Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/19647/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без руху

м. Київ

17.01.2024Справа № 910/19647/23

За позовом Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27)

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове» (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 18)

про стягнення 2 968 256, 03 грн

Суддя Бондаренко-Легких Г. П.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Гарантований покупець» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніа Солар Груп-Виноградове» (відповідач) про стягнення надлишково сплачених коштів у розмірі 2 968 256, 03 грн за період квітня-червня 2023 року згідно п. 3.4. Договору №1159/01/20 від 22.04.2020.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

(1) Частиною 2 статті 164 ГПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно п. 3.4. Договору - у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за «зеленим» тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за «зеленим» тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

Як вбачається з долучених до позову доказів, Акти коригування за спірні періоди надсилались позивачем відповідачеві на електронну пошту. Проте, позивач не зазначає про погодження між сторонами листування в електронному вигляді засобами електронної пошти, та, у зв`язку з цим, не надає доказів надіслання таких актів засобами поштового зв`язку відповідачеві.

(2) Згідно частини 5 статті 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Частиною 4 зазначеної статті внормовано, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Отже, до позовної заяви повинні бути додані, як докази на підтвердження повноважень особи, що підписала позов, так і докази на підтвердження повноважень особи (осіб), що завірили додатки до позову.

Статтею 58 ГПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, згідно приписів ГПК України, фізична особа без статусу адвоката може бути представником за довіреністю лише у малозначних справах, у справах, що в силу характеру правовідносин або ціни позову є складними та підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження, представником за довіреністю може бути лише фізична особа, яка має статус адвоката. Або ж такий учасник справи може брати участь в судовому розгляді через фізичну особу, яка діє в порядку самопредставництва (тобто без додаткової довіреності).

Згідно частини першою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Верховний Суд у своєму рішенні (постанова КГС ВС від 27.07.2018 у справі № 910/9224/17) дотримується позиції, що процесуальне представництво юридичної особи може здійснюватись як в порядку самопредставництва, так і іншими особами - представниками юридичної особи за довіреністю.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

Відповідно, особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи - довірителя, а не в порядку самопредставництва.

З огляду на викладене, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВП ВС від 13.03.2018 у справі № 910/23346/16, від 21.03.2018 у справі № 916/3283/16, від 14.03.2018 у справі № 910/22324/16.

Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали КГС ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.

При цьому, в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.

Отже, правова природа інституту самопредставництва виключає можливість здійснення самопредставництва саме за довіреністю, оскільки, а за довіреністю може діяти лише представник, який в даному випадку повинен бути адвокатом.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються офіційними, достовірними і можуть бути використані для будь-якого державного органу, яким є і суд.

Суд встановив, що позовна заява підписана заступником директора з економіки Станіславом Совою, щодо якого в ЄДРПОУ позивача містяться відомості як про представника, втім, без повноважень на представництво інтересів позивача в суді.

Згідно частини 3 статті 58 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21) вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.

Відтак, позивач повинен подати суду докази на підтвердження повноважень підписанта позову, діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, а саме на представництво інтересів позивача в господарських судах та наявність повноважень на підписання позовних заяв (трудовий договір (контракт) або положення/посадова інструкція, а також наказ про призначення на посаду).

Судом також встановлено, що додатки до позову засвідчені Олександром Зінченком, на підтвердження повноважень якого надана довіреність. Проте, до позову не додано наявності у особи, яка засвідчила документи від імені позивача, статусу адвоката, інших доказів на підтвердження того, що така особа діє не як довіритель, а в порядку самопредставництва - до позову не додано.

Отже, позивачу в тому числі слід надати суду докази наявності у Олександра Зінченка статусу адвоката, що здійснює представництво інтересів позивача за довіреністю, або надати докази того, що вказана особа має повноваження на засвідчення від імені позивача документів в порядку самопредставництва.

З наведених підстав позовна заява підлягає залишенню її без руху.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

На підставі викладеного та керуючись ст. 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву Державного підприємства «Гарантований покупець» без руху.

2. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

(1) подання до суду письмової заяви на виконання ухвали із наданням всіх доказів, якими обґрунтовано позовні вимоги в належним чином завірених копіях;

(2) подання до суду письмової заяви із наданням доказів наявності у особи, що підписала позов, а також у особи, що завірила документи, що долучені до позову - повноважень на підписанні позову та засвідчення від імені позивача копій документів в порядку самопредставництва (трудовий договір (контракт), положення (посадова інструкція) тощо, а також наказ про призначення).

4. Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 ГПК України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

5. Ухвала набирає законної сили в день підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких