Рішення

від 17.01.2024 по справі 280/9491/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2024 року Справа № 280/9491/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «МІГРЕМОНТ» (Військбуд, 124, м. Запоріжжя, 69013, ЄДРПОУ 07917635) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІГРЕМОНТ» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними га скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення від 18 липня 2023 року № 204408010714, що прийнято Головним управлінням ДІІС у Запорізькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій, та відповідно понесення витрат по господарським операціям з ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС». Також, представник позивача зазначив, що під час перевірки контролюючому органу було надано всі первинні документи, які підтверджують фактичне виконання господарських операцій з вищевказаним контрагентом, проте, вказані документи не були враховані при прийнятті оскаржуваного рішення. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 15 листопада 2023 року відкрито спрощене (письмове) позовне провадження.

Відповідач проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС». Відповідач зазначає, що за результатами проведеної перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС», оскільки серед іншого встановлено обрив ланцюга постачання товару. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

30 листопада 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року в задоволенні клопотання представника в судовому засіданні з викликом сторін Головного управління ДПС у Запорізькій області відмовлено.

13 грудня 2023 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, вважає їх нормативно не підтвердженими припущеннями. Позов просить задовольнити.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків. За результатами перевірки складено акт від 16 червня 2023 року № 1949/08-01-07-14/07917635.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» вимог податкового законодавства, а саме: підпунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «ЗАРЗ «МІГРЕМОНТ» завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р.21), на суму 5 426,00 гривень.

Позивач, не погодившись з висновками Акту перевірки подав письмові заперечення щодо наведених вище висновків.

Відповідно до листа ГУ ДПС у Запорізькій області від 13 липня 2023 року № 27938/6/08-01-07-14-04 заперечення позивача залишено без задоволення, а висновки Акту перевірки без змін.

18 липня 2023 року контролюючим органом, на підставі висновків Акту перевірки, прийнято податкове повідомлення рішення №204408010714, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 5426,00 грн.

Не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень рішень, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 02 жовтня 2023 року №29255/6/99-00-06-01-04-06 залишено без змін спірне податкове повідомлення рішення, а скаргу платника податків залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки від 16 червня 2023 року №1949/08-01-07-14/07917635, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків контролюючого органу.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення став висновок контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС», а як наслідок про неправомірність показників бухгалтерського та податкового обліку по операціях з зазначеним контрагентом.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України, визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статі 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що 11 січня 2023 року між позивачем та ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС» укладено договір закупівлі (далі Договір).

Згідно пункту 1.1. розділу 1 Договору постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар (код ДК 021:2015 - 31710000-6 Електронне обладнання) на умовах, в номенклатурі, кількості та по ціні, зазначених в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити за нього визначену грошову суму.

Відповідно до Специфікації № 4 від 13 лютого 2023 року ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС» взяло на себе зобов`язання поставити позивачу: витратні матеріали кпт-19:17г, сельсин сб-32-3д; конденсатор к52-1бв-32в-10 мкф-10%, конденсатор к73-16-160в-0,47мкф-10%; перемикач вг-15к-2с, Перемикач п1м10-1в; реостат рскс -50, транзистор 2т608б

На підтвердження виконання умов договору до матеріалів справи надана специфікацію, податкову накладну від 14 лютого 2023 року № 8, належним чином зареєстровану в ЄРПН видаткову накладну від 21 лютого 2023 року № 0213, па підставі якої товар оприбуткований, банківську виписку від 14 лютого 2023 року № 455, якою підтверджена оплата товару, та інші документи, що підтверджують доставку товару.

Суд зазначає, що надані до матеріалів справі первинні документи бухгалтерського обліку мають необхідні реквізити та у повній мірі відображають зміст проведених господарських операцій, що свідчить про наявність підстав для формування показників податкової звітності на підстави таких документів.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи первинні документи, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про неотримання товарів послуг/послуг від ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС».

Контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку угод між позивачем та ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС» не дійсними.

Згідно зі статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов`язковим для правозастосування органами правосуддя.

У пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Жодних зауважень та доказів щодо наявності прямих ризикових операцій між ДП ЗАРЗ МІГРЕМОНТ та ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС», матеріали адміністративної справи не містять.

Крім того, є безпідставними доводи контролюючого органу про не підтвердження постачання товару по ланцюгу постачання, оскільки в даному випадку оцінка має надаватися взаємовідносинам між ДП ЗАРЗ МІГРЕМОНТ та ТОВ «ТЕРСІТ ЕЛЕКТРОНІКС».

Позивач не може нести відповідальність у разі можливого порушення вимог чинного законодавства його контрагентами у попередніх етапах постачання товару.

Суд зауважує, що у пункті 110 рішення у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийняті оскаржуваного податкового повідомлення рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до частини 1 статі 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ задовольнити.

Визнати протиправними га скасувати у повному обсязі податкове повідомлення рішення від 18 липня 2023 року № 204408010714, що прийнято Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький авіаційний ремонтний завод МІГРЕМОНТ судовий збір в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 січня 2024 року.

Суддя Д.В. Татаринов