Рішення

від 17.01.2024 по справі 340/9348/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/9348/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача-1 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ЄДРПОУ 21108013)

до відповідача-2 Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, ЄДРПОУ: 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 11.10.2023 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 період її роботи у Колгоспі "Україна" з 12.10.1989 по 31.12.1998;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.09.2023 р. за її заявою від 04.10.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 04.10.2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача-1 №112250001202 від 11.10.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Рішення мотивоване відсутністю у позивача необхідного страхового стажу, з підстав незарахування до стажу її роботи періоду роботи у колгоспі, а саме: з 1989 року по 2001 рік, оскільки в довідці від 12.06.2023 року №01-32/184 зазначене ім`я позивачки не відповідає паспортним даним.

Посилаючись на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка, яка й надавалась відповідачу з метою призначення пенсії, та в якій зазначено всі необхідні відомості про періоди та характер його роботи, вважає, що дії відповідача-1 щодо відмови їй у призначенні пенсії є протиправними, та рішення відповідача-1 про відмову в призначенні, - таким, що підлягає скасуванню, з подальшим зобов`язанням зарахувати такий стаж та призначити пенсію.

У поданому 20.11.2023 року до суду відзиві на адміністративний позов відповідач-2 (Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області) заперечило проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначивши, що оскаржуваним рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області позивачеві було відмовлено у призначення пенсії за віком у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного страхового стажу, оскільки за наслідками розгляду поданих позивачем документів було встановлено, що загальний стаж роботи позивача складає 29 років, 02 місяці, 29 днів.

Відповідач-1 (Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області) правом на подачу відзиву на позов не скористалось.

Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що 04.10.2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058, до якої додала, зокрема, трудову книжку, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року від 12.06.2023 року №01-32/183 та від 12.06.2023 року №01-32/185.

Згідно із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №112250001202 від 11.10.2023 року, за наслідками розгляду вищевказаної заяви позивача за принципом екстериторіальності їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком, у зв`язку із тим, що за наслідками розгляду поданих документів, загальний стаж роботи складає 29 років, 02 місяці, 29 днів, що не відповідає умовам ч. 1 ст. 26 Закону №1058.

У рішенні зазначено, що до загального страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 1989 року по 2001 рік, оскільки в довідці від 12.06.2023 року №01-32/184 зазначене ім`я позивачки не відповідає паспортним даним. Такий період може бути зараховано після надання заміненої довідки та звернення до управління (а.с.92зв.).

Згідно із записами у трудовій книжці позивачки, виданій 10 травня 1982 року ОСОБА_2 , містяться записи, зокрема про те, що позивачка з 12.10.1989 року (запис №10) по 21.07.2003 року (запис №11) була членом колгоспу "Україна" Петрівського району Кіровоградської області та працювала бухгалтером (а.с.11-12).

21.07.2003 року була звільнена з колгоспу "Україна" в зв`язку з скороченням чисельності за ст.40 п.1 КЗпП України (а.с.12 зв.).

Згідно із копією архівної довідки від 12.06.2023 року №01-32/184, виданої архівною установою "Трудовий архів" Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, стаж роботи ОСОБА_1 в колгоспі "Україна", а саме у «Книзі обліку трудового стажу і заробітку колгоспників» є дані про відпрацьовані вихододні за період з 1989 року по 1993 рік, а також з 2000 по 2001 рік в ТОВ "Україна" Зеленської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (правонаступник) (а.с.17).

Відповідно до архівних довідок від 12.06.2023 року №01-32/183 та від 12.06.2023 року №01-32/185, виданих архівною установою "Трудовий архів" Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, в документиах архівного фонду "Колгосп "Україна" в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за період з січня 1990 року по грудень 1999 року є дані про заробітну плату позивачки (а.с.75-76).

Судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 містить записи про кількість відпрацьованих людино-днів за рік та встановлений мінімум трудоднів/людиноднів, про нараховані кошти за рік, період виконання позивачем робіт, посаду, а саме за період з1989 року по 2002 рік (а.с.12).

Відповідно до довідки Петрівської районної державної адміністрації від 03.06.2020 року №72/01-03, ТОВ "Україна (код ЄДРПОУ 03758370) є правонаступником КСП Україна" (код ЄДРПОУ 03758370), що, в свою чергу, є правонаступником колгоспу "Україна" (код ЄДРПОУ 03758370). На підставі ухвали Господарського суду Кіровоградської області проведена реєстрація припинення ТОВ "Україна" 21.07.2005 року (а.с.43).

Період роботи позивачки з 1989 року по 2001 рік відповідачем-1 до стажу не було враховано з тих підстав, що в архівній довідці від 12.06.2023 року №01-32/184 зазначено ім`я позивачки " ОСОБА_3 ", натомість, як у паспорті " ОСОБА_3 ".

Судом встановлено, що трудова книжка при її заведенні заповнена російською мовою. Ім`я позивачки на російській мові вказане в трудовій книжці - " ОСОБА_3 ", що відповідає правилам російського правопису (а.с.10).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV)).

Згідно із пунктом 1 частини 1статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини 1статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: починаючи з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 року (далі Закон № 1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно із статтею 56 Закону № 1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у ній. При цьому значення трудової книжки як основного документа, що підтверджує стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Отже, правова норма статті 62 Вказаного Закону, передбачає, що основним документом для підтвердження стажу роботи є трудова книжка і лише при її відсутності, або відповідних записів у ній, стаж підтверджується згідно із Порядком, затвердженим Постановою КМУ № 637.

Аналіз вищезазначених положень свідчить про те, що для призначення пенсії за віком за даними трудової книжки необхідна наявність в ній відомостей щодо стажу роботи. Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Відповідно до ч. 1ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1,4ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ізст.76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В трудовій книжці, виданої у травні 1982 року на ім`я ( ОСОБА_4 ) ОСОБА_1 , містяться записи, зокрема, про те, що позивачка з 1989 року по 2003 року була членом колгоспу та працювала бухгалтером. Записи засвідчені підписом голови колгоспу, інспектора відділу кадрів, та відбитками печатки.

В ході дослідження трудової книжки під час розгляду заяви позивачки про призначення пенсії, відповідач-1 в оскаржуваному рішенні не вказав про будь-які, на його думку, недоліки такої трудової книжки.

Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.

Пенсійний орган не врахував змісту трудової книжки позивачки, а послався на те, що в архівних довідках про підтвердження тих же періодів, є посилання на невірне вказання імені позивачки в довідці, не зважаючи на те, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи записами у трудовій книжці.

Крім того суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно із нормами пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про те, що до стажу позивача не може бути зарахований період роботи з 1989 року по 2001 рік у колгоспі бухгалтером за наявності записів у трудовій книжці та відсутності зауважень щодо їх виконання, лише у зв`язку з тим, що у архівній довідці від 12.06.2023 року №01-32/184, виданій архівною установою "Трудовий архів" Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, вказано ім`я позивачки, що не співпадає за написанням її у паспортних даних, не є належною підставою для відмови у зарахуванні таких періодів до страхового стажу, а тому рішення в цій частині є протиправним.

При цьому судом взято до уваги той факт, що зауважень з приводу належності трудової книжки позивачці відповідачем не висловлено ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві на позов.

У позовній заяві позивачка просить суд скасувати рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії, зобов`язавши відповідача-2 зарахувати до страхового стажу період роботи з 12.10.1989 року (дата прийняття на роботу в колгосп "Україна") по 31.12.1998 року.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач-1, користуючись, зокрема, наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різних способів та засобів для дотримання своїх зобов`язань, протиправно не врахував під час вирішення питання про призначення позивачці пенсії, відповідно до її заяви від 04.10.2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», записи в трудовій книжці позивачки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, та записи в якій підтверджують період роботи в колгосп "Україна" з 12.10.1989 року по 31.12.1998 року, у зв`язку із чим, рішення відповідача-1 про відмову в призначенні пенсії, суд визнає протиправними, та таким, що підлягає скасуванню.

Також ОСОБА_1 просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до страхового стажу для пенсії ОСОБА_1 період її роботи у Колгоспі "Україна" з 12.10.1989 по 31.12.1998 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.09.2023 р. за її заявою від 04.10.2023 року.

Вирішуючи дані позовні вимоги, суд звертає увагу позивача на те, що, з огляду на скасування прийнятого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення, саме воно, а не Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, повинне заново розглянути заяву про призначення пенсії та зарахувати такий стаж і призначити її, оскільки скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області спричиняє саме у нього обов`язок розгляду такої заяви повторно.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 КАС України передбачено, що у випадку якщо, зокрема, спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З урахуванням встановлених обставин у справі, враховуючи, що спір в даному випадку виник внаслідок неправильних дій відповідача-1, суд приходить до висновку про необхідність покладення на відповідача-1 судових витрат у повному обсязі, а саме у сумі 1073,60 грн., які слід стягнути за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 №112250001202 від 11.10.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 період її роботи у Колгоспі "Україна" з 12.10.1989 по 31.12.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.09.2023 р. за її заявою від 04.10.2023 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати (судовий збір) у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА