Рішення

від 17.01.2024 по справі 214/5519/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/5519/23

2/214/1656/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

17 січня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-34» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

встановив:

позивач ЖБК «Рассвет-34» звернувся до суду із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги, що виникла по АДРЕСА_1 , станом на 01.07.2023 у сумі 20283,93 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по сплаті за вказані послуги. В обґрунтування вимог зазначено, що позивач є неприбутвовою організацією громадян, яка створена з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного житлового будинку, а також для наступної експлуатації та управління будинком АДРЕСА_2 та утримання прибудинкової території за кошти членів кооперативу. З метою реалізації зазначеної мети ЖБК «Рассвет-34» було укладено договори з постачальниками відповідних послуг (опалення, вода, водовідведення, вивіз сміття, обслуговування ліфта) в наслідок чого має відповідні зобов`язання по їх сплаті. Дані послуги отримують члени кооперативу/власники та користувачі квартир та зобов`язувані сплачувати їх вартість кооперативу, який у свою чергу у подальшому перераховує їх постачальникам комунальних послуг відповідно до наявних зобов`язань. Відповідач по справі є власником квартири АДРЕСА_3 та користується житлово-комунальними послугами, які забезпечує відповідачу позивач ЖБК «Рассвет-34». При цьому відповідач своєчасно та в повному обсязі кошти за надані послуги не сплачував, в результаті чого утворилась заборгованість у заявленому позивачем розмірі, яку останній просить стягнути на його користь з ваідповідача.

Ухвалою суду від 25 серпня 2023 року прийнято до розгляду справу, розгляд ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача у своєму клопотанні просить провести розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилися, не повідомив причини неявки, відзиву на позов не подав.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Частиною четвертою статті 223 ЦПК України установлено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення таких причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути в порядку заочного розгляду цивільну справу.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Як встановлено судом та не оспорюється учасниками процесу, відповідач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.1995 є власником квартири АДРЕСА_4 та споживачем житлово-комунальних послуг за вказаною адресою, надання яких забезпечує позивач.

Згідно статті 162 Житлового кодексу України, плата за користування житловим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строк внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату ї плату за комунальні послуги.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктами 1, 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У період 01.01.2004 по 01.07.2023 за адресою: АДРЕСА_1 позивачем надавалися житлово-комунальні послуги, плата за надання яких нараховувалася за затвердженими в установленому порядку тарифами, що не спростовано відповідачем у судовому засіданні.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача, сума заборгованості за житлово-комунальні послуги за вказаний період становить 20283,93 грн.

Оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», тощо, відповідач має зобов`язання перед позивачем по оплаті комунальних платежів.

Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 ЦК України).

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження, суду не надав, враховуючи, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, оскільки збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду та кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (статті 12,13 ЦПК України), суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Тому підлягають відшкодуванню позивачу понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн., що сплачений ним при подачі заяви про видачу судового наказу та позовної заяви до суду.

Керуючись статею 162 ЖК України, статями 509, 625 ЦК України, статями 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_5 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Рассвет-34» (код ЄДРПОУ 21929846, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, м-н. Сонячний, буд. 36), заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 20283,93 грн. (двадцять тисяч двісті вісімдесят три грн. 93 коп.), що виникла за адресою: АДРЕСА_1 за період з 01.01.2004 по 01.07.2023 та у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору суму 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко