УХВАЛА
18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/702/22 (908/1478/22)
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б.,- головуючий, Верхогляд Т.А., Чередко А.Є)
та рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 (суддя Сушко Л.М.)
у справі № 908/702/22 (908/1478/22)
за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області
до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрейд НСК"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрост-інвест"; 4) ОСОБА_1 , 5) ОСОБА_2 ,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватного нотаріуса Мазур Яни Володимирівни
про визнання недійсним розподільчого балансу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності
в межах справи № 908/702/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Філтон Макс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техномаш"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області) 28.12.2023 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023, якою залишено без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі № 908/702/22 (908/1478/22).
Здійснивши перевірку касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.
ГУ ДПС у Запорізькій області, звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, скаржник зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду, викладених у постановах від у постановах від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19(905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16 щодо того, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. Разом з тим, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.
З огляду на викладене касаційна скарга ГУ ДПС у Запорізькій області підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1.Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 та рішення Господарського суду Запорізької області від 31.01.2023 у справі №908/702/22 (908/1478/22) залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
3. Роз`яснити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Картере
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2024 |
Оприлюднено | 19.01.2024 |
Номер документу | 116382468 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні