Постанова

від 08.11.2007 по справі 12/565-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД  

СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.07

          Справа №12/565-07.

за

позовом: Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківськомурайоні 

до

відповідача:  Приватного підприємця  ОСОБА_1, м. Суми

Про  стягнення 487 грн. 50 коп. 

СУДДЯ  КОСТЕНКО Л.А.

Представники

сторін присутні в судовому засіданні:

Від

позивача - Бабченко  С.Г. (дов. б/н віщд

03.01.2007 р.)

Від

відповідача - не з»явився

За

участю секретаря судового засідання Будко О.В.

З

1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства

України.

         Відповідно до п.6 Прикінцевих та

перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до початку

діяльності окружного адміністративного суду, справи, підвідомчі господарським

судам відповідно до господарського процесуального кодексу України 1991 року,

вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу

адміністративного судочинства України. При цьому, підсудність таких справ

визначається Господарським процесуальним кодексом України. 

          Відповідно із ст. 3 Кодексу

адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції -

переданий на вирішення  адміністративного

суду  публічно-правовий спір, у

якому  хоча б  однією зі сторін є орган виконавчої влади,

орган місцевого  самоврядування, їхня

посадова особа або інший суб»єкт, який здійснює владні  управлінські функції на основі законодавства,

в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Позивач

є суб»єктом владних повноважень, тому справа підлягає розгляду за правилами

Кодексу адміністративного судочинства України.

Суть

спору: Позивач просить суд  стягнути з

відповідача на користь позивача 487 грн. 50 коп. заборгованості по сплаті

страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування, яка

виникла  за період з 01.07.2007 р. по

21.09.2007 року відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003р. із змінами та доповненнями.

Відповідач

відзиву на позов не подав,  в засідання

суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином,

тому згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа

розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач

- Приватний підприємець  ОСОБА_1

відповідно до ст. 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне

пенсійне  страхування”,  зареєстрований як платник страхових внесків

на обов”язкове державне пенсійне страхування та зобов”язаний самостійно

сплачувати визнане ним зобов”язання.

Згідно

п. 1 ст. 19 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне  страхування” для платників страхових внесків

об”єктом оподаткування є фактичні витрати на оплату праці працівникам.

Порядок

обчислення внесків на фактичні витрати на оплату праці встановлений п. 5

Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими

особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до

Пенсійного фонду України, затвердженої 

постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1,

зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004р. за № 64/8663.

Відповідач

у встановлені строки зобов”язаний подавати позивачу розрахунки зобов”язання зі

сплати внесків  на обовязкове державне

пенсійне страхування, в яких самостійно визначає розмір зобов”язань перед

Пенсійним фондом, але порушує строки сплати зазначеного платежу.

Відповідно

до ч. 2 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне  страхування” суми страхових внесків своєчасно

не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону,

вважаються  простроченою заборгованістю

зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Позивач

в судовому засіданні подав заяву про зменшення суми позову, повідомивши, що

відповідач сплатив частину боргу, залишок на день розгляду справи складає 190

грн. 94 коп.

Факт

заборгованості відповідача по сплаті внесків на обов'язкове державне пенсійне

страхування повністю підтверджується розрахунком суми позову, розрахунком суми

страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування,  заявою про зменшення суми позову, та іншими

документами, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким

чином, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед Управлінням

Пенсійного фонду України Ковпаківському районі    становить 190  грн. 94 коп. і оскільки відповідач не подав

ні доказів погашення  заборгованості, ні

аргументованих заперечень проти зазначених вимог, тому вимоги позивача

визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На

підставі викладеного, керуючись  ст. ст.

158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства  України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1.  Позов задовольнити.

2.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь

Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі ( м. Суми, вул.

Шкільна,17,  код 22977089) -  190 грн. 94 коп.  податкової заборгованості.

3.  Видати 

виконавчий лист після набрання постановою  законної сили.

 4. Постанова суду може бути оскаржена в

порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до

якого, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції

подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна  скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про

апеляційне оскарження до Харківського апеляційного адміністративного суду через

господарський суд Сумської області.

          5. 

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

постанова суду  першої інстанції, якщо

інше не встановлено цим  Кодексом,

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі

подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає

законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.