Рішення

від 16.01.2024 по справі 917/1930/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2024 Справа № 917/1930/23

за позовною заявою Приватного підприємства "Тех-Маш" вул. Івана Мазепи, 22/9, Кременчук, Полтавська область, 39600

до Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Вікта Д" вул. Івана Мазепи 8 Б, Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 485164,82 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О

Представники сторін: згідно протоколу

Приватне підприємство "Тех-Маш" звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальність "Компанія "Вікта Д" про стягнення 485164,82 грн.

Ухвалою від 02.11.2023р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 23.11.23, запропонувати відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 02.11.2023р. було 06.11.2023 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за адресою, що зазначена в позовній заяві. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду було повернуто поштовим відділення на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адреса, що зазначена в позовній заяві, є місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою від 23.11.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 14.12.2023 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

У підготовчому засіданні, 14.12.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 14.12.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Відповідач явку представників в судове засідання 14.14.23 не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Суд враховує, що з метою повідомлення учасників справи про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду у справі були направлені судом рекомендованими листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача (копія ухвали направлена за адресою реєстрації: місцезнаходження: вул. Івана Мазепи 8 Б, Кременчук, Полтавська область, 39600, що співпадає з адресою, зазначеною позивачем у позові).

Копії ухвал суду, які направлялися за адресою відповідача, повернулися на адресу суду з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду» .

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Також, Відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзиву не подав.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Присутня в судовому засіданні представник позивача пред`явлені вимоги підтримала у повному обсязі, надала усні пояснення по суті позову.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 16.01.24р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

1грудня 2020 року між Приватним Підприємством «Тех-маш» (далі за текстом - Замовник або Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вікта Д» (далі за текстом Виконавець або Відповідач) було укладено договір № 01/12/20-01 (далі за текстом - Договір) про організацію внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язаних з цим послугах.

Складаючи Акти надання послуг за вказаним Договором Виконавець включив до вартості послуг також суми податку на додану вартість:

Акт надання послуг № АСП-000001 від 12 березня 2021 року на суму 46 762,50 грн в т.ч. ПДВ 9 352,50 грн.

Акт надання послуг № АСП-000002 від 19 березня 2021 року на суму 73 831,33 грн в т.ч. ПДВ 14 766,27 грн.

Акт надання послуг № АСП-000003 від 26 березня 2021 року на суму 219 516,38 грн в т.ч. ПДВ 43 903,27 грн.

Акт надання послуг № АСП-000004 від 30 березня 2021 року на суму 73 303,97 грн в т.ч. ПДВ 14 660,79 грн.

Акт надання послуг № АСП-000005 від 02 квітня 2021 року на суму 78 328,75 грн в т.ч. ПДВ 15 665,75 грн.

Акт надання послуг № АСП-000007 від 07 квітня 2021 року на суму 24 203,67 грн в т.ч. ПДВ 4 840,73 грн.

Акт надання послуг № АСП-000008 від 14 квітня 2021 року на суму 10 500,00 грн в т.ч. ПДВ 2 100, 00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000009 від 17 квітня 2021 року на суму 12 274,50 грн в т.ч. ПДВ 2 454,90 грн.

Акт надання послуг № АСП-000009 від 17 квітня 2021 року на суму 12 274,50 грн в т.ч. ПДВ 2 454,90 грн.

Акт надання послуг № АСП-000010 від 17 квітня 2021 року на суму 48 052,30 грн в т.ч. ПДВ 9 610,46 грн.

Акт надання послуг № АСП-000011 від 20 квітня 2021 року на суму 42 456,83 грн в т.ч. ПДВ 8 491,37 грн.

Акт надання послуг № АСП-000013 від 28 квітня 2021 року на суму 31 956,10 грн в т.ч. ПДВ 6 391,22 грн.

Акт надання послуг № АСП-000012 від 28 квітня 2021 року на суму 23 496,90 грн в т.ч. ПДВ 4 699,38 грн.

Акт надання послуг № АСП-000014 від 30 квітня 2021 року на суму 45 893,25 грн в т.ч. ПДВ 9 178,65 грн.

Акт надання послуг № АСП-000015 від 18 травня 2021 року на суму 157 262,05 грн в т.ч. ПДВ 31 452,41 грн.

Акт надання послуг № АСП-000016 від 19 травня 2021 року на суму 53 271,75 грн в т.ч. ПДВ 10 654,35 грн.

Акт надання послуг № АСП-000017 від 22 травня 2021 року на суму 78 560,25 грн в т.ч. ПДВ 15 712,05 грн.

Акт надання послуг № АСП-000018 від 28 травня 2021 року на суму 157 757,48 грн в т.ч. ПДВ 31 551,50 грн.

Акт надання послуг № АСП-000019 від 30 травня 2021 року на суму 7 891,25 грн в т.ч. ПДВ 1 578,25 грн.

Акт надання послуг № АСП-000021 від 04 червня 2021 року на суму 53 980,65 грн в т.ч. ПДВ 10 796,13 грн.

Акт надання послуг № АСП-000022 від 05 червня 2021 року на суму 78 843,35 грн в т.ч. ПДВ 15 768,67 грн.

Акт надання послуг № АСП-000023 від 15 червня 2021 року на суму 4 375,00 грн в т.ч. ПДВ 875,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000024 від 15 червня 2021 року на суму 78 277,15 грн в т.ч. ПДВ 15 655,43 грн.

Акт надання послуг № АСП-000025 від 19 червня 2021 року на суму 148 698,28 грн в т.ч. ПДВ 29 739,66 грн.

Акт надання послуг № АСП-000026 від 17 червня 2021 року на суму 9 190,95 грн в т.ч. ПДВ 1 838,19 грн.

Акт надання послуг № АСП-000027 від 19 червня 2021 року на суму 40 367,60 грн в т.ч. ПДВ 8 073,52 грн.

Акт надання послуг № АСП-000028 від 19 червня 2021 року на суму 875,00 грн в т.ч. ПДВ 175.0 грн.

Акт надання послуг № АСП-000029 від 23 червня 2021 року на суму 5 250,00 грн в т.ч. ПДВ 1 050,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000030 від 25 червня 2021 року на суму 79 338,78 грн в т.ч. ПДВ 15 867,76 грн.

Акт надання послуг № АСП-000031 від 29 червня 2021 року на суму 3 500,00 грн в т.ч. ПДВ 700.00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000033 від 03 липня 2021 року на суму 9 333,33 грн в т.ч. ПДВ 1 866,67 грн.

Акт надання послуг № АСП-000034 від 07 липня 2021 року на суму 50 912,40 грн в т.ч. ПДВ 10 182,48 грн.

Акт надання послуг № АСП-000035 від 10 липня 2021 року на суму 83 550,00 грн в т.ч. ПДВ 16 710,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000036 від 10 липня 2021 року на суму 7 000 грн в т.ч. ПДВ 1 400 грн.

Акт надання послуг № АСП-000038 від 17 липня 2021 року на суму 19 418,50 грн в т.ч. ПДВ З 833,70 грн.

Акт надання послуг № АСП-000037 від 18 липня 2021 року на суму 50 912,.40 грн в т.ч. ПДВ 10 182,48 грн.

Акт надання послуг № АСП-000044 від 18 липня 2021 року на суму 47 589,00 грн в т.ч. ПДВ 9 517,80 грн.

Акт надання послуг № АСП-000039 від 23 липня 2021 року на суму 62 475,00 грн в т.ч. ПДВ 12 495,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000040 від 24 липня 2021 року на суму 40 378,80 грн в т.ч. ПДВ 8 075,76 грн.

Акт надання послуг № АСП-000041 від 28 липня 2021 року на суму 63 225,00 грн в т.ч. ПДВ 12 645,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000042 від 29 липня 2021 року на суму 60 860,80 грн в т.ч. ПДВ 12 172,16 грн.

Акт надання послуг № АСП-000043 від 30 липня 2021 року на суму 66 214,72 грн в т.ч. ПДВ 13 242,94 грн.

Акт надання послуг № АСП-000046 від 04 серпня 2021 року на суму 52 943,30 грн в т.ч. ПДВ 10 588,66 грн.

Акт надання послуг № АСП-000045 від 04 серпня 2021 року на суму 62 715,30 грн в т.ч. ПДВ 12 543,06 грн.

Акт надання послуг № АСП-000047 від 12 серпня 2021 року на суму 100 420,43 грн в т.ч. ПДВ 20 084,09 грн.

Акт надання послуг № АСП-000049 від 14 серпня 2021 року на суму 63 157,50 грн в т.ч. ПДВ 12 631,50 грн.

Акт надання послуг № АСП-000048 від 14 серпня 2021 року на суму 50 165,10 грн в т.ч. ПДВ 9 033,02 грн.

Акт надання послуг № АСП-000050 від 16 серпня 2021 року на суму 100 510,65 грн в т.ч. ПДВ 20 102,13 грн.

Акт надання послуг № АСП-000051 від 18 серпня 2021 року на суму 113 062,60 грн в т.ч. ПДВ 22 612 грн.

Акт надання послуг № АСП-000052 від 20 серпня 2021 року на суму 113 876,00 грн в т.ч. ПДВ 22 775,20 грн.

Акт надання послуг № АСП-000053 від 22 Серпня 2021 року на суму 71 500, 73 грн в т.ч. ПДВ 14 300,15 грн.

Акт надання послуг № АСП-000054 від 28 серпня 2021 року на суму 71 415,30 грн в т.ч. ПДВ 14 283,06 грн.

Акт надання послуг № АСП-000055 від 31 серпня 2021 року на суму 111 400,00 грн в т.ч. ПДВ 22 280 грн.

Акт надання послуг № АСП-000056 від 03 вересня 2021 року на суму 27 800,00 грн в т.ч. ПДВ 5 560,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000057 від 05 вересня 2021 року на суму 71 856,45 грн в т.ч. ПДВ 14 371,29 грн.

Акт надання послуг № АСП-000058 від 13 вересня 2021 року на суму 72 871,20 грн в т.ч. ПДВ 14 574,24 грн.

Акт надання послуг № АСП-000059 від 23 вересня 2021 року на суму 56 539,28 грн в т.ч. ПДВ 11 307,86 грн.

Акт надання послуг № АСП-000060 від 26 вересня 2021 року на суму 41 776,80 грн в т.ч. ПДВ 8 255,36 грн.

Акт надання послуг № АСП-000062 від 27 вересня 2021 року на суму 13 858,65 грн в т.ч. ПДВ 2 771,73 грн.

Акт надання послуг № АСП-000061 від 27 вересня 2021 року на суму 64 195,00 грн в т.ч. ПДВ 12 839,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000063 від 28 вересня 2021 року на суму 27 918,15 грн в т.ч. ПДВ 5 583,63 грн.

Акт надання послуг № АСП-000064 від 01 жовтня 2021 року на суму 58 255,20 грн в т.ч. ПДВ 11 651,04 грн.

Акт надання послуг № АСП-000065 від 03 жовтня 2021 року на суму 43 430,40 грн в т.ч. ПДВ 8 686,08 грн.

Акт надання послуг № АСП-000066 від 05 жовтня 2021 року на суму 28 214,40 грн в т.ч. ПДВ 5 762,88 грн.

Акт надання послуг № АСП-000067 від 11 жовтня 2021 року на суму 69 895,80 грн в т.ч. ПДВ 13 979,16 грн.

Акт надання послуг № АСП-000068 від 14 жовтня 2021 року на суму 12 765,00 грн в т.ч. ПДВ 1 553,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000069 від 19 жовтня 2021 року на суму 56 037,15 грн в т.ч. ПДВ 11 207,43 грн.

Акт надання послуг № АСП-000070 від 20 жовтня 2021 року на суму 25 530,00 грн в т.ч. ПДВ 5 106,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000071 від 26 жовтня 2021 року на суму 24 080,00 грн в т.ч. ПДВ 4 816,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-000072 від 26 жовтня 2021 року на суму 56 639,70 грн в т.ч. ПДВ 11 327,94 грн.

Акт надання послуг № АСП-000073 від 03 листопада 2021 року на суму 35 500,00 грн в т.ч. ПДВ 7 100,00 грн.

Акт надання послуг № АСП-00007 від 05 листопада 2021 року на суму 34 500,00 грн в т.ч. ПДВ 6 900,00 грн.

Таким чином, вартість наданих послуг включала загальну суму ПДВ у розмір 976 371 грн 11 коп.

Позивач вказує, що Виконавець за Договором був зобов`язаний у вищезгадані скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ - 976 371 грн 11 коп., але в порушення приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України зареєстрував податкові накладні на суму 491 206 грн 29 коп. За серпень, вересень, жовтень та листопад 2021. року у Замовника та у Єдиному реєстрі податкових накладних взагалі відсутня інформація про складання чи намагання зареєструвати податкові накладні Виконавцем.

Таким чином, за твердженням позивача, Виконавець порушуючи статтю 201 ПК України, не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 485 164, 82 грн.

Позивач вказує, що внаслідок такої бездіяльності Виконавця Замовник за Договором зазнав значних збитків. Протиправний характер поведінки Виконавця полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов`язку зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого Замовником та не отриманого Замовником внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) Виконавця. Неотримання податкового кредиту підтверджується податковими деклараціями за березень - жовтень 2021 року та січень 2022 року.

У зв`язку із наведеним, оскільки Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, і позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 485 164,82 грн, яка фактично є збитками цієї особи, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Безпосереднім предметом розглядуваної справи є відшкодування збитків, завданих позивачу недотриманням відповідачем своїх зобов`язань обумовлених договором щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, що призвело до позбавлення позивача права на податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 485 164,82 гривень.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ( далі за текстом - ПК України) платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 ст. 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 15 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, Виконавець за Договором був зобов`язаний у вищезгадані строки скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні на загальну суму ПДВ - 976 371 грн 11 коп.

Водночас, як стверджує позивач та не спростовує відповідач, в порушення приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України відповідач зареєстрував податкові накладні на суму 491 206 грн 29 коп. За серпень, вересень, жовтень та листопад 2021. року у Замовника та у Єдиному реєстрі податкових накладних взагалі відсутня інформація про складання чи намагання зареєструвати податкові накладні Виконавцем.

Таким чином, Виконавець порушуючи статтю 201 ПК України, не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 485 164, 82 грн (обгрунтований розрахунок ціни позову додано до позову).

Верховний Суд звертає увагу, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків (постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22).

Таким чином, юридичний інтерес позивача до виконання відповідачем його обов`язків перед державою щодо дотримання податкового законодавства полягає в тому, що від того чи буде відповідачем дотримано відповідні вимоги залежать майнові, економічні інтереси самого позивача, як особи, що в залежності від дотримання відповідачем відповідних вимог, зможе або скористатися правом на віднесення сплаченої суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, або втратить таку можливість, що, відповідно, призведе до майнових втрат у розмірі суми ПДВ, що відображено у податковій накладній, яка не була належним чином зареєстрована відповідачем, внаслідок чого позивач втрачає право на зменшення своїх податкових зобов`язань на суму податкового кредиту, що дорівнює сумі ПДВ, відображеній в незареєстрованій податковій накладній.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Як вже зазначалось, позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних з ПДВ у ЄРПН, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, фактично втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 485 164, 82 гривень, через що поніс прямі фінансові збитки на вказану суму.

Доказів на підтвердження складення та реєстрації відповідачем податкових накладних в ЄРПН щодо поставки (оплати) товару (ПДВ 485 164, 82 грн.) матеріали справи не містять.

На підставі викладеного господарський суд погоджується з доводами позивача, що відповідач не виконав (не надав доказів виконання) вимоги статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних, у зв`язку з цим позивач позбавлений можливості включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 485 164, 82 грн.

При цьому, хоча обов`язок виконавця послуги зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку в публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем послуги, невиконання такого обов`язку фактично завдало збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).

Відтак, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивачем та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 10.01.2022 у справі №910/3338/21.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.

У пункті 15 цієї ж постанови Верховний суд зазначив: "Таким чином, Відповідач з порушенням вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував податкові накладні, у зв`язку з чим Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 1 541 930,45 грн. З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення".

Аналогічні за змістом висновки наведені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22:

"п. 5.27. Верховний Суд не погоджується із доводами колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в ухвалі від 11.01.2023 у цій справі, про необхідність відступу від висновків, що містяться у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/20686/20 про те, що факт вчинення відповідачем податкового правопорушення може бути підтверджений лише чинними матеріалами податкової перевірки (актом або рішенням) відповідного контролюючого органу, наділеного повноваженнями здійснювати перевірку дотримання податкового законодавства.

У постановах Верховного Суду, на які послалася колегія суддів в ухвалі від 11.01.2023 (від 03.12.2018 у справі №908/76/18, від 10.01.2022 у справі №910/3338/21), а також у постановах Верховного Суду, які були ухвалені після передачі цієї справи на розгляд палати (від 31.01.2023 у справі №904/72/22, від 19.04.2023 у справі №906/824/21), висновок про наявність підстав та умов для стягнення збитків був зроблений через те, що судами був встановлений факт порушення відповідачем господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором). Цей висновок був зроблений за умов очевидності факту податкового порушення (не реєстрації податкової накладної чи відмови податкового органу у такій у реєстрації).

Отже, факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни".

При цьому господарський суд враховує, що приписами статті 198 Податкового кодексу України передбачене право у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивач мав би можливість використати податковий кредит для зменшення податкового зобов`язання протягом 365 днів, який вже сплив.

З урахуванням наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 485 164, 82 грн. збитків.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 7 277,47 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Вікта Д» (39600, Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Івана Мазепи, будинок 8-Б, код ЄДРПОУ 41529533) на користь Приватного підприємства «Тех-Маш» (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. І. Мазепи, 22/9, код ЄДРПОУ 36618610) 485 164,82 грн збитків, 7 277,47 грн. витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.01.24 р.

Суддя Киричук О.А.