Постанова

від 17.01.2024 по справі 709/50/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 709/50/23Провадження № 22-ц/821/20/24категорія: 301010100

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого ВасиленкоЛ.І.,

суддів: Бородійчука В.Г., Карпенко О. В.,

секретаря Винник І. М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Чорнобаївська селищна рада, державний реєстратор виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В.,

треті особи, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В., треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про скасування рішення державного реєстратора та припинення речового права, визнання права власності на нерухоме майно, у складі головуючого судді Кваші І. М.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51228873 від 20.02.2020, прийнятого державним реєстратором Виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В., зареєстровано право приватної власності та розмір частки 1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за громадянином України ОСОБА_5 .

Вважає дане рішення безпідставним, оскільки вказаний будинок належав колгоспному двору і мав кілька співвласників, а саме: ОСОБА_5 (голова господарства), дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зять ОСОБА_3 , онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 .

Зазначає, що у всіх спадкоємців та співвласників колгоспного двору виник спір щодо вищевказаного домоволодіння, а тому зверталися до суду.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року, у справі № 709/59/21 про визнання права власності на частину домоволодіння було встановлено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 є майном колгоспного двору і всі члени колгоспного двору мають право на дане майно.

Вказаним рішенням йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог в зв`язку з тим, що не скасовано рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на дане будинковолодіння за покійним ОСОБА_5 .

Тож він звертався до державного реєстратора Виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області із заявою про державну реєстрацію прав на частину будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 , виданого 21.07.1992 Чорнобаївською районною радою народних депутатів Чорнобаївського району, та зареєстрованого в Чорнобаївському відділку Бюро технічної інвентаризації 21 липня 1992 року за № 19, де зазначено, що домоволодіння належить колгоспному двору.

25.10.2021 рішенням № 61113308 йому було відмовлено в реєстрації права власності на підставі того, що зазначений об`єкт нерухомого майна вже зареєстровано за громадянином України ОСОБА_5 , а подані документи заявником не дають змоги встановити набуття права власності на нерухоме майно.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 202727369 від 03.03.2020, реєстрація права власності на даний житловий будинок з надвірними спорудами відбулась 17.02.2020 за номером 35574908. Рішення державного реєстратора прийняте пізніше, а саме 20.02.2020, що, на думку ОСОБА_1 , свідчить про незаконність такої реєстраційної дії.

На момент здійснення державної реєстрації правовстановлюючим документом, що підтверджує право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , є свідоцтво про право власності колгоспного двору, а тому державний реєстратор не мав права реєструвати одноособове право власності за ОСОБА_5 .

Вказує на те, що з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що реєстрація права власності на майно відбулась за покійним ОСОБА_5 через тринадцять років після його смерті. Чинним законодавством не передбачено здійснення реєстрації права власності за особою, яка вже померла на момент здійснення такої реєстрації.

Така реєстрація права власності відбулась за заявою ОСОБА_4 , особи, яка до даного майна не має ніякого відношення.

Вважає, що вказана реєстраційна дія порушує його право та права інших співвласників майна та містить ознаки незаконної зміни правового статусу майна, що не відповідає вимогам Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Просив суд скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 лютого 2020 № 51228873, згідно якого за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035418971251, розмір частки 1.

Припинити речове право (право власності) ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 7/24 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року позов задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20 лютого 2020 року № 51228873, згідно якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035418971251, розмір частки 1.

Припинено речове право (право власності) ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 7/24 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду мотивоване тим, що будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є майном колишнього колгоспного двору і всі члени колгоспного двору мають право на вказане майно, зокрема ОСОБА_1 , має право на 1/6 частину будинку.

Суд визнав належним доказом свідоцтво про право власності на домоволодіння від 21.07.1992 № 17 (російською мовою), відповідно до якого спірний будинок належить колгоспному двору.

Судом першої інстанції встановлено, що після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, зокрема, на належну йому як члену колгоспного двору 1/6 частину спірного домоволодіння. Спадщину після померлого ОСОБА_5 прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , тобто ОСОБА_3 прийняла спадщину свого батька, в тому числі і 1/12 частину спірного будинку.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/4 частину будинку, спадкоємцями якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Тобто ОСОБА_1 після смерті матері успадкував 1/8 частину спірного будинку.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 має право на 7/24 частин спірного майна (1/6 власна частина як члена колгоспного двору та 1/8 успадкована після смерті матері).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погоджуючись з вказаним рішенням, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позову.

Зазначає, що даним судовим рішенням порушується її право на спадщину за заповітом на частку в будинковолодінні, яке розташоване в АДРЕСА_1 та належало її батькові ОСОБА_5 , спадщину після його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) прийняла його дружина, її мати ОСОБА_6 та яка за життя склала на неї заповіт.

Вказує, що вона прийняла спадщину після померлої матері, подавши заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори протягом 6-ти місячного строку, проте постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2023 їй було відмовлено через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу.

Вважає оскаржуване рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у повному об`ємі, у зв`язку із порушенням норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права.

Вона, як спадкоємець померлої ОСОБА_6 , у зв`язку із оскаржуваним рішенням не може оформити спадщину ні через нотаріальну контору, ні шляхом звернення до суду, так як без її участі у даній справі та без дослідження спадкової справи спадкоємців батька ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 , без дослідження та перевірки на предмет законності рішення виконкому Чорнобаївської районної ради народних депутатів № 16 від 23 січня 1992 року, було припинено речове право за її батьком ОСОБА_5 на все домоволодіння в АДРЕСА_1 та скасована державна реєстрація зазначеного права власності за ОСОБА_5 , що не дає можливості правильно визначити її частку у спірному будинковолодінні та отримати спадщину матері.

На думку скаржника, при вирішенні питання про правомірність дій державного реєстратора та при визнанні допустимим та належним доказом свідоцтва про право власності колгоспного двору на домоволодіння 21.07.1992, суд не вирішив питання про залучення до участі у справі Чорнобаївського відділу КПЧООБТІ та не з`ясував у органу, який зобов`язаний провести реєстрацію спірного домоволодіння, правомірності видачі відповідного свідоцтва, на підставі чого воно було видане та правомірність реєстрації домоволодіння в ЧООБТІ.

Крім того зауважує, що відповідно до законодавства, що регулює порядок реєстрації речових прав, рішення державного реєстратора може бути оскаржене, якщо з моменту прийняття рішення не минуло одного року.

01 листопада 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу ОСОБА_4 без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року без змін.

Вважає, що право ОСОБА_4 не порушено, оскільки частка, яку вона має право оформити на себе не стосується його частки.

Зазначає, що вона не залучалась до участі в справі, так як йому було невідомо про те чи чинний заповіт ОСОБА_6 . Також не було відомо чи подавала ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_6 .

Також вказує, що державний реєстратор не мав права реєструвати право власності на одну особу, а саме на покійного ОСОБА_5 . Дії реєстратора суперечили вимогам ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і містили ознаки не законної зміни правового статусу майна, тому суд прийняв правильне рішення.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_4 та представника ОСОБА_1 адвоката Топора І. О., які з`явилися у судове засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, на підставі наступного.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Судом та матеріалами справи встановлено, що відповідно до Свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області ОСОБА_5 та ОСОБА_9 уклали шлюб 01.06.1961, актовий запис № 9. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_9 було присвоєно прізвище « ОСОБА_10 ».

Відповідно до витягу з погосподарських книг Новожиттівського старостату про господарство в АДРЕСА_1 ), у 1967-1970 р. р., зазначено, що головою господарства була ОСОБА_11 , суспільна група господарства колгоспник, господарство перебуває в колгоспі сільськогосподарська артіль « ІНФОРМАЦІЯ_3 », адреса господарства с. Нове Життя 1-ша Бригада. Список членів сім`ї: голова - ОСОБА_11 , син - ОСОБА_5 , невістка ОСОБА_6 , онука ОСОБА_12 , онука ОСОБА_13 . Зазначено, що перелічені в розділі будівлі знаходяться в особистій власності господарства (а.с. 16).

У 1977-1979 р. р. після смерті ОСОБА_11 , головою господарства став ОСОБА_5 , суспільна група господарства колгоспник, адреса господарства АДРЕСА_1 . Список членів сім`ї: голова ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_13 (а.с.18).

У 1983-1985 р. р. головою господарства зазначений ОСОБА_5 , суспільна група господарства колгоспник, адреса господарства АДРЕСА_1 . Список членів сім`ї: голова ОСОБА_5 , дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_12 , дочка ОСОБА_13 , зять ОСОБА_3 (вибув у 1984 р., прибув 1985 р.), онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 . Будівлі, що знаходяться в особистій власності господарства: житловий будинок рік збудування 1970, загальна (корисна) площа 22 кв. м, сарай рік збудови 1975, погріб 1965, сажок - 1983 (а.с. 18).

У 1986-1990 р. р. із членів сім`ї вибула дочка ОСОБА_13 . Всі інші записи залишилися без змін. (а.с. 18).

У 1991-1995 р. р. змінилася загальна площа житлового будинку, який знаходиться в особистій власності господарства: житловий будинок загальна площа 50 кв. м, в т. ч. житлова 34 кв. м. Всі інші записи залишилися без змін (а.с. 103).

У 1996-2000 р. р. Змінилася загальна площа житлового будинку, який знаходиться в особистій власності господарства: житловий будинок загальна площа 54 кв.м., в т. ч. житлова 30 кв.м. Всі інші записи залишилися без змін ( а.с. 19).

У 2001-2005 р. р. до списку членів домогосподарства увійшла сестра ОСОБА_14 . Змінилася загальна площа житлового будинку, який знаходиться в особистій власності господарства: житловий будинок загальна площа 54 кв. м, в т. ч. житлова 32 кв. м. Всі інші записи залишилися без змін. (а.с. 19).

У 2006-2010 р. р. головою домогосподарства після смерті ОСОБА_5 стала його дружина ОСОБА_6 . Список членів сім`ї домогосподарства став наступний: голова ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_12 , зять ОСОБА_3 , онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 , сестра ОСОБА_14 (померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ). Змінилася загальна площа житлового будинку, який знаходиться в приватній власності господарства: житловий будинок загальна площа 50 кв. м, в т. ч. житлова 28 кв. м. Всі інші записи залишилися без змін. (а.с. 19-20).

У 2011-2015 р. р. змінилася загальна площа житлового будинку, який знаходиться в приватній власності господарства: житловий будинок загальна площа 64 кв. м, в т. ч. житлова 30 кв. м. Всі інші записи залишилися без змін. (а.с. 20).

У 2016-2020 р. р. головою господарства зазначена ОСОБА_6 . Список членів домогосподарства: голова ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_12 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ), зять ОСОБА_3 (вибув 09.10.2018), онук ОСОБА_2 , онук ОСОБА_1 . Житловий будинок в приватній власності господарства: загальна площа 73,6 кв. м, в т.ч. житлова 30 кв. м. (а.с. 20).

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року у задоволенні первісного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання права власності на майно відмовлено. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про визнання права власності на частку в будинку і надвірних споруд відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, що заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в будинку і надвірних споруд відмовлено (а.с. 27-35).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року апеляційні скарги всіх учасників справи залишено без задоволення, а рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 22 червня 2021 року залишено без змін (а.с. 36-42).

Вказаними судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено, що члени колгоспного двору мають рівні права щодо майна, яке вони набули спільною працею у колгоспному дворі, а також майна, яке передано у користування колгоспного двору з метою забезпечення його функціонування присадибної земельної ділянки.

Членами колгоспного двору, які не втратили право на частку у його майні до 15.04.1991 були голова двору ОСОБА_5 , його дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_3 , зять ОСОБА_3 , онук ОСОБА_1 , онук ОСОБА_2 .

Відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 26.11.2007 виконкомом Новожиттівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 12.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 14561174 від 16.05.2008, після смерті ОСОБА_5 була відкрита спадкова справа за номером 44681789 у спадковому реєстрі.

08.12.2020 представник ОСОБА_6 за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до державного нотаріуса Чорнобаївської державної нотаріальної контори Бабак Л. М. про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.12.2020 державним нотаріусом було відмовлено заявнику у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на вищезазначений житловий будинок з надвірними спорудами.

Відповідно до Свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого виконавчим комітетом Новожиттівської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 25).

З відповіді Чорнобаївської державної нотаріальної контори № р58/02-16 від 19 березня 2020 року на запит позивача, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на частку спірного будинку після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зокрема вбачається, що після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями, які прийняли спадщину є ОСОБА_6 та ОСОБА_3 . Документів, що підтверджують право власності спадкодавця на заявлене майно надано не було (а.с. 26).

Згідно з інформацією Чорнобаївської державної нотаріальної контори №10/02-14 від 10 січня 2023 року, відповідно до наявних даних в нотаріальній конторі (без їх конкретизації) після смерті ОСОБА_3 спадкоємцями є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с. 104)

На ряду з цим, 17.02.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Васютинської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Бабенко Л. В. була проведена державна реєстрація права приватної власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 за одноособовим його власником ОСОБА_5 . Підставою виникнення права власності зазначено довідка Новожиттівської сільської ради № 68 від 13.02.2020, номер запису про право власності: 35574908 (а.с. 139-156).

Із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо спірного будинку зверталась ОСОБА_6 , дружина померлого ОСОБА_5 , спадкоємець першої черги за законом (а.с. 139).

20.02.2020 державним реєстратором ухвалено рішення №51228873 провести державну реєстрацію права власності спірного будинку за ОСОБА_5 (а.с. 150).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 201033809 від 20.02.2020 в інформації про власника, крім іншого, містяться ідентифікаційні відомості свідоцтва про його смерть, вказано, що особа померла (а.с. 151).

ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_6 , мати скаржника та матері позивача ОСОБА_1 , його баба по материнській лінії спорідненості (а.с. 24).

Відповідно до заповіту від 05.02.2020, посвідченого приватним нотаріусом Чорнобаївського районного нотаріального округу Бабенком Р. В., ОСОБА_6 зробила наступне розпорядження: все своє майно, де б воно не було із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати, і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Згідно з витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі від 17.02.2023 № 71511079, спадкова справа № 69989324, заведена 02.12.2022, спадкодавець ОСОБА_6 .

Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.08.2023 вбачається, що ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документу на заявлене майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 3 цієї статті встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З матеріалів справи вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , який не залишив особистого розпорядження на випадок своєї смерті, право на спадкування за законом мали ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , як дружина та дочка, проте документи, що посвідчують право власності спадкодавця на заявлене майно ними до Чорнобаївської державної нотаріальної контори надано не було в наслідок чого їм роз`яснено право звернення до суду з відповідним позовом.

Право на спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка також не залишила особистого розпорядження на випадок своєї смерті, мали діти померлої ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , чоловік котрий пережив дружину ОСОБА_3 та мати померлої ОСОБА_6 за умови, що вони постійно проживали разом із спадкодавцем чи вчинили дії визначені законом на прийняття спадщини та у відповідності до вимог ст. 1273 ЦК України не відмовились від прийняття спадщини протягом строку визначеного ст. 1270 ЦК України.

Спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину за заповітом є ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 ст. 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача).

Згідно зі ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц вказала, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідача й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується судом під час розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників.

У справі, що розглядається, предметом позову є скасування рішення державного реєстратора, згідно якого за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2035418971251, розмір частки 1; припинення речового права ОСОБА_5 на спірне домоволодіння та визнання за позивачем права власності на 7/24 його частини.

Водночас, скаржник ОСОБА_4 прийняла спадщину після ОСОБА_6 , яка в свою чергу прийняла спадщину, зокрема після ОСОБА_5 , то припинення речового права (права власності) ОСОБА_5 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , розмір частки 1 та встановлення йому іншого розміру частки у власності, яка може бути успадкована, та визнання за позивачем права власності на 7/24 частин спірного домоволодіння стосується прав та обов`язків скаржника.

Отже такі вимоги не можуть бути розглянуті судом і вирішені у спорі без залучення такої особи у якості співвідповідача, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог, без залучення таких належних відповідачів позовні вимоги вирішені бути не можуть.

Враховуючи те, що до участі у даній справі не залучено співвідповідача, прав та інтересів якого стосується ухвалене судове рішення, це призвело до вирішення спору з неналежним складом учасників.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв`язку з неналежним суб`єктним складом учасників справи, а саме незалученням до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_15 .

При цьому, судом не надається оцінка обґрунтованості позовних вимог, оскільки останні повинні бути оцінені при розгляді позову, пред`явленого до належного суб`єктного складу учасників справи.

Оскільки справу судом першої інстанції розглянуто у неналежному суб`єктному складі, а в апеляційного суду відсутні повноваження щодо залучення до розгляду справи співвідповідача в порядку ст. 51 ЦПК України, виходячи з повноважень апеляційного суду, рішення суду першої інстанції згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України слід скасувати та ухвалити по даній справі нове рішення про відмову в задоволенні позову, що не перешкоджає позивачу звернутися з новим позовом, правильно визначивши суб`єктний склад сторін.

Частиною 4 ст. 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 1 та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; п. 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, п. 29).

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 18 квітня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення.

В задоволенніпозову ОСОБА_1 до Чорнобаївськоїселищної ради,державного реєстраторавиконавчого комітетуВасютинської сільськоїради Чорнобаївськогорайону Черкаськоїобласті БабенкоЛ.В.,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмету спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,про скасуваннярішення державногореєстратора таприпинення речовогоправа,визнання прававласності нанерухоме майно відмовити у зв`язку з пред`явленням позову не до всіх належних відповідачів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 17 січня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко