Ухвала

від 17.01.2024 по справі 320/47198/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в забезпеченні позову

17 січня 2024 року місто Київ 320/47198/23

Київський окружний адміністратиний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовомПриватного підприємства «Київ-Ресурс»до проДержавної служби України з безпеки на транспорті визнання протиправною та скасування постанови,ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду (через систему «Електронний суд») звернулось Приватне підприємство «Київ-Ресурс» (далі - позивач) із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.10.2023 №036419 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №320/47198/23 до розгляду судді Білоноженко М.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 відкрито спрощене провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом з тим, від позивача до суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення стягнення з Приватного підприємства «Київ-Ресурс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.10.2023 №036419.

В обгрунтування заяви про забезпечення адміністративного позову позивач зазначив, що до вирішення судом правомірності прийняття Державною службою України з безпеки на транспорті постанови від 31.10.2023 №036419 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно якої на Приватне підприємство «Київ-Ресурс» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн., звернення вказаної постанови до примусового виконання може призвести до необгрунтованого стягнення з позивача суми штрафу у примусовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд заяви Приватного підприємства «Київ-Ресурс» про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Необхідно зазначити, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Відтак, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача на даному етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як вказано вище, позивач просить суд зупинити стягнення з Приватного підприємства «Київ-Ресурс» адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн. на підставі постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.10.2023 №036419.

При цьому позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Таким чином, вимога позивача про вжиття обраного ним заходу забезпечення позову обумовлена можливим примусовим виконанням оскаржуваної постанови, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Враховуючи те, що постанову Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті від 31.10.2023 №036419 про застосування адміністративно-господарського штрафу оскаржено позивачем у судовому порядку, то вона не набрала законної сили, а визначений у ній штраф є неузгодженим і примусовому стягненню, станом на момент розгляду даної справи, не підлягає.

При цьому, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача без вжиття заходів забезпечення позову, про які він просить.

Позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Відтак, виходячи зі змісту позовної заяви та викладеного у заяві про забезпечення позову обґрунтування щодо вжиття заходів забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, станом на час винесення даної ухвали, беручи до уваги відсутність обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми Кодексу адміністративного судочинства України пов`язують можливість забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Приватного підприємства «Київ-Ресурс» про забезпечення адміністративного позову відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Марина Білоноженко