Рішення

від 18.01.2024 по справі 910/17413/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.01.2024Справа № 910/17413/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД"

про стягнення 42 741,00 грн.,

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД" пені у розмірі 42 741,00 грн., нарахованої внаслідок порушення відповідачем строків поставки товару за укладеним між сторонами 04.07.2022 року договором № 332/В33-2022.

Ухвалою від 14.11.2023 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху та встановив позивачу строк та спосіб усунення її недоліків.

16.11.2023 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 16.11.2023 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 21.11.2023 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/17413/23, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, цією ухвалою суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 21.11.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/17413/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення, з відповідним трек-номером 0600062511912 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04074, місто Київ, вулиця Лугова (Оболонський р-н), будинок 13.

Проте, зазначене відправлення підприємством поштового зв`язку вручене відповідачу не було та повернулося на адресу суду.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З огляду на викладене, копія ухвали суду від 21.11.2023 року про відкриття провадження у справі № 910/17413/23 у порядку, визначеному законом, також була надіслана судом в електронній формі шляхом надсилання її до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД", та доставлена останньому 21.11.2023 року о 20:02 год. Наведені обставини підтверджуються наявним у матеріалах справи повідомленням про доставку означеного електронного листа.

За умовами пункту 2 абзацу 1 частини 6, абзацу 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

04.07.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД" (постачальник) відповідно до Указу Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану", укладено договір № 332/В33-2022 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Вказаний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, з урахуванням Додатку № 1, найменування товару (асортимент): соки фруктові (в асортименті) (ДК 021:2015:15320000-7 - Фруктові та овочеві соки); кількість товару за Договором: 100 000 кг; сума (з урахуванням ПДВ 20 %) - 2 700 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна вказаного правочину складає 2 700 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 20 % (далі - ПДВ) - 450 000,00 грн.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці замовника, яка вручається під особистий підпис постачальнику (представнику постачальника) або у разі неприбуття вищезазначених осіб, надсилається постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, зазначену в розділі 14 Договору.

У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару.

Постачальник (представник постачальника) завчасно прибуває до замовника для отримання письмової заявки.

У випадку корегування інформації, яка зазначена у заявці, замовник має право здійснити таке корегування засобами зв`язку з обов`язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.

За умовами пунктів 6.2, 6.3 Договору передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті відвантаження замовника за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8-А та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою замовника. Поставка товару здійснюється постачальником власними силами та засобами.

Право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній (пункт 6.7 Договору).

За умовами пункту 11.1 Договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", від 18.04.20252 № 259/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін на період, визначений Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження дії воєнного стану в Україні", але не довше ніж до 31.12.2022 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під особистий підпис було надано представнику відповідача Павліченку Владиславу Олександровичу (який діяв від імені постачальника на підставі довіреності від 13.06.2022 року, копія якої наявна у матеріалах справи) заявку від 14.07.2022 року № 78/8/2-1007 на поставку товару за Договором, в якій визначені відповідні строки та місця постачання товару, а саме:

- поставка товару в кількості 5 000 кг, місце постачання: м. Олександрія, вул. Діброви, буд. 77/95, дата поставки товару: 22.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 5 000 кг, місце постачання: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8А, дата поставки товару: 26.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 20 000 кг, місце постачання: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 38, дата поставки товару: 20.07.2022 року;

- поставку товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7, дата поставки товару: 22.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 123, дата поставки товару: 19.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 146, дата поставки товару: 21.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 5 000 кг, місце постачання: м. Вінниця, вул. Некрасова, буд. 72, дата поставки товару: 18.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 7 000 кг, місце постачання: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 46, дата поставки товару: 20.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 55, дата поставки товару: 22.07.2022 року.

- поставка товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Харків, вул. Семінарська, буд. 22, дата поставки товару: 25.07.2022 року;

- поставка товару в кількості 10 000 кг, місце постачання: м. Золочів, вул. Січових Стрільців, буд. 2, дата поставки товару: 19.07.2022 року;

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідач взятий на себе за спірним Договором обов`язок щодо вчасної поставки передбаченого цією угодою товару в установлені заявкою від 14.07.2022 року № 78/8/2-1007 строки виконав неналежним чином, поставивши позивачу:

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032628 товар у кількості 3 000 кг на суму 81 000,00 грн. (місце постачання: м. Олександрія, вул. Діброви, буд. 77/95) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 16 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032587 товар у кількості 5 000 кг на суму 135 000,00 грн. (місце постачання: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 8А) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 12 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032612 товар у кількості 20 000 кг на суму 540 000,00 грн. (місце постачання: м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 38) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 18 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032630 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Одеса, Люстдорфська дорога, 7) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 16 днів);

- за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032493 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Запоріжжя, вул. Військбуд, буд. 123) - 05.08.2022 року (з простроченням поставки на 16 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032596 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Львів, вул. Стрийська, буд. 146) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 17 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032507 товар у кількості 5 000 кг на суму 135 000,00 грн. (місце постачання: м. Вінниця, вул. Некрасова, буд. 72) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 20 днів);

- за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032503 товар у кількості 7 000 кг на суму 189 000,00 грн. (місце постачання: м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 46) - 05.08.2022 року (з простроченням поставки на 15 днів);

- за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032498 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Павлоград, вул. Заводська, буд. 55) - 05.08.2022 року (з простроченням поставки на 13 днів);

- за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032499 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Харків, вул. Семінарська, буд. 22) - 05.08.2022 року (з простроченням поставки на 10 днів);

- за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032600 товар у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн. (місце постачання: м. Золочів, вул. Січових Стрільців, буд. 2) - 08.08.2022 року (з простроченням поставки на 19 днів).

Враховуючи прострочення відповідачем поставки погодженого сторонами товару, позивач нарахував пеню в загальному розмірі 42 741,00 грн. та звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача означеної суми цієї штрафної санкції.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки позивачу товару в строк, визначений за домовленістю сторін та вказаний у заявці від 14.07.2022 року № 78/8/2-1007, а прострочення виконання цього зобов`язання за кожною з поставок склало від 10 до 20 календарних днів.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем обов`язку щодо поставки замовнику передбаченого укладеним між сторонами Договором і заявкою від 14.07.2022 року № 78/8/2-1007 товару, позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД" 42 741,00 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну поставку продукції по кожній спірній видатковій накладній у період з 19.07.2022 року по 07.08.2022 року на відповідну зазначену в таких накладних вартість товару, поставка якого була прострочена.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 даної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 552 Цивільного кодексу України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, за порушення строків виконання зобов`язання, якщо інше не передбачено законом чи договором, стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Слід також зазначити, що штрафні санкції, передбачені частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, застосовуються у разі порушення строків виконання негрошового зобов`язання.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 903/545/17 від 11.05.2018.

Судом встановлено, що позивач відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки, і виконання його грошових зобов`язань фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру пені безпосередньо в укладеному між ними договорі.

У пункті 8.3 Договору сторони погодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

З наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останній фактично нарахував загальну суму пені у розмірі 42 741,00 грн., з яких:

- 1 296,00 грн. - пеня, нарахована за 16 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032628 у кількості 3 000 кг на суму 81 000,00 грн.;

- 1 620,00 грн. - пеня, нарахована за 12 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032587 у кількості 5 000 кг на суму 135 000,00 грн.;

- 9 720,00 грн. - пеня, нарахована за 18 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032612 у кількості 20 000 кг на суму 540 000,00 грн.;

- 4 320,00 грн. - пеня, нарахована за 16 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032630 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.;

- 4 320,00 грн. - пеня, нарахована за 16 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032493 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.;

- 4 590,00 грн. - пеня, нарахована за 17 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032596 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.;

- 2 700,00 грн. - пеня, нарахована за 20 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032507 у кількості 5 000 кг на суму 135 000,00 грн.;

- 2 835,00 грн. - пеня, нарахована за 15 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032503 у кількості 7 000 кг на суму 189 000,00 грн.;

- 3 510,00 грн. - пеня, нарахована за 13 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032498 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.;

- 2 700,00 грн. - пеня, нарахована за 10 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 05.08.2022 року № БФ-0032499 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.;

- 5 130,00 грн. - пеня, нарахована за 19 днів прострочення поставки товару за видатковою накладною від 08.08.2022 року № БФ-0032600 у кількості 10 000 кг на суму 270 000,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його арифметично вірним та таким, що відповідає положенням чинного законодавства та умовам Договору, у той час як відповідачем контррозрахунку заявленої до стягнення суми пені надано суду не було, як і не наведено обґрунтованих доводів щодо арифметичних дефектів виконаного позивачем розрахунку.

Частиною 3 статті 13 та частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасної поставки товару за Договором чи добровільного погашення заявленої до стягнення суми пені.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також зважаючи на неналежне виконання відповідачем взятих на себе обов`язків за Договором, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БС-ФУД" (04074, місто Київ, вулиця Лугова (Оболонський р-н), будинок 13; код ЄДРПОУ 44371778) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 42 741 (сорок дві тисячі сімсот сорок одну) грн. 00 коп. пені та 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.01.2024 року.

Суддя В.С. Ломака