Рішення

від 17.01.2024 по справі 380/28563/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2024 року м. Львівсправа № 380/28563/23

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 журналіста ІА «Журналісти проти корупції» до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області, Красненського селищного комунального підприємства про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області (Відповідач-1), Красненського селищного комунального підприємства (Відповідач-2), в якому просить:

- задовольнити вимоги журналіста інформаційної агенції «Журналісти проти корупції» щодо визнання дій відповідачів (№ 1 та № 2) Красненської селищної ради та структурного підрозділу Красненського селищного комунального підприємства незаконними та протиправними щодо відмови у задоволенні запиту № ВСП001/24/11/23-4;

- зобов`язати відповідачів № 1 та № 2 Красненську селищну раду та структурний підрозділ Красненське селищне комунальне підприємство надати повну, точну та достовірну інформацію (дозвіл на ознайомлення у повному обсязі із запитуваними документами у приміщенні розпорядника інформації) на журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 листопада 2023 року він власноручно подав до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Закону України «Про інформацію» журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року наступного змісту: «На підставі вимог п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», прошу Вас, як розпорядника інформації надати наступну інформацію: 1. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації книгу (журнал) реєстрації наказів на прийом-звільнення з займаних посад працівників Красненського селищного комунального підприємства за 2021-2023 рік. 2. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації накази Красненського селищного підприємства на прийом-звільнення працівників з займаних посад у 2021-2023 роках. 3. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації табелі обліку робочого часу працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках. 4. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації щомісячні відомості нарахувань та утримань заробітної плати працівників відділу за 2021-2023 роки. 5. Прошу надати журнал реєстрації наказів на преміювання працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках. 6. Прошу надати для ознайомлення всі накази про преміювання працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках. Відповідь на запит прошу надати у встановлений Законом строк на мою електронну пошту. При наданні відповіді прошу врахувати вимоги п. 4 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відповідності до якої «при наданні інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується».

30 листопада 2023 року за вих. № 136 від 30 листопада 2023 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь на його журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року за підписом т.в.о. Начальника Красненського селищного комунального підприємства Г.П. Клим наступного змісту: «На ваш запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24.11.2023 повідомляємо, що враховуючи норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про оплату праці» запитувана Вами інформація, щодо врегулювання трудових відносин працівників комунального підприємства, а також нарахування та виплата їм заробітної плати, окрім інформації, визначеної ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відноситься до інформації, що містить персональні дані і відповідно такі правовідносини підпадають під сферу регулювання Закону України «Про захист персональних даних», а так інформація може бути розкрита лише в порядку визначному саме цим Законом або за згодою працівників комунального підприємства».

Позивач стверджує, що відповідь на його запит надана відповідачами з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на таке.

Журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року був скерований належному розпоряднику інформації відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме Красненській селищній раді, як суб`єкту владних повноважень, структурним підрозділом якої є Красненське селищне комунальне підприємство. Запитувана інформація (журнал реєстрації наказів та накази на прийом-звільнення з займаних посад; табелі обліку робочого часу, відомості нарахувань та утримань заробітної плати, журнал наказів та накази про преміювання працівників підприємства) повною мірою відповідає вимогам статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Доступ до запитуваної інформації не може бути обмежено, оскільки це встановлено вимогами пункту п`ятого частини другої статті 6 згаданого Закону.

Розпорядник інформації під час розгляду журналістського запиту позивача порушив вимоги статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не надав йому можливості ознайомитися із запитуваною інформацією. Крім цього, відповідь на такий запит надана неналежним розпорядником інформації, а структурним підрозділом розпорядника інформації Красненським селищним комунальним підприємством, який не є суб`єктом владних повноважень органом місцевого самоврядування і на адресу якого журналістський запит не скеровувався.

Розпорядник інформації (Красненська селищна рада), отримавши журналістський запит позивача, не виконав вимоги частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно із якою розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником. Відповідного повідомлення позивач не отримував.

Отже, з наведеного позивач висновує, що неповноважним розпорядником інформації (Красненським селищним комунальним підприємством) йому фактично відмовлено у запитуваній інформації згідно з поданим журналістським запитом під надуманими приводами (на підставі Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України «Про оплату праці»).

Крім цього, позивач стверджує про порушення розпорядником інформації розпорядження селищного голови № 141 від 03 червня 2021 року «Про забезпечення доступу до публічної інформації, розпорядником якої є Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області», пунктом 3 якого визначено відповідальною особою за організацію в установленому порядку доступу запитувачів до публічної інформації в селищній раді головного спеціаліста загального відділу забезпечення роботи виконавчого комітету та старостинських округів ОСОБА_2 та зобов`язано відповідальних посадових осіб забезпечити ознайомлення запитувача з інформацією у приміщеннях структурних підрозділів Красненської селищної ради, де зберігається запитувана інформація, або в окремо наданому для цього приміщенні.

Позивач підсумовує, що розпорядник інформації, отримавши його журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року всупереч вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитуваної інформації йому не надав і безпідставно відмовив у належному розгляді запиту та наданні запитуваної інформації, незаконно скерувавши запит для надання відповіді неналежному розпоряднику інформації.

З огляду на викладене просить суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача-1 викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач-1 вказує, що при отриманні журналістського запиту позивача від 24 листопада 2023 року № ВСП001/24/11/23-4 на підставі вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» дотримано всі вимоги законодавства. Відповідно до Інструкції з діловодства, затвердженої розпорядженням селищного голови від 15 липня 2021 року за № 175, вказаний запит був зареєстрований у вхідному журналі за номенклатурним № 03-10 (вх. № 03-10/40 від 24 листопада 2023 року) та переданий за резолюцією секретаря ради на опрацювання відповідальній особі, вказаній в резолюції.

Журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року стосувався інформації, якою не володіє Красненська селищна рада, а тому на підставі пункту 5 розпорядження селищного голови від 15 липня 2021 року за № 175 «Про забезпечення доступу до публічної інформації, розпорядником якої є Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області», вказаний запит для опрацювання передано до розпорядника інформації, а саме до Красненського селищного комунального підприємства.

Отож, відповідач-1 уважає, що запит позивача був скерований належному розпоряднику інформації відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З огляду на викладене просить суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У встановлений судом строк відповідач-2 відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За цих обставин суд відповідно до вимог частини шостої статті 162 КАС України вирішує цю справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 08 грудня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

24 листопада 2023 року позивач власноручно подав до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року наступного змісту:

«На підставі вимог п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», прошу Вас, як розпорядника інформації надати наступну інформацію:

1. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації книгу (журнал) реєстрації наказів на прийом-звільнення з займаних посад працівників Красненського селищного комунального підприємства за 2021-2023 рік.

2. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації накази Красненського селищного підприємства на прийом-звільнення працівників з займаних посад у 2021-2023 роках.

3. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації табелі обліку робочого часу працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках.

4. Прошу надати для ознайомлення у приміщенні розпорядника інформації щомісячні відомості нарахувань та утримань заробітної плати працівників відділу за 2021-2023 роки.

5. Прошу надати журнал реєстрації наказів на преміювання працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках.

6. Прошу надати для ознайомлення всі накази про преміювання працівників комунального підприємства у 2021-2023 роках.

Відповідь на запит прошу надати у встановлений Законом строк на мою електронну пошту. При наданні відповіді прошу врахувати вимоги п. 4 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у відповідності до якої «при наданні інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується».

Вказаний журналістський запит Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області отримала 24 листопада 2023 року та зареєструвала його за вх. № 03-10./40.

На запиті у лівому верхньому куті проставлено резолюцію такого змісту: «Опрац. Клим Г.» і підпис.

30 листопада 2023 року за вих. № 136 від 30 листопада 2023 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь на його журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року за підписом т.в.о. Начальника Красненського селищного комунального підприємства Г.П. Клим наступного змісту:

«На ваш запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24.11.2023 повідомляємо, що враховуючи норми Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про захист персональних даних», Закону України «Про оплату праці» запитувана Вами інформація, щодо врегулювання трудових відносин працівників комунального підприємства, а також нарахування та виплата їм заробітної плати, окрім інформації, визначеної ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відноситься до інформації, що містить персональні дані і відповідно такі правовідносини підпадають під сферу регулювання Закону України «Про захист персональних даних», а так інформація може бути розкрита лише в порядку визначному саме цим Законом або за згодою працівників комунального підприємства».

Позивач уважаючи, що відповідь на його журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року надана відповідачами з порушенням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка поведінки відповідачів щодо дотримання ними вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» під час розгляду журналістського запиту позивача № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

За змістом частин першої, другої статті 7 Закону України «Про інформацію» право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Статтею 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Статтею 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначений перелік розпорядників інформації, відповідно до якої розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», якою визначені обов`язки розпорядників інформації, розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Згідно із частиною першою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

Згідно із частинами четвертою, п`ятою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.

Статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що орган, до якого направлено запит на отримання публічної інформації, зобов`язаний об`єктивно і вчасно його розглянути, перевірити викладені в ньому факти, та надати відповідь на запит у встановлені законом строки, а саме не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, якщо такий запит не стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. Водночас з огляду на положення статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» таке направлення та повідомлення запитувача інформації повинні бути вчинені у строк, передбачений для надання відповіді на запит на інформацію, тобто, не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Суд встановив, що журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року позивач подав до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області.

Вказаний журналістський запит Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області отримала 24 листопада 2023 року та зареєструвала його за вх. № 03-10./40.

На запиті у лівому верхньому куті проставлено резолюцію такого змісту: «Опрац. ОСОБА_3 » і підпис.

Відповідь на вказаний запит позивачу надало Красненське селищне комунальне підприємство листом за вих. № 136 від 30 листопада 2023 року.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 вказує, що журналістський запит № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року стосувався інформації, якою не володіє Красненська селищна рада, а тому на підставі пункту 5 розпорядження селищного голови від 15 липня 2021 року за № 175 «Про забезпечення доступу до публічної інформації, розпорядником якої є Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області», вказаний запит для опрацювання передано до розпорядника інформації, а саме до Красненського селищного комунального підприємства.

Втім, відповідач-2 на не надав суду доказів повідомлення позивача як запитувача інформації про направлення його журналістського запиту № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року до Красненського селищного комунального підприємства, що є порушенням вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За цих обставин бездіяльність відповідача щодо неповідомлення позивача про направлення його журналістського запиту № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року до Красненського селищного комунального підприємства є протиправною.

Щодо належного розпорядника інформації та правомірності відмови в задоволенні запиту на інформацію позивача таким розпорядником суд зазначає таке.

Як встановив суд вище, журналістський запит позивача № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року розглянуло Красненське селищне комунальне підприємство та відмовило в його задоволенні.

Обмежуючи позивача в отриманні запитуваної інформації, Красненське селищне комунальне підприємство послалося у своєму листі вих. № 136 від 30 листопада 2023 року на те, що запитувана позивачем інформація щодо врегулювання трудових відносин працівників комунального підприємства, а також нарахування та виплата їм заробітної плати, окрім інформації, визначеної частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відноситься до інформації, що містить персональні дані, і відповідно такі правовідносини підпадають під сферу регулювання Закону України «Про захист персональних даних», а так інформація може бути розкрита лише в порядку, визначному саме цим Законом або за згодою працівників комунального підприємства.

Згідно з частиною третьою статті 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.

У статті 2 Закону України від 01 червня 2010 року № 2297-VI «Про захист персональних даних» визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про інформацію» встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

За змістом статей 20 та 21 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічно і у статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Водночас частиною першою статті 16 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що порядок доступу третіх осіб до персональних даних, які перебувають у володінні розпорядника публічної інформації, визначається Законом України «Про доступ до публічної інформації», крім даних, що отримує від інших органів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації та моніторингу державних виплат.

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю»), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву»).

Також у частині третій статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» закріплено, що не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага керівника, заступника керівника юридичної особи публічного права, керівника, заступника керівника, члена наглядової ради державного чи комунального підприємства або державної чи комунальної організації, що має на меті одержання прибутку, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Аналіз наведених норм вказує, що інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна не належить до інформації з обмеженим доступом. Не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (крім випадків, передбачених частиною другою статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву»).

За змістом частини третьої статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Згідно з частиною першою статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Із загальнодоступних даних, які наявні у мережі Інтернет (зокрема https://opendatabot.ua/c/22379626?from=search), суд встановив, що засновником та власником Красненського селищного комунального підприємства (код ЄДРПОУ 22379626) є Красненська селищна рада Золочівського району Львівської області.

У постанові від 14 березня 2018 року у справі № 815/1216/16 Верховний Суд зазначив, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, отримані комунальними підприємствами від своєї діяльності, є також власністю територіальної громади, тобто бюджетними коштами (комунальним майном), а отже, є розпорядниками інформації щодо використання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 813/2793/18.

Отже, Красненське селищне комунальне підприємство є розпорядником публічної інформації щодо використання бюджетних коштів (комунального майна), а інформація про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження комунальним майном, у тому числі, інформація про умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб, які отримали ці кошти або майно не може бути обмежена в силу положень частини п`ятої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За наведених обставин суд уважає, що відповідач-2, будучи належним розпорядником запитуваної інформації, протиправно відмовив позивачу в задоволенні журналістського запиту № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року, чим протиправно обмежив його у доступі до публічної інформації.

Зі свого боку відповідачем-2 не доведено наявності обставин, за яких запитувана позивачем інформація може бути обмежена відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», а саме не доведено того, що оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню кримінальному правопорушенню.

Водночас суд відзначає, що з порушенням вимог пункту четвертого частини четвертої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідач-2 у своїй відмові в задоволенні запиту на інформацію (лист вих. № 136 від 30 листопада 2023 року) не зазначив порядок оскарження відмови.

Підсумовуючи викладене у сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області щодо неповідомлення ОСОБА_1 про направлення його журналістського запиту № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року до Красненського селищного комунального підприємства та визнання протиправною відмови Красненського селищного комунального підприємства у задоволенні журналістського запиту ОСОБА_1 № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до пункту десятого частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З огляду на висновок суду про протиправність відмови відповідача-2 у задоволенні журналістського запиту позивача № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року суд повинен вирішити питання про обрання належного способу захисту його порушеного права.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та правових положень, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у випадку, який розглядається, є зобов`язання відповідача-2, як належного розпорядника запитуваної позивачем інформації, повторно розглянути журналістський запит ОСОБА_1 № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року. При повторному розгляді зазначеного запиту відповідачу-2 належить діяти відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» та з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

У процесі розгляду справи судом не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору. А решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд встановив, що за подання цього позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

Оскільки позов містить позовні вимоги немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає, виходячи з кількості, а не розміру задоволених/незадоволених позовних вимог. Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає сума у розмірі 1073,60 грн.

Докази понесення сторонами витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл суд не здійснює.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 журналіста ІА «Журналісти проти корупції» (вул. Папоротна, 13/8, м. Львів, 79025) до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області (вул. Ів. Франка, 2а, смт Красне, Львівська область, 80560), Красненського селищного комунального підприємства (вул. Привокзальна, 9, смт Красне, Львівська область, 80560) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області щодо неповідомлення ОСОБА_1 про направлення його журналістського запиту № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року до Красненського селищного комунального підприємства.

Визнати протиправною відмову Красненського селищного комунального підприємства у задоволенні журналістського запиту ОСОБА_1 № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року.

Зобов`язати Красненське селищне комунальне підприємство повторно розглянути журналістський запит ОСОБА_1 № ВСП001/24/11/23-4 від 24 листопада 2023 року, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 536,80 грн сплаченого судового збору.

Стягнути з Красненського селищного комунального підприємства на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 536,80 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 17 січня 2024 року.

СуддяКлименко Оксана Миколаївна