ЄУ № 712/11557/23
Провадження № 2/712/588/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2024 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Стеценко О.С., за участю секретаря судового засідання Дубини В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича №33656 щодо стягнення з нього заборгованості в сумі 12935,00 грн. таким, що не підлягає виконанню, та стягнути судові витрати.
У обґрунтування позовної заяви зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. на підставі виконавчого напису № 33656 від 18.03.2021 було відкрито виконавче провадження № 66943195.
Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням норм закону, оскільки виконавчий напис вчинено не на підставі договору, що є нотаріально посвідченим, а тому підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 04 грудня 2023 року.
04 грудня 2023 року судове засідання відкладено до 17 січня 2024 року у зв`язку з неявкою відповідача та третіх осіб.
Позивач в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення або розгляду справи без його участі не надав.
Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення або розгляду справи без його участі не надав.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неявки до суду не повідомив, заяв про відкладення або розгляду справи без його участі не надав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18 березня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 1172 від 29.06.1999, вчинено виконавчий напис № 33656 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованості за кредитним договором № 2562741 від 30.09.2020 за період з 24.12.2020 по 27.02.2021 у сумі 12005,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту у сумі 2800,00 грн., простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом у сумі 8925,00 грн., простроченої заборгованості за комісією у сумі 280,00 грн. Плата за вчинення виконавчого напису стягнута зі стягувача та підлягає стягненню з боржника. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника складає 12935,00 грн.
На підставі вищезазначеного виконавчого напису 24.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66943195 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Постановами приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича від 27.09.2021 та 02.08.2023 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
24.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Дмитром Миколайовичем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, згідно якої з ОСОБА_1 підлягає до стягнення основна винагорода приватного виконавця у сумі 1293,50 грн.
За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - це надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення, а нотаріус задля вчинення виконавчого напису повинен дійти висновку, що з дня виникнення права вимоги у стягувача минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року, та, що подані стягувачем документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед ним.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах № 569/8884/17 від 14 серпня 2019 року, № 137/1666/16-ц від 29 березня 2019 року та № 201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року, а також Верховний Суд України у постанові № 6-887цс17 від 05 липня 2017 року.
Так, що стосується такої обов`язкової умови вчинення нотаріусом виконавчого напису як безспірність заборгованості, то характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками, якими є надані стягувачем документи згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а лише їх конкретизує.
З тексту виконавчого напису вбачається, що нотаріус керувався ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Таким чином, із моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 року була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).
10 грудня 2014 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Отже, на день вчинення виконавчого напису існувала можливість стягнення заборгованості за виконавчим написом нотаріуса лише за нотаріально посвідченими договорами.
Такий правовий висновок міститься у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду: від 21.10.2020 в справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 12.03.2020 в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15.04.2020 в справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18).
Суд також виходить з того, що, вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постанові від 27 березня 2019 року в справі №137/1666/16-ц.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року в справі № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду в справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж стовідсотково підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року в справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) зазначив, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
У Постанові КЦС ВС від 17.03.2021 у справі №361/1488/19 сформульована правова позиція про те, що безспірність документа, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Відповідно до правових висновків у Постанові КЦС ВС від 19.03.2021 у справі №750/3781/20, у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Відповідач в ході розгляду справи не надав суду будь-яких доказів наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису, а також підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань, які необхідні для вчинення виконавчого напису. Також до суду відповідачем не було надано кредитного договору № 2562741 від 30.09.2020.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивачем доведено та відповідачем не спростовано порушення встановленої законом процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса, що є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, то у порядку, передбаченому ст. 141 ЦПК України, він підлягає стягненню з відповідача.
Позивачем згідно квитанції № 0.0.3247518301.1 від 13.10.2023 сплачено судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1073,60 грн., згідно квитанції № 0.0.3247522476.1 від 13.10.2023 сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у сумі 536,80 грн., отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн. за подання позовної заяви та 536,80 грн. за заяву про забезпечення позову, а всього 1 610,40 грн.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282, 352-354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича №33656 щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 12935,00 грн.
Стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 610,40 грн. (одна тисяча шістсот десять гривень сорок копійок).
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів.
Третя особа: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місце знаходження за адресою: вул. Велика Бердичівська, буд. 35, м. Житомир.
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Дмитро Миколайович, місце знаходження за адресою: вул. Університетська, буд. 33, прим. 25, м. Черкаси.
Копію заочного рішення надіслати сторонам протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя: О.С. Стеценко
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 22.01.2024 |
Номер документу | 116389794 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них споживчого кредиту |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Стеценко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні