Ухвала

від 17.01.2024 по справі 910/19900/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про передачу справи до іншого суду

м. Київ

17.01.2024справа № 910/19900/23

Господарський суд міста Києва у складі Марченко О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (вул. Чайковська, буд. 4, м. Харків, 61024; ідентифікаційний код 00497058)

до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м. москва, російська федерація, ІСП-3, 125993)

про стягнення збитків у формі упущеної вигоди у сумі 950 980 доларів США, що еквівалентно 35 771 112,70 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Національний науковий центр «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (далі - Центр) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації суму спричинених збитків у формі упущеної вигоди, що виникли внаслідок російської збройної агресії на території України, в сумі 950 980 доларів США, що еквівалентно 35 771 112,70 грн.

Позов мотивований тим, що:

- основним видом діяльності Центру є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, до інших видів діяльності позивача входять вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

- діяльність із вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур Центр проводив із використанням земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які розташовані на території Донецької області Покровського району Очеретинської селищної територіальної громади, в селі Олександропіль а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 1425586500:04:000:0881, загальної площі 215.1698 га (далі - земельна ділянка 1); земельна ділянка, кадастровий номер: 1425586500:04:000:0882, загальної площі 533.1118 га (далі - земельна ділянка 2);

- внаслідок адміністративних реформи земельні ділянки знаходяться на території Донецької області Покровського району Очеретинської селищної територіальної громади;

- 20.09.2021 позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Агро-Інвест» уклали договір про надання сільськогосподарських послуг, на підставі якого на земельних ділянках здійснено посів сільськогосподарських культур, під урожай 2022 року на всій площі земельних ділянок загальною площею 735 га, зокрема, озима пшениця - 530 га та озимий ріпак - 205 га;

- у 2021 році позивач здійснив засів сільськогосподарських культур на земельних ділянках, а саме: поліпів озимого ріпаку загальною площею 205 га, озимої пшениці загальною площею 530 га; у зв`язку з збройною агресією російської федерації проти України Центр не мав можливості зібрати урожай 2022 року, а також не зміг провести посів земельних ділянок сільськогосподарськими культурами у 2022 та 2023 роках;

- 02.08.2022 Очеретинська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області листом №01-28/1048 повідомила позивача про те, що доступ до земельних ділянок небезпечний через високу інтенсивність бойових дій в районі;

- відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 Покровський район Донецької області знаходиться в тимчасовій окупації російської федерації починаючи із 07.04.2022;

- 14.06.2023 Очеретинська селищна військова адміністрація Покровського району Донецької області листом № 01-28/3077 повідомила Центр про те, що через військову агресію російської федерації проти України та активні бойові дії безпосередньо на території Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області мають місце численні випадки замінування, а також засмічення залишками боєприпасів і військової техніки території громади; також цим листом позивача повідомлено про те, що доступ до земельних ділянок небезпечний через високу інтенсивність бойових дій;

- з огляду на викладене Центр станом на 20.12.2022 (дата підписання позову) не має доступу до земельних ділянок у зв`язку з збройною агресією російської федерації та перебуванні Покровського району Донецької області в тимчасовій окупації російської федерації, що унеможливлює позивачу користуватися земельними ділянками, що завдало шкоди у формі упущеної вигоди від неотриманих доходів від використання земельних ділянок у сумі 950 980 доларів США.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність передачі позовної заяви та доданих до неї документів на розгляд господарського суду Донецької області за виключною підсудністю з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина перша ста 27 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що станом на 20.12.2022 (дата підписання позову) відповідач взагалі не мав в Україні місцезнаходження, оскільки з 24.02.2022 дипломатичні відносини між Україною і російською федерацією розірвано у зв`язку з повномасштабною збройною агресією останньої. Функціонування закордонних дипломатичних установ України на території російської федерації та діяльність дипломатичних установ російської федерації на території України зупинено.

Частиною першою статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.

Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.

Суд зазначає, що право особи на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду, в тому числі додержання правил юрисдикції у господарських судах.

Виключна підсудність - це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним господарським судом. Виключна підсудність означає, що певні категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. Правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.08.2019 у справі №916/142/19.

У постанові Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц судом зазначено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм Верховний Суду у постанові від 19.06.2019 у справі №760/6693/17-ц висловив правову позицію, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною умов договору, об`єктом якого є нерухоме майно, вимог іпотекодержателя.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 дійшла висновку, що у частині третій статті 16 ГПК України в попередній редакції йшлося про виключну підсудність господарським судам справ у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном.

Натомість у частині третій статті 30 ГПК України в чинній редакції йдеться про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, тобто, перелік спорів цієї категорії розширено.

Отже, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначила, що за визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука «з приводу» означає «у зв`язку з чим-небудь», тому словосполучення «з приводу нерухомого майна» треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майном або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 дійшла висновку, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 Господарського процесуального кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Таким чином, оскільки спір у даній справі виник, в тому числі і з приводу нерухомого майна (земельних ділянок, які знаходяться на території Донецької області Покровського району Очеретинської селищної територіальної громади, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 знаходиться в тимчасовій окупації російської федерації починаючи із 07.04.2022), суд дійшов висновку, що такий спір повинен розглядатися за місцезнаходженням нерухомого майна (відповідно до частини третьої статті 30 ГПК України).

Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», Указу Президента України від 12.11.2014 № 868/2014 «Про внесення змін до мережі господарських судів України» та на підставі подання Державної судової адміністрації України від 22.04.2015 №8-8141/15 про можливість відновлення роботи господарського суду Донецької області, керуючись статтею 34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Вищий господарський суд України розпорядження від 24.04.2015 № 21-р відновив роботу господарського суду Донецької області з 27.04.2015 за адресою: проспект Леніна, 5, м. Харків.

Пунктом 1 частини першої статті 31 ГПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 31 ГПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами щодо підсудності не допускаються.

З огляду на викладене, враховуючи, що даний спір опосередковано стосується нерухомого майна (земельних ділянок, які знаходяться на території Донецької області Покровського району Очеретинської селищної територіальної громади, яка відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 знаходиться в тимчасовій окупації російської федерації починаючи із 07.04.2022, та на яких позивач не має можливості здійснювати засів сільськогосподарських культур, що завдало шкоди у формі упущеної вигоди від неотриманих доходів від використання земельних ділянок у сумі 950 980 доларів США), суд дійшов висновку передати матеріали позовної заяви Центру до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації про стягнення збитків у формі упущеної вигоди у сумі 950 980 доларів США, що еквівалентно 35 771 112,70 грн до господарського суду Донецької області за виключною підсудністю.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов`язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Керуючись статтями 30, 31, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Передати матеріали позовної заяви Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» (вул. Чайковська, буд. 4, м. Харків, 61024; ідентифікаційний код 00497058) до російської федерації в особі генеральної прокуратури російської федерації (вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, м. москва, російська федерація, ІСП-3, 125993) про стягнення збитків у формі упущеної вигоди у сумі 950 980 доларів США, що еквівалентно 35 771 112,70 грн, з додатками за виключною підсудністю до господарського суду Донецької області (проспект Науки, 5, м. Харків, 61000).

Ухвала набрала законної сили 17.01.2024 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва.

Суддя Оксана Марченко