Рішення

від 18.01.2024 по справі 160/29622/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 рокуСправа №160/29622/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» (49127, м.Дніпро, вулиця Базова, будинок 4 Б, код ЄДРПОУ 19370604) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» до Дніпровської митниці, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1 від 10.08.2023 року;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000125.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для здійснення митного оформлення товару: «Частини ланцюгів шарнірних з чорних металів: Заготовка BLANK FOR OUTER PL (12A)-3.433 т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL (12A)-2.913 т .; Заготовка BLANK FOR OUTER PL TRD-38-50-I -1.372т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL TRD-38-50-I-0.965 т.; Заготовка BLANK FOR SPECIAL PL TRD-38-50 -I-3.008 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER TRD-3.996 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER 12A-6.262 т.; Всього-21.949 т. Виробник: «JOHNWAY TRADING CO.,LIMITED», країна виробництва CN, Торговельна марка «нема даних» товариство подало до Дніпровської митниці електронну митну декларацію № 23UA110170002714U7 від 10.08.2023 р. та визначило митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

Одночасно з ЕМД позивачем подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом за ціною договору.

Позивач також зауважив, що усі розбіжності, зазначені відповідачем, є формальними і безпідставними з огляду на те, що останній не вказав, які саме документи, що подавалися товариством при митному оформленні, містили розбіжності та/або ознаки підробки; не зазначив в рішенні розбіжності, які б стосувалися числових значень складових митної вартості товару.

В подальшому, Дніпровська митниця, на думку позивача, протиправно здійснила коригування митної вартості декларованого товару, прийнявши рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У зв`язку із незгодою із рішенням в порядку ч. 7ст. 55 Митного кодексу Україниподана нова митна декларація №23UA110170002724U1, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від17 листопада 2023 року судвідкрив провадження в адміністративній справі та призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1,2ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства Українизазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

04.12.2023 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що документи ,які підтверджують числові значенняскладових митної вартості, на підставі якихпроводивсярозрахунок митної вартості містяться розбіжностіта не містять всіхданих відповідно до обраного декларантом методу визначення митноївартості.

Узв`язкуіз неможливістюзастосуванняпершогометодувизначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовноперейдено до другорядних методіввизначення вартості товарів.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Українсько-латвійське товариство з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД»зареєстрованоза ідентифікаційним кодом юридичної особи 19370604.

01.03.2023року Українсько-латвійське товариство з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» (м.Дніпро) (покупець) уклало з компанією «JOHNWAY TRADING CO.,LIMITED» (China) (продавець) зовнішньоекономічний контракт№ UA20230301 на поставкутоварівв асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях, які є невід`ємною частиною цьогоконтракту.

10.04.2023 між продавцем та покупцем укладено Специфікацію №3 до контракту № UA20230301 від 01.03.2023 року.

Позивач банківськими переказами від 12.04.2023 року та від 12.06.2023 здійснив повну передплату продавцю згідно Специфікації №3 від 10.04.2023 на суму 27308,90 долари США.

Продавець виставив рахунок (інвойс) від 08.06.23 №UA20230608 на частину товарів з Специфікації №3 від 10.04.2023 на ту саму суму 26215, 30 долари США, яка була заявлена декларантом у митній декларації № 23UA110170002714U7.

10.08.2023 р. для митного оформлення в режимі імпорту товару «Частини ланцюгів шарнірних з чорних металів: Заготовка BLANK FOR OUTER PL (12A)-3.433 т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL (12A)-2.913 т .; Заготовка BLANK FOR OUTER PL TRD-38-50-I -1.372т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL TRD-38-50-I-0.965 т.; Заготовка BLANK FOR SPECIAL PL TRD-38-50 -I-3.008 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER TRD-3.996 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER 12A-6.262 т.; Всього-21.949 т.», що надійшов з Китаю за прямим контрактом із компанією-виробником «JOHNWAY TRADING CO.,LIMITED», позивач подав відповідачумитну декларацію № 23UA110170002714U7 із заявленою митної вартості за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, на підставі положень ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українивідповідачу поданий комплект документів, достатній для підтвердження заявленої митної вартості, серед яких були, зокрема:

1) зовнішньоекономічний контракт № UA20230301 від 01.03.2023;

2) специфікація №3 від 10.04.2023;

3) рахунок (інвойс) від 08.06.23 №UA20230608;

4) платіжні повідомлення SWIFT від 12.04.2023 року та від 12.06.2023;

5) договір транспортного експедирування № 26/06/23-БДМ від 26.06.2023;

6) рахунок на сплату транспортно - експедиційного обслуговування № 23080025 від 04.08.2023,

7) накладна CMR №32737;

8) довідка про транспортні витрати №040823 - MEDUF4549335 від 04.08.2023.

10.08.2023 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1, за яким митна вартість товару №1 «Частини ланцюгів шарнірних з чорних металів: Заготовка BLANK FOR OUTER PL (12A)-3.433 т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL (12A)-2.913 т .; Заготовка BLANK FOR OUTER PL TRD-38-50-I -1.372т .; Заготовка BLANK FOR INNER PL TRD-38-50-I-0.965 т.; Заготовка BLANK FOR SPECIAL PL TRD-38-50 -I-3.008 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER TRD-3.996 т.; Заготовка ролика BLANK ROLLER 12A-6.262 т.; Всього-21.949 т.» скоригована в сторону збільшення до 2,9695 долари СТІІА/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості 2-r - резервний метод, згідно із положеннями ст.64 МК України, а також відмовлено у прийнятті митної декларації шляхом оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000125.

10.08.2023 у зв`язку із незгодою із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1 в порядку ч. 7ст. 55 Митного кодексу Україниподана нова митна декларація №23UA110170002724U1 , за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) суми митних платежів.

Українсько-латвійське товариство з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Частиною 1статті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 2ст. 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3ст. 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписамист. 337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно із п.1 ч.4ст.54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6ст.54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.24ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із ч.1статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2ст.55 Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятоюстатті 54 Митного кодексу Україниправо митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьоюстатті 53 Митного кодексу України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

З матеріалів справи видно, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності дост. 337 Митного кодексу України.

Стосовнонаданих позивачем до митного оформлення Специфікації від 10.04.2023 №3, рахунку (інвойсу) від 08.06.23 №UA20230608 та платіжних повідомлень SWIFT форми МТ103 №(MUR)115від 12.04.2023 та №(MUR)121 від 12.06.2023 суд встановив таке.

Відповідно Розділу ІІІ Глави 8 ст. 49 Митного кодексу Українипід митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, якабазується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до Специфікації від 10.04.2023 №3загальна вартість товарів та послуг за даною Специфікацією складає суму 27308,90 дол. США.

Позивач банківськими переказами від 12.04.2023 року та від 12.06.2023 здійснив повну передплату продавцю згідно Специфікації №3 від 10.04.2023 на суму 27 308,90 долари США.

Продавець виставив рахунок (інвойс) від 08.06.23 №UA20230608 на поставку частини товарів з Специфікації №3 від 10.04.2023 на ту саму суму 26 215, 30 долари США і той товар, який був заявлений декларантом у митній декларації № 23UA110170002714U7.

При цьому, найменування і ціни на товари вказані продавцем у рахунку (інвойсі) від 08.06.23 №UA20230608 відповідають Специфікації №3 від 10.04.2023, кількість вказаного у рахунку (інвойсі) товару не перевищує кількості товару доступного до відвантаження згідно наданої до митного оформлення Специфікації.

Посилання митного органу на те, що сама по собі наявність у Специфікації №3 від 10.04.2023 крім товару, заявленого позивачем до митного оформлення і відображеного в рахунку (інвойсі) продавця від 08.06.23 №UA20230608, ще й окремої позиції - послуги з «Виготовлення штампів», є достатньою підставою для обґрунтованих сумнівів у неврахуванні позивачем вартості даної послуги у складі вартості товарів, що підлягали митному оформленню, нічим не обґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Так, в повідомленні митниці декларанту від 10.08.2023 року зазначено, що позивач надав до митного оформлення лист б/н від 08.06.2023, в якому пояснив, що позиція зазначена у Специфікації №3 «Виготовлення штампів» розрахована на довгостроковий розвиток спектру продукції позивача і не має відношення до товару, вказаного у Специфікації №3 від 10.04.2023.

Позивачем були надані до митного оформлення SWIFT-повідомлення форми МТ103 №MUR115 від 12.04.2023 та №MUR121 від 12.06.2023, що є підтвердженням відправки SWIFT-платежів.

Чинним законодавством не передбачено проставлення банківської печатки на SWIFT повідомленні.

Про достатність повідомлень системи SWIFT, як доказів здійснення операції з переведення іноземної валюти, зазначено у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 по справі № 826/9719/16.

При цьому, в повідомленні митниці декларанту від 10.08.2023 року стверджується про фактичну повну оплату товару декларантом:

«Тим самим, наданими платіжними інструкціями в іноземній валюті (SWIFT) №115 від 12.04.2023 та №121 від 12.06.2023 підтверджено, що сума зазначена у Специфікації №3 сплачена покупцем у повному обсязі. А також виставлений остаточний інвойс відповідно до Специфікації №3».

Тому протирічить зазначеному та є необгрунтованим одночасне посилання митного органу в цьому ж повідомленні на неврахування наданих до митного контролю платіжних документів в силу невиконання вимог пункту 2.1 «Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів» в частині обов`язкової наявності підписів відповідальних осіб платника згідно з наданим до банку платника переліком осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатися рахунком, як таких, що не містять жодних поміток передбачених вищезазначеним положенням, або в силу відсутності на них підпису та печатки уповноваженого банку.

Щодо посилань митниці на відсутність у рахунку на сплату транспортно - експедиційного обслуговування № 23080025 від 04.08.2023 на договір, відомостей щодо портових витрат в м. Гданськ (Польща) та транспортно-експедиційних витрат за межами митної території України слід зазначити, що до митного оформлення та до суду надано рахунок експедитора № 23080025 від 04.08.2023, довідка про про транспортні витрати №040823 - MEDUF4549335 від 04.08.2023 і накладна CMR №32737, які містять повні дані про перевезення: номер контейнера (MSDU2317951), номер автомобіля (ВН8147KB / ВH4100ХМ), маршрут, а також дані про вартість транспортно-експедиційних послуг, в тому числі за межами території України, якими є навантажувально-розвантажувальні роботи.

Щодо ненадання до митного оформлення страхових документів суд зазначає, що товар заявлений до митного оформлення постачається на умовах CFR GDANSK (згідно Інкотермс 2010), що не передбачають обов`язкового страхування вантажу.

Щодо ненадання до митного контролю декларантом платіжних документів, що підтверджують факт оплати заявленої вартості перевезення суд зазначає, що згідно пункту 5.4. договору транспортного експедирування № 26/06/23-БДМ від 26.06.2023 визначено, що Клієнт здійснює оплату транспортно-еспедиційних послуг Експедитора протягом 10 (десяти)календарних днів з моменту вивантаження вантажу у пункті призначення Вантажоодержувача / Клієнта.

Оскільки на момент митного оформлення строк оплати транспортно-еспедиційних послуг ще не настав, відсутні були і підстави для витребування відповідних платіжних документів митним органом.

Суд звертає увагу, що надані позивачем митниці документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню та на їх підставі можливо ідентифікувати задекларовані товари, тому зазначені відповідачем розбіжності є необґрунтованими та безпідставними.

Таким чином, на час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, позивач виконав обов`язок, покладений на декларанта частиною третьоюстатті 53 Митного кодексу України, та надано всі передбачені законодавством документи.

За таких обставин, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Відповідно до частини сьомої статті 54 Митного кодексу України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно із частин першої, другоїстатті 256 Митного кодексу Українивідмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Крім того, пунктом 4 ч.2 ст.55 Митного кодексу України передбачено, що письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.12 № 598), відповідно до яких обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Рішення № UA110170/2023/000029/1 від 10.08.2023 не містить такого обґрунтування, а містить інформацію про те, відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 26.05.2023 №UA209170/2023/040812, однак не вказано, які характеристики мають оформлені за вказаними митними деклараціями товари (код УКТЗЕД та опис), які комерційні умови поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту).

У рішенні № UA110170/2023/000029/1 від 10.08.2023 лише вказано, що визначена митницею митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товару, імпортованого за тих же умов поставки, що не відповідає дійсності. В декларації, що взята для порівняння митницею, умови поставки FCA, в декларації позивача - CFR.

Щодо обрання відповідачем методу для визначення митної вартості, суд зазначає таке.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем надано митному органу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця. Тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно із вимогами частини 4, 5 статті 58 МК України.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд робить висновок, що при винесенні рішення № UA110170/2023/000029/1 від 10.08.2023 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1 та картки відмови в прийняті митних декларацій № UA110170/2023/000125.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 502 від 05.09.2023.

Оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» (49127, м.Дніпро, вулиця Базова, будинок 4 Б, код ЄДРПОУ 19370604) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів № UA110170/2023/000029/1 від 10.08.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110170/2023/000125.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Українсько-латвійського товариства з обмеженою відповідальністю і іноземними інвестиціями «БАДМ, ЛТД» (49127, м.Дніпро, вулиця Базова, будинок 4 Б, код ЄДРПОУ 19370604) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук