Рішення

від 18.01.2024 по справі 924/1149/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2024 р. Справа № 924/1149/23

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен - Полісся", м. Житомир

до товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" м. Хмельницький

про стягнення 52854,47 грн.

Представники сторін у судове засідання не викликались

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 03.11.2023р. відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 48283,60грн. боргу за поставлений товар, 4265,28грн. пені та 305,59грн. 3% річних. В обґрунтування позову вказує на невиконання ТОВ "Капабланка" зобов`язання щодо оплати отриманого товару відповідно до умов договору поставки №5302 від 12.05.2023р. Правовими підставами позову позивачем зазначені ст.ст. 11, 16, 22, 509, 510, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 625 ЦК України.

Відповідач у відзиві на позов від 15.11.2023р. повідомляє про сплату основного боргу в розмірі 482832,60грн. згідно платіжної інструкції від 31.10.2023р. Заперечує проти нарахування пені та 3% річних з огляду на відсутність формули розрахунку останніх. Крім того, вважає завищеними заявлені до стягнення витрати на правову допомогу у розмірі 8000грн.

26.12.2023р. від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 48283грн. у зв`язку із його сплатою.

Розглядом матеріалів справи встановлено таке.

12.05.2023р. між ТОВ "Рошен-Полісся" (постачальник) та ТОВ "Капабланка" (покупець) укладено договір поставки №5302 відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язаний поставити та передати у власність покупця товар в асортименті, упаковці та по цінам зазначеним у специфікаціях та/або видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах визначених цим договором.

Ціна на товар встановлюється у гривнях і узгоджується у підписаній обома сторонами специфікації. У ціну включається вартість упаковки. Загальна сума договору обумовлюється сумами, зазначеними у видаткових накладних на товар, що був поставлений за цим договором (п.п. 2.1 2.3).

Відповідно до п.п.3.3.3 договору факт прийняття покупцем товару та підписання видаткових накладних є доказом того, що товар передано у власність покупцю.

Покупець зобов`язаний сплачувати постачальнику гроші за товар у строк, що не перевищує 21 (двадцять один) календарний день. Строк оплати починає відраховуватись з дня підписання видаткової накладної покупцем (п.4.1 договору).

Згідно п.8.4 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір підписано разом із протоколом розбіжностей та скріплено печатками товариств.

Позивачем на підставі видаткових накладних РН - 00059670, РН - 00059677, РН - 00059678, РН - 00059647, РН - 00059689 від 04.07.2023, РН - 00060100, РН - 00060099 від 05.07.2023, РН - 00065489 від 19.07.2023 поставлено відповідачу товар на загальну суму 48283,60грн., вартість якого відповідачем сплачена 31.10.2023 згідно платіжної інструкції №11553.

Відповідачем також нараховані та заявлені до стягнення 4265,28грн пені та 305,59грн. 3% річних за період з 10.08.2023 по 25.10.2023.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають із договорів поставки. Так, на підставі договору № 5302 від 12.05.23р. та видаткових накладних позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 48283,60грн.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу, який згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України застосовується також до договорів поставки. Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Частиною 1 ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Судом береться до уваги, що відповідачем, після звернення позивача із даним позовом до суду, 31.10.2023 згідно платіжної інструкції №11553 сплачено основний борг в сумі 48283,60грн. Відповідно в цій частині провадження підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 305,59грн. 3%річних за період з 10.08.2023р. по 25.10.2023.

Перевіривши розрахунок 3% річних у системі "Законодавство" суд встановив його правильність та правомірність нарахування. Тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 4265,28грн. пені за період з 10.08.2023р. по 14.09.2023р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п.8.4 договору у випадку порушення строку оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З`ясуванням матеріалів справи судом встановлено, що відповідач прострочив оплату отриманого товару.

Суд перевірив розрахунок позивача у системі "Законодавство" та встановив його правильність та правомірність нарахування, а тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному розмірі.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.4 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 8000грн.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно долучених до справи доказів, надання ТОВ "Рошен-Полісся" правничої допомоги адвокатом Чернишем О.М. у справі №924/1149/23 підтверджується належним чином завіреними копіями додаткового договору №8 від 20.10.2023р. до договору про надання адвокатських послуг №03/2015-АБ від 01.11.2015р., ордеру серія АМ №1067691 від 21.10.2023р., посвідчення адвоката від 10.02.2011р. №16, акту приймання передачі наданих послуг від 26.12.2023р.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до додаткового договору №8 від 20.10.2023р. до договору про надання адвокатських послуг № 03/205-АБ від 01.11.2015р. укладеному між ТОВ "Рошен - Полісся" (Замовник) та Адвокатським об`єднанням "Міжнародний правовий консалтинг" Виконавець зобов`язується надати Замовнику адвокатські послуги, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором. Порядок та строки надання послуг визначаються на підставі домовленості Сторін з урахуванням процесуальних строків встановлених законодавством України. Замовник погоджується на те, що виконання послуг за даним Договором може доручатися Виконавцем адвокатам та юристам на підставі договорів, ордерів та довіреностей. При цьому Виконавець несе повну відповідальність за дії осіб, яким він передоручив надання послуг за даним Договором (п.1).

Відповідно до п.2 Договору, Виконавець надає Замовнику наступні послуги: вивчає матеріали справи та надає інформацію про ймовірний прогнозований результат розгляду справи в суді; розробляє, підписує та подає позовну заяву до суду та додані до неї документи щодо стягнення заборгованості, неустойки, трьох відсотків річних та інфляційних, з ТОВ "Капабланка" (код ЄДРПОУ 44457650) за товар, поставлений ТОВ "Рошен-Полісся" на користь ТОВ "Капабланка" на виконання Договору поставки №5302 від 12.05.2023 року; має право завіряти копії документів, які подає до суду в якості доказів по справі; представляє інтереси Замовника у суді першої інстанції з усіма правами наданими Замовнику, як Позивачу, у тому числі з правом підпису та подачі процесуальних документів до суду; здійснює збір доказів необхідних для належного виконання Виконавцем своїх обов`язків за даним Договором; представляє інтереси Замовника в установах, організаціях будь-якої форми власності та державних органах та органах місцевого самоврядування, з метою збору доказів по справі; здійснює платежі необхідні для виконання своїх повноважень за даним Договором.

Вартість послуг, що надаються за даним Договором визначається Сторонами за результатами їх надання та фіксується в Акті прийому-передачі наданих послуг. Станом на дату укладання даного Договору Сторони погодили, вартість послуг, які будуть надані за даним Договором складає 8000 грн. 00 коп. Дану суму Замовник сплачує Виконавцю на умовах передоплати на протязі п`яти робочих днів від дати укладання даного Договору.

Відповідно до Акту прийому-передачі наданих послуг від 26.12.2023р. на виконання умов додаткового договору №8 від 20.10.2023 за період з 23.10.2023 по 26.12.2023 АО "МКП" надало ТОВ "Рошен - Полісся" наступні послуги: збір доказів по справі 1 год; підготовка позовної заяви, підготовка копії документів додатків до позовної заяви, подання позовної заяви 5год; підготовка заяви по суті справи та надсилання її до суду 2год. Вартість наданих послуг визначена сторонами за договірною ціною і становить 8000грн.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 цього Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Такі правові висновки викладені у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).

Верховний Суд у постанові від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 вказав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

З урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, предмет спору, ураховуючи критерії співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, пояснень та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 8 000грн. є завищеними, та дійшов висновку про стягнення цих витрат у розмірі 3 000 грн.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5, код ЄДРПОУ 44457650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен Полісся" (м. Житомир, проспект Незалежності, 188, код ЄДРПОУ 37390603) 4265,28грн. (чотири тисячі двісті шістдесят п`ять гривень 28 коп.) пені, 305,59грн. (триста п`ять гривень 59коп.) 3% річних, 232,11грн. (двісті тридцять дві гривні 11коп.) витрат на оплату судового збору, 3000 (три тисячі гривень) витрат на надання професійної правничої допомоги.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 48283,60грн. боргу закрити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

СуддяМ.Є. Муха

Віддруковано 1 примірник до матеріалів справи.

Позивачу та відповідачу направлено до електронного кабінету