Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/18049/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/18049/23Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс"

про стягнення 296 041,02 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" про стягнення 296 041,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 11.07.2018 № 5540689 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

До Господарського суду міста Києва 18.12.2023 від відповідача надійшов відзив, в якому заперечено проти задоволення позовних вимог.

Позивачем 27.12.2023 до Господарського суду міста Києва направлено відповідь на відзив, в якому викладено доводи на спростування аргументів відповідача.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 11/07/2018 укладено договір постачання теплової енергії у гарячій воді № 5540689, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов`язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а останній зобов`язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.2 контракту кількість, асортимент, ціна за одиницю (тону), вартість, умови і термін поставки парті товару оговорюються сторонами у додатках до контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку №1 договору не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2 (пункт 2.3.1 договору).

Відповідач зобов`язується забезпечувати своєчасне надходження коштів на рахунки позивача. Прийняття всіх заходів (в тому числі примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України (пункт 2.3.5. договору).

Згідно пункту 2, 3 додатку 2 до договору, у разі встановлення у відповідача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додаток 3. 4). У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії Відповідача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, Відповідачем додаються теплові втрати на ділянці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пункту 1.3. додатку 1.

Відповідно до пункту 5 додатку №2 договору відповідач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає позивачу звіт по фактичному споживанню теплової енергії в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 - не пізніше 28 числа звітного місяця.

Відповідно до пункту 9 додатку 2 до договору відповідач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в ЦОК за адресою: вул. Волоська, 42 оформлену позивачем рахунок-фактуру, акт приймання-передавання товарної продукції, облікову картку фактичного споживання та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник позивачу протягом 2-х днів з моменту їх одержання.

Відповідно до пункту 10 додатку 2 до договору передбачено, що відповідач на розрахунковий рахунок позивача щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок позивача; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунки позивач згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято послуги з постачання теплової енергії.

Однак, як стверджує позивач, відповідач, отримавши послуги, не виконав зобов`язання зі сплати вартості поставленої теплової енергії в повному обсязі.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно з статтею 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з грудня 2022 року по жовтень 2023 року включно надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії на загальну суму 226 506,00 грн, що підтверджується копією договору №5540689 від 11.07.2018 на постачання теплової енергії у гарячій воді з додатками: копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів тепло споживання, складені позивачем; копією акту про готовність вузла комерційного обліку до роботи; копіями відомостей обліку споживання теплової енергії; актами приймання-передавання товарної продукції; облікові картки; довідкою про стан про нарахування за теплову енергію; довідкою про нарахування за теплову енергію за договором №5540689 від 11.07.2018.

Проте, відповідач свій обов`язок зі сплати вартості поставленої теплоенергії енергії не виконав неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 196 506,00 грн (відповідачем здійснена часткова сплата в розмірі 30 000,00 04.10.2023 відповідно до довідки № 30/вих.-5540689 від 25.12.2023, що не заперечується сторонами).

Оскільки доказів належної оплати заборгованості в повному обсязі відповідач суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення 196 506,00 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем свого грошового зобов`язання у встановлений договором строк.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з нормами статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому, суд зазначає, що розуміння господарських санкцій у Господарському кодексі України є дещо ширшим поняття цивільно-правової неустойки. Під штрафними санкціями тут розуміються також і грошові суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. Неустойка в розумінні статті 549 Цивільного кодексу України - це спосіб забезпечення та санкція за порушення саме приватноправових (цивільно-правових) зобов`язань.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 3.3 договору відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені й встановлено, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 56 358,42 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 418,66 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 757,94 грн за період з січня по вересень 2023 року.

Суд, здійснивши перерахунок, дійшов висновку, що вказані нарахування було здійснено арифметично вірно та у відповідності з чинним законодавством. У зв`язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 4 418,66 грн та інфляційних втрат у розмірі 8 757,94 грн.

При цьому, посилання відповідача у відзиві на нормативні акти, якими встановлюється заборона на нарахування та стягнення штрафних санкцій, є безпідставним, оскільки стосуються правовідносин у житлово-комунальній сфері, натомість правовідносини між сторонами у даній справи не регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідач не є споживачем у розумінні норм вказаного закону, а є обслуговуючою організацією, надає послуги з обслуговування житлових та нежитлових приміщень; він не є управителем будинків та не є колективним споживачем. Ним лише надаються послуги з компенсації постачання теплової енергії, відповідач є транзитною організацією, що перевиставляє рахунки за спожиті комунальні послуги.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг Груп Житлосервіс" (03057, м. Київ, вул.. Вадима Гетьмана, 1, оф. 1018, ідентифікаційний код 39328076) на користь Комунального підприємства виконавчого орагну Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, ідентифікаційний код 40538421) 196 506,00 грн основного боргу, 56 358,42 грн пені, 4 418,66 грн трьох процентів річних, 8 757,94 грн інфляційних втрат та 3 990,61 грн витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк