то як власник земельних ділянок, позивач має повноваження на захист свого права на землю (спірні земельні ділянки), тобто цивільного права, у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
При цьому за умовами частини 2 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 ЗК України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною 1 статті 93 і статтею 125 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини 1 статті 96 ЗК України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 ЗК України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно зі статтями 122-124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Судом встановлено, що рішенням Тячівської міської ради від 27.02.2020 №4546 "Про розірвання договору оренди земельної ділянки" вирішено: 1) розірвати договір оренди земельної ділянки від 17.05.2018, укладений між Тячівською міською радою та ПАТ "КОРДОН" площею 6.3800 га, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1. Пунктом 2 такого рішення надано ПАТ "КОРДОН" у користування на умовах оренди терміном на 10 років земельні ділянки, які розташовані у межах населеного пункту м. Тячів по вул. Заводська, 1 та території Тячівської об`єднаної громади: 1) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157, площею 0,4905 га, вартістю 980 917.81 грн. за плату у розмірі 3 % від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 29 427.53 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 2) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158, площею 1.500 га, вартістю 2 999 748.65 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 89 992.46 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 3) з кадастровим номером 2124410100:07:001:0156 площею 2.8895 га, вартістю 5 778 515.81 грн. за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, що становить 173 355.47 грн. в рік, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Судом констатує, що дані земельні ділянки є сформованими, дані про них містяться в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі, відтак спірні земельні ділянки є об`єктами цивільних прав.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов`язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Водночас ЗК України регламентує перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 цього Кодексу (у редакції, чинній на час набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю, розташовану на спірній земельній ділянці) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об`єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 ЗК України, статті 1212 ЦК України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 04.02.2019 у справі №922/3409/17, від 12.03.2019 у справі №916/2948/17, від 09.04.2019 у справі №922/652/18, від 21.05.2019 у справі №924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №22/207/15 і №922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №922/2413/19.
Судом встановлено і матеріали справи підтверджено, що відповідач був власником об`єктів нерухомості, які знаходяться на спірних земельних ділянках. Зокрема, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки - 352636044 від 01.11.2023, сформованою за кодом ЄДРПОУ ПАТ "КОРДОН", підтверджується, що у власності зазначеного товариства перебували такі об`єкти нерухомості, як модуль "КИСЛОВОДСЬК", загальною площею 958.8 кв. м. за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Д (до 09.11.2022 року) та нежитлові будівлі, загальною площею 3087.9 кв. м. за адресою: Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Г (до 19.10.2022 року).
09.11.2022 між ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ЄВРО-КАРПАТИ" був укладений договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., згідно умов якого продавець (ПАТ "КОРДОН") передає (продає), а покупець (ТОВ "ЄВРО-КАРПАТИ") приймає (купує) у власність об`єкт нерухомого майна модуль "Кисловодськ", загальною площею 958.8 кв. м. та зобов`язується сплати продавцю за зазначене нерухоме майно грошові кошти згідно з домовленістю, встановленою цим договором. Місце розташування об`єкту продажу - м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Д, Закарпатська область. Пунктом 1.5. такого договору встановлено, що вищевказаний об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0.4905 га, кадастровий номер - 2124410100:07:001:0157, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
19.10.2022 між ПАТ "КОРДОН" та ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС" був укладений договір купівлі - продажу, посвідчений приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гунда А.М., згідно умов якого продавець (ПАТ "КОРДОН") передає (продає), а покупець (ТОВ "ПРОСТІР ПЛЮС") приймає (купує) у власність об`єкт нерухомого майна нежитлові будівлі, загальною площею 3087.9 кв. м. та зобов`язується сплати продавцю за зазначене нерухоме майно грошові кошти згідно з домовленістю, встановленою цим договором. Місце розташування об`єкту продажу - м. Тячів, вул. Заводська, буд. 1Г, Закарпатська область. Пунктом 1.5. такого договору встановлено, що вищевказаний об`єкт продажу знаходиться на земельній ділянці загальною площею 1,5 га, кадастровий номер - 2124410100:07:001:0158, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 ЦК України.
Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі №925/230/17. Із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач користувався спірними земельними ділянки без укладення договорів оренди: 1) за період з 01.07.2020 року (дата припинення іншого речового права - права оренди за договором від 17.05.2018 року) по 08.11.2022 року - ПАТ "КОРДОН" повинно було сплатити на користь Тячівської міської ради грошові кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157; 2) за період з 01.07.2020 року (дата припинення іншого речового права - права оренди за договором від 17.05.2018 року) по 18.10.2022 року - ПАТ "КОРДОН" повинно було сплатити на користь Тячівської міської ради грошові кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.
Оскільки дані земельні ділянки є сформованими та право власності на які зареєстровано за позивачем, то площа земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 складає - 0.4905 га, а площа земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 складає - 1.500 га. Період користування вказаними земельними ділянками вказаний вище та підтверджується належними і допустимими доказами, які містяться у справі.
Щодо визначення суми безпідставно збережених коштів, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
При цьому статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" у редакції, чинній на час вирішення спору судом, регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов`язково (стаття 13 цього Закону); нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5- 7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 зазначеного Закону за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно з положеннями частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" (у редакції, чинній на час розгляду спору судом) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Так, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051).
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об`єкта цивільних прав.
Водночас у пункті 162 Порядку №1051 визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
Як встановлено судом, розмір заявлених позовних вимог ґрунтується на двох витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Так позивач своїм листом до прокурора залучав додатками: 1) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2020 №251, згідно даних якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1, площею 0.4905 га складає - 980 917.81 грн.; 2) витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.02.2020 №253, згідно даних якого нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158, яка знаходиться за адресою: м. Тячів, вул. Заводська, 1, площею площею 1,5 га складає - 2 999 748.65 грн.
Одночасно Тячівська міська рада надала розрахунок безпідставно збережених ПАТ "КОРДОН" коштів (орендної плати) за використання земельних ділянок. Згідно такого розрахунку безпідставно збережених коштів, складеного позивачем, ПАТ "КОРДОН" за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 1.5 га з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 без укладення договору оренди мало сплатити 7499.37 грн. орендної плати на місяць/44 996.22 грн. орендної плати за 2020 рік; 7499.37 грн. орендної плати на місяць/89 992.46 грн. орендної плати за 2021 рік; 7499.37 грн. на місяць/71 848.80 грн. орендної плати за 2022 рік. Загалом по земельній ділянці з кадастровим номером 2124410100:07:001:0158 недоотримані безпідставно збережених коштів від ПАТ "КОРДОН" у період з 01.07.2020 по 18.10.2022 в сумі 206 837.48 грн.
Згідно такого розрахунку безпідставно збережених коштів, складеного позивачем, ПАТ "КОРДОН" за користування земельною ділянкою комунальної власності площею 0.4905 га з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 без укладення договору оренди мало сплатити 2452.29грн. орендної плати на місяць/14 713.74 грн. орендної плати за 2020 рік; 2452.29 грн. орендної плати на місяць/29 427.53 грн. орендної плати за 2021 рік; 2452.29 грн. на місяць/25176.84 грн. орендної плати за 2022 рік. Загалом по земельній ділянці з кадастровим номером 2124410100:07:001:0157 недоотримані безпідставно збережених коштів від ПАТ "КОРДОН" у період з 01.07.2020 по 08.11.2022 в сумі 69 318.11 грн.
Здійснивши арифметичну перевірку даних розрахунків, судом встановлено, що вони проведені позивачем вірно, з урахуванням вимог чинного законодавства, і в розмірі 3% від затвердженої нормативно грошової оцінки землі щодо кожної спірної земельної ділянки.
Загальна сума безпідставно набутих коштів відповідачем, яка підлягає стягненню на користь позивача складає - 276 155.59 грн.
Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги прокурора повністю.
Враховуючи вищевказані обставини та те, що відповідач не надав суду свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись відповідними процесуальними правами і надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача суми 276 155.59 грн. безпідставно набутих коштів є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими. Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Щодо представництва інтересів позивача прокурором.
Судом встановлено, що Тячівською окружною прокуратурою було надіслано Тячівському міському голові запит у порядку ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" від 19.09.2023, згідно умов якого прокурор просив надати йому в строк до 24.09.2023 інформацію чи укладено договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158 та чи наявна по них заборгованість зі сплати орендної плати, надавши копії відповідних договорів; в разі відсутності таких договорів оренди, прокурор просив зазначити причини їх не укладення; окремо просив зазначити чи наявне нерухоме майно на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158 та кому воно належить. Прокурор також зазначав, що в разі наявності нерухомого майна на земельних ділянках з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158, яке належить ПАТ "КОРДОН" та відсутності договорів оренди земельних ділянок, прокурор просив також надати розрахунок безпідставно збережених ПАТ "КОРДОН" коштів (орендної плати) за період з 27.02.2020 по теперішній час.
На запит Тячівської окружної прокуратури, Тячівська міська рада проінформувала 09.10.2023, що договори оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158 в Тячівській міській раді відсутні. Тячівська міська рада неодноразово зверталася до керівництва ПАТ "КОРДОН" щодо надання інформації про реєстрацію договорів оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157 та 2124410100:07:001:0158. Також, позивачем долучено до матеріалів свого листа запити, які він направляв відповідачу ПАТ "КОРДОН" від 30.11.2022 та від 11.01.2023, в яких він просив надати інформацію з наступних питань: про правовий статус земельних ділянок з кадастровими номерами 2124410100:07:001:0157, площею 0.4905 га та 2124410100:07:001:0158, площею 1.500 га; інформацію щодо укладених договорів оренди на згадані земельні ділянки в м. Тячів по вул. Заводська, 1.; інформацію про сплачені кошти на виконання договорів оренди.
Додатково, Тячівська окружна прокуратура звернулася до позивача з повідомленням в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" від 04.10.2023, в якому зазначала, що позивачу слід вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення безпідставно збережених коштів із ПАТ "КОРДОН" в сумі 315 962.23 грн.., в т.ч. шляхом звернення до суду з відповідним позовом. В разі не вжиття належних заходів Тячівською міською радою, прокурором буде подано відповідну позовну заяву до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Тячівської міської ради до ПАТ "КОРДОН" про стягнення безпідставно збережених коштів із ПАТ "КОРДОН".
У відповідь, позивач своїм листом від 04.10.2023 просив Тячівську окружну прокуратуру звернутися до суду в інтересах держави в особі Тячівської міської ради до ПАТ "КОРДОН" з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів.
Суд зазначає, що згідно положень ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Частиною 3 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що порушення ПАТ "КОРДОН" щодо несплати за користування земельними ділянками триває з 01.07.2020 та тривала тяганина з вжиттям заходів по стягненню вказаної суми безпідставно збережених коштів може призвести до пропуску строку давності на звернення до суду за захистом інтересів територіальної громади. Враховуючи вищевикладене, а також те, що Тячівською міською радою тривалий час не вживаються дієві заходи до стягнення безпідставно збережених коштів з відповідача, то вказане, за твердженням прокурора, і стало підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва інтересів держави в суді. Прокурор зазначає, що Тячівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності. Наведене також, за твердженням прокурора, є підставою для звернення до суду прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Тячівської міської ради.
Враховуючи все вищевикладене, судом встановлено, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру" і оскільки компетентний орган, а саме Тячівська міська рада Закарпатської області, протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності і достатньою підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, на відповідача покладається 4142.33 грн. гривень витрат на оплату судового збору.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОРДОН" (код ЄДРПОУ - 00381628, зареєстровано в м. Тячів, вул. Заводcька, 1 Тячівського району) до місцевого бюджету на рахунок Тячівської міської ради (р/р 33219815700249 ГУК у Закарпатській області Тячівська тг, код отримувача 04053766) кошти у розмірі 276 155.59 грн. (двісті сімдесят шість тисяч сто п`ятдесят п`ять гривень 59 копійок).
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КОРДОН" (код ЄДРПОУ - 00381628, зареєстровано в м. Тячів, вул. Заводcька, 1 Тячівського району) сплачений судовий збір у розмірі 4142.33 грн. (чотири тисячі сто сорок дві гривень 33 копійок) на користь Закарпатської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02909967, банк отримувача: Державна казначейська служба України, рахунок UA228201720343130001000018475).
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 18.01.2024 року
Суддя Андрейчук Л. В.
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116381003 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про невиконання або неналежне виконання зобов’язань що виникають з договорів оренди |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Андрейчук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні