Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/14438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/14438/23За позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Ромашка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний виробничий дім України"

про стягнення 523580,74 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний виробничий дім України" (далі - відповідач) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Ромашка" (далі - позивач) боргу та санкцій за договором поставки №07/08/23-018 від 07.08.2023, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань вчасно та повністю оплатити поставлений йому товар.

Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Ушинського, 40).

Конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся не врученим Відповідачу із відміткою працівників Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п.4 ч. 6 ст. 242 ГПК України Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а Відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

За відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2023 позивачем як постачальником та відповідачем як продавцем було укладено договір поставки №07/08/23-018 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та своєчасно оплатити сільськогосподарську продукцію, а саме: зернові, бобові та олійні культури (далі - Товар).

Згідно з п. 1.2 Договору асортимент, кількість, стандарт, особливі вимоги до якості партії Товару визначається за згодою Сторін та фіксується в Специфікації.

За умовами п. 3.1 Договору покупець оплачує Товар за ціною та на умовах, вказаних в Специфікації, підписаній Сторонами.

Відповідно до п. 4.1 Договору Товар поставляється партіями в порядку та в строки, передбачені в Специфікації.

За умовами п. 4.2 Договору поставка товару за кількістю, якістю, найменуванню (асортименту) і ціною повинна відповідати узгодженій сторонами Специфікації і товаросупровідним документами постачальника.

Відповідно до п. 2.1 додатку № 1 до Договору (Специфікація) покупець зобов`язаний оплатити 86% від вартості поставленого товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання нижчезазначених документів: Договір - факсова копія або сканована копія по електронній пошті, Рахунок-фактура - факсова копія або сканована копія по електронній пошті. Видаткова накладна - факсова копія або сканована копія по електронній пошті.

Як зазначено у п. 2.2 додатку № 1 до Договору (Специфікація) покупець зобов`язаний оплатити 14 % від вартості поставленого Товару протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09.08.2023 позивач здійснив поставку пшениці 3 класу в кількості 78,40 т. загальною вартістю 509599 грн 61 коп., на підтвердження чого позивачем надано копії ТТН № 1, № 2 та № 3 від 09.08.2023 та заяви свідків.

Позивач зазначає, що 10.08.2023 ним на виконання умов Договору та Специфікації було надіслано на електронну пошту відповідача рахунок на оплату № 3 від 09.08.2023 на суму 509599,61 грн та видаткову накладну № 36 від 09.08.2023.

11.08.2023 відповідачем було перераховано позивачу 20000 грн за виставленим рахунком №3 від 09.08.2023, що підтверджується копією платіжної інструкції №1060 від 11.08.2023.

Позивачем 28.08.2023 було зареєстровано податкову накладну № 2 від 09.08.2023 за господарську операцію з поставки відповідачу пшениці у кількості 78,4 т. вартістю 447017,20 грн з ПДВ, яке складає 62582,40 грн.

Позивач зазначає, що відповідач так і не повернув йому примірник підписаного зі свого боку екземпляру видаткової накладної №36 від 09.08.2023 та не здійснив повну оплату отриманого ним товару.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором щодо оплати за поставлений товар, здійснивши лише часткову його оплату в розмірі 20000 грн, позивач 16.08.2023 направив йому лист-вимогу про сплату вартості товару за видатковою накладною №36 від 09.08.2023.

Відповідач не відреагував на лист-вимогу, решту вартості товару не оплатив, що стало підставою для звернення позивачем із даним позовом.

Отже, позивач виконав взяті на себе за Договором зобов`язання з надання усіх передбачених документів та вчинення усіх передбачених дій, необхідних для здійснення відповідачем 100% оплати за отриманий товар.

При цьому, строк виконання зобов`язання відповідачем щодо оплати за товар у розмірі 86%, що складає 438255,66 грн, настав з 11.08.2023 по 17.08.2023.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є не обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання своїх зобов`язань за Договором здійснив поставку товару, який прийнятий відповідачем без заперечень та зауважень, на загальну суму 509599,61 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ТТН на яких наявні печатки обох сторін.

Суд приймає до уваги, що видаткова накладна №36 від 09.08.2023, яка була надіслана відповідачу на електронну пошту, не містить підпису останнього, разом з тим, відповідачем було здійснено часткову оплату за товар яких поставлено по цій видатковій накладній, а позивач у свою чергу зареєстрував податкову накладну на цю господарську операцію.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 253 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене та виходячи з норми ст.692 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару є таким, що настав.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, відповідач всупереч договору своє зобов`язання зі своєчасної оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, здійснивши часткову оплату товару в сумі 20000 грн.

У зв`язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість з оплати поставленого за видатковою накладною №36 від 09.08.2023 та товарно-транспортними накладними № 1, № 2 та № 3 від 09.08.2023товару у сумі 509599,61 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідно до п. 2.1, 2.2 Специфікації, що є додатком до Договору, строк оплати вартості поставленого товару настав, а доказів повної оплати товару станом на день розгляду справи відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленій позивачем сумі 489599,61 грн.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 213 ГК України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що за несплату, неповну або несвоєчасну сплату за товар покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення.

У випадку несплати або несвоєчасної сплати за товар у строк, що перевищує 10 робочих днів з дати кінцевого розрахунку визначеного даним договором, покупець виплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від несплаченої суми. (п. 5.3 Договору).

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірними, відтак, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Що ж стосується розрахунку пені та 3% річних, то суду зазначає, що позивач помилково визначає період коли почалося прострочення виконання відповідачем свого обов`язку зі сплати 86% від вартості суми поставленого товару, оскільки з наданих доказів вбачається, що на електронну адресу відповідача позивач направив видаткову накладну та рахунок 10.08.2023, а за умовами Специфікації оплата 86 % від вартості товару здійснюється протягом п`яти банківських днів з моменту отримання відповідних документів, таким чином відповідач мав би з 11.08.2023 по 17.08.2023 (включно) здійснити таку оплату.

У зв`язку із наведеним, прострочення платежу у відповідача почалося з 18.08.2023.

Здійснивши перерахунок пені та 3% річних суд зазначає, що з відповідача підлягає стягненню 9579,77 грн пені та 653,17 грн 3% річних, у стягненні з відповідача 34,83 грн 3% річних та 2800,58 грн пені суд відмовляє.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами частини 1статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав контррозрахунків заявлених до стягнення сум.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 129, 237-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний виробничий дім України" (вул. Ушинського, буд. 40, м. Київ, 03151; ідентифікаційний код 39445292) на користь Сільськогосподарського приватного підприємства "Ромашка" (вулиця Перемоги, 10, село Березовичі, Володимирський р-н, Волинська область, 44763; ідентифікаційний код 30543739) заборгованість у сумі 489599 (чотириста вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 61 коп., 20912 (двадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) грн 78 коп. штрафу, 9579 (дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять) грн 77 коп. пені, 653 (шістсот п`ятдесят три) грн 17 коп. 3% річних, а також 7811 (сім тисяч вісімсот одинадцять) грн 18 коп. судового збору.

У решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.