Рішення

від 17.01.2024 по справі 280/3288/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2024 року Справа № 280/3288/22 провадження Н/280/19/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.,

за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В.,

представника позивача Гусакової О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Запоріжжя за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 280/3288/22 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)" (вул. Привокзальна, буд. 7, с. Мала Токмачка, Оріхівський район, Запорізька область,70550, код ЄДРПОУ 08563524) про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2022 року До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)", в якій позивач просив суд скасувати наказ відповідача №119/ос-22 від 11.04.2022 Про покарання та визнати висновок службового розслідування від 07.04.2022, як підставу до наказу №119/ос-22 від 11.04.2022 Про покарання таким, що не відповідає вимогам Порядку 365/5.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно із оскаржуваним наказом на позивача, за порушення службової дисципліни, було накладено дисциплінарне стягнення у вигляд суворої догани та позбавлення грошового забезпечення за період з 08.03.2022 по 23.03.2022. Підставою для притягнення до відповідальності стали висновки службового розслідування та обставини відсутності позивача на службі у період з 08.03.2022 по 23.03.2022. Позивач вважав такі висновки необгрунтованими, оскільки дисциплінарне стягнення було накладено без наведення мотивів застосування норм права, без наведення достатніх обставин вчинення дисциплінарного проступку та не зазначені наслідки вчиненого проступку. Зазначав, що висновок службового розслідування не відповідає вимогам Порядку проведення службових розслідувань у Державній кримінально-виконавчій службі України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.03.2015 № 356/5.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 280/3288/22 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)" про скасування наказу було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року по справі №280/3288/22 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2023 року у справі №280/3288/22.

26.12.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 280/3288/22, у якій позивач просив ухвалити рішення, яким скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у даній справі та позов задовольнити.

У заяві ОСОБА_1 зазначив, що судом не було взято до уваги недоліки змісту спірного наказу, процедури призначення та проведення службового розслідування та прийняття за його наслідками рішення. Так, на думку позивача, наказ від 24.03.2022 № 205/ОД-22 «Про призначення службового розслідування» не містить відомостей про призначення службового розслідування, цим наказом не визначено переліку посадових осіб, відносно яких здійснюється таке розслідування, не визначено які саме дії чи бездіяльність були допущені з боку позивача та не визначено період, в якому мали місце такі події. Висновок службового розслідування не містить пропозиції комісії щодо застосування до позивача конкретного дисциплінарного стягнення. В контексті допущених, на думку позивача, процедурних порушень при проведенні службового розслідування ОСОБА_1 посилається на висновки суду при розгляді справи № 280/11349/21, при розгляді якої судом процедурні порушення при проведенні службового розслідування були визнані як грубе порушення законодавства, що призвело до зловживання з боку субєкта владних повноважень.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинамирішення суду у цій справі, призначено розгляд заяви у судовому засіданні на 17.01.2024.

12.01.2024 до суду надійшов відзив Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)", в якому відповідач просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .. Зазначив, що вказані позивачем обставини не мають істотного значення для вирішення справи, тому що всі обставини були відомі йому на час проведення службового розслідування та на час розгляду справи. Окрім того, посилання позивача розгляд справ з аналогічних підстав є необгрунтованим, тому що всі ці справи, а саме за № 280/11349/21 та № 280/3726/22, розглядались судом за окремими обставинами, мали різний характер порушень, місце та склад проступку, відмінними від обставин, які досліджувалися судом при розгляді справи № 280/3288/22.

Ухвалою від 12.01.2024 клопотання представника позивача про проведення розгляду справи №280/3288/22 в режимі відеоконференції було задоволено.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заяву ОСОБА_1 з наведених у ній підстав.

Представник відповідача у судове засідання не прибув.

Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч.2 ст. 361 КАС України до підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами віднесено істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Сутність інституту перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами полягає в тому, що він є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.

Таким чином, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтися перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Ці обставини повинні бути належним чином підтверджені письмовими доказами, показаннями свідків, нотаріальною формою певних документів тощо.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною сутністю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу рішення, а відтак у разі, якщо нововиявлена обставина була відома суду під час ухвалення судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.

Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Крім цього суд зазначає, що необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 204/153/16-а та від 20.07.2019 у справі №855/268/19.

В свою чергу, за своєю правовою природою рішення суду, що набуло законної сили, є новою, але не нововиявленою обставиною, тому не є підставою для перегляду судового рішення в іншій справі.

Верховний Суд у справі № 815/6834/15 наголосив на важливості дотримання принципу правової визначеності під час розгляду судами заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яке переглядається.

Так, зі змісту заяви про розгляд судового рішення за нововиявленими обставинами, істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи позивач покликається на те, що позивача не було ознайомлено з наказом відповідача №119/ос-22 від 11.04.2022 Про покарання, наказ від 24.03.2022 № 205/ОД-22 «Про призначення службового розслідування» не містить відомостей про призначення службового розслідування, цим наказом не визначено переліку посадових осіб, відносно яких здійснюється таке розслідування, не визначено які саме дії чи бездіяльність були допущені з боку позивача та не визначено період, в якому мали місце такі події. Окрім того, матеріали справи не містять наказу про проведення службового розслідування щодо позивача, саме службове розслідування проведено з порушенням процедури, висновок службового розслідування не містить пропозиції комісії щодо застосування до позивача конкретного дисциплінарного стягнення та відсутні докази пропозиції надати письмові пояснення з приводу допущеного порушення перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Вказане, на думку заявника, свідчить про зловживання з боку відповідача.

Суд зазначає, що під час розгляду справи № 280/3288/22 суд уже надавав оцінку в межах заявлених позовних вимог та обгрунтувань позову службовому розслідуванню, яке було проведено на виконання наказу начальника установи від 24.03.2022 № 205/ОД-22 Про призначення службового розслідування.

Фактично, заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду по справі № 280/3288/22 зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, що поза всяким розумним сумнівом не може вважатися підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами, оскільки кожна сторона судового процесу вільно та на власний розсуд користується належними їй процесуальними правами та вправі самостійно обирати спосіб судового захисту та процесуальну тактику в силу принципу диспозитивності, визначеного статтею 9 КАС України.

Разом з тим, суд зауважує, що під час розгляду даної справи (№280/3288/22) обставини, на які посилається позивач, як на нововиявлені та такі, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі йому на час розгляду справи і про які він дізнався лише після набрання рішенням суду законної сили у справі № 280/11349/21 30.11.2023 могли бути відомі та вже існували під час розгляду справи по суті та під час апеляційного перегляду рішення суду по даній справі (№280/3288/22).

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Суд наголошує на неможливості переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи та оцінки докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Не можуть уважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, що не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 99901/400/20.

Наведені позивачем відомості свідчать не про виявлення певних обставин, а фактично про їх відсутність (відсутність факту повідомлення про наказ, відсутність факту пропозиції надання пояснень по суті встановлених відповідачем порушень при проведенні службового розслідування тощо).

Виявлення або ж усвідомлення (зокрема завдяки інформації з рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/11349/21) особою факту необізнаності з певними рішеннями, діями чи бездіяльністю субєкта владних повноважень, не є само по собі обставиною, яка може вважатися нововиявленою у розумінні вимог процесуального законодавства.

На переконання суду, подавши заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заявник фактично намагається повторно ініціювати питання доказування обставин, які підлягали встановленню, усуваючи таким чином власні помилки (недоліки) у наданні до суду належних та достатніх доказів щодо таких обставин, що були допущені у ході судового розгляду.

У зв`язку із викладеним, суд зазначає, що допущені учасником справи помилки чи інші недоліки при доказуванні перед судом своєї позиції щодо певного питання, не можуть бути виправлені в порядку перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки правова природа цього правового інституту має інші завдання.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в заяві обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду заяви суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1ст. 369 КАС Україниу разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 243, 248, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 280/3288/22 - відмовити.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 280/3288/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Оріхівська виправна колонія (№88)" про скасування наказу залишити в силі.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 18.01.2024.

Суддя А.В. Сіпака