Рішення

від 17.01.2024 по справі 552/5061/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м.ПОЛТАВИ

Справа №552/5061/23

Провадження № 2/552/495/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.01.2024 року м. Полтава

Київський районний суд м. Полтава в складі:

судді Миронець - Мельничук О.К.,

за участю секретаря судового засідання Кумир О.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» про стягнення компенсації за невикористані відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

04.09.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м.Полтави з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» про стягнення компенсації за невикористані відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В своєму позові позивач просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» на її користь компенсацію за невикористані відпустки в сумі 6563,73 грн., та середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні з 25.02.2022 року по 25.08.2022 року у сумі 37170,73 грн.

Обгрунтовуючи це тим, що з 12.04.2021 року вона працювала на посаді помічника бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.».

24.02.2022 року її було звільнено з посади за угодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України ( наказ №38-К від 24.02.2022 року). Вказує, що останнє зарахування заробітної плати від ТОВ «Ю.К.М.» надійшло на її рахунок 20.06.2022 року. В день звільнення розрахунок з нею проведений не був.

Ухвалою суду від 20.09.2023 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з?явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.» свого представника в судове засідання не направили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Суд керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно достатті 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. ст.13,43,81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

З урахуванням вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогамист. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що позивач з 12.04.2021 року працювала на посаді помічника бухгалтера в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М.». 24.02.2022 року її було звільнено з посади за угодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України ( наказ №38-К від 24.02.2022 року). Вказує, що останнє зарахування заробітної плати від ТОВ «Ю.К.М.» надійшло на рахунок позивача 20.06.2022 року.

За ч. 1ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями ст.ст.117,237-1 цього Кодексу роз`яснив, що за ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року N 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Згідно з абз. 1 п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Враховуючи, що позивача було звільнено 25.02.2022 року (наступний день після звільнення), середня заробітна плата обчислюється з виплат, отриманих за два місяці роботи, а саме за січень та лютий 2022 року. Відповідно до довідки ОК-5 від 25.02.2023 року, середня заробітна плата становить 12853,50 грн.

Кількість робочих днів за період з 24.02.2022 року по 25.08.2022 року складає 107 дні. Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку за період з лютого 2022 року по серпень 2022 року включно дорівнює добутку середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів за час затримки і визначається як 347,39 грн. * 107 днів = 37170,73, які підлягають стягненню з відповідача.

Щодо стягнення компенсації за невикористану відпустку.

Згідно із ч. 1 ст. 83 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Ст. 74 КЗпП України встановлено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», який затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Згідно п. 7 розділу IV цього Порядку (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

При цьому, за змістом п. 4 розділу ІІІ цього Порядку, у разі розрахунку середньої заробітної плати за 12 місяців сума матеріальної допомоги та інших виплат не враховуються.

Варто зазначити, що позивач має двох малолітніх дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач була прийнята на роботу 12.04.2021 року, а звільнена 24.02.2022 року та не використала щорічні та додаткові відпустки. Судом встановлено, що останньою не було використано 22 дні щорічної відпустки та 9 днів додаткової відпустки, що становить 31 день.

Розраховуючи суму компенсації за невикористані відпустки згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з Державного реєстру загальнообов?язкового державного соціального страхування, відповідно до яких дохід за фактично відпрацьований період становить 67542, 98 грн., з даного розрахунку компенсація за невикористану відпустку за 31 день відпустки становить 6563,73 грн.

Отже, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, які підтверджені доказами,суд приходить висновку, що із відповідача на користь позивачки слід стягнути 6563,73 грн., невиплаченої компенсації за невикористану відпустку та середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні в сумі 37170,73 грн.

Відповідно до вимог ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача. Отже, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір в сумі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, Законом України «Про оплату праці», ЗУ «Про відпустки», Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 4, 47, 94, 115-117,232,233,238 КЗпП України, п ст.ст.13,76-80, 133, 141, 263-265,280 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«Ю.К.М.»про стягненнякомпенсації заневикористані відпусткита середньогозаробітку зачас затримкирозрахунку призвільненні задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М» (юридична адреса: м.Харків, вул.Червоні Ряди, буд.14, код ЄДРПОУ 34632565) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) компенсацію за невикористані відпустки в сумі 6563,73 грн., та середній заробіток за час затримки здійснення розрахунку при звільненні, в період з 25.02.2022 року по 25.08.2022 року у сумі 37170,73 грн., а всього 43734, 46 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М» (юридична адреса: м.Харків, вул.Червоні Ряди, буд.14, код ЄДРПОУ 34632565) на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СТОРОНИ ПО СПРАВІ:

Позивач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ю.К.М» (юридична адреса: м.Харків, вул.Червоні Ряди, буд.14, код ЄДРПОУ 34632565).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18 .01.2024 року.

Суддя Миронець Мельничук О.К.